Ухвала

від 03.02.2015 по справі 821/4764/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4764/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року по справі за позовом приватного підприємства «КРОПС» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

08.12.2014 року приватне підприємство «КРОПС» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2014 року № 0005371502, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 85548 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 21387 грн., всього в розмірі 106 935 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року адміністративний позов приватного підприємства «КРОПС» задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 0005371502 від 28.10.2014 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «КРОПС» (код ЄДРПОУ 34786214) судовий збір в сумі 213, 88 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог приватному підприємству «КРОПС».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 15.10.2013 року державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «КРОПС» за серпень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт №726/21-03-15-02/34786214 від 15.10.2014 р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2014 року № 0005371502, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 85548 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 21387 грн., всього в розмірі 106 935 грн.

В акті перевірки ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області посилалось на те, що приватним підприємством «КРОПС», у порушення вимог Податкового кодексу України, було сформовано податковий кредит, в тому числі, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Евростройлюкс», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за серпень 2014 року.

Так, податковим органом зазначено, що по декларації за серпень 2014 року приватним підприємством «КРОПС» включено в реєстр отриманих та виданих податкових накладних податкові накладні № 53 від 28.08.2014 року на суму ПДВ 36 000 грн., № 54 від 29.08.2014 року на суму ПДВ 17100 грн., № 55 від 30.08.2014 року на суму ПДВ 32448,13 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Евростройлюкс», які вказаним контрагентом позивача не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв'язку встановленням факту неправомірного формування підприємством податкового кредиту, що вплинуло на розрахунки з бюджетом, ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області і прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2014 року № 0005371502.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ПП «КРОПС» оскаржило його до суду першої інстанції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ПП «КРОПС», зважаючи на наступне:

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено обставини, за яких у особи виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

При цьому, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

П. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого ) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Також зазначеним п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «КРОПС» було подано до ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області заяву із скаргою (Додаток 8) про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Згідно акту перевірки, позивачем до заяви із скаргою (Додаток 8) про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) не було додано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг. Також не було надано копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

В свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції, не зважаючи на отримання 20.10.2014 року державною податковою інспекцією у м. Херсоні уточнюючої декларації за серпень 2014 р., відомості цієї декларації не були враховані контролюючим органом під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 28.10.2014 року.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

П. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

В даному випадку податковим органом не проводилось документальної планової чи позапланової перевірки, а було проведено камеральну перевірку.

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем на виконання вимог абз.11 п.201.10 ст. 201 ПКУ вчинені всі необхідні дії для правомірного включення суми ПДВ за серпень 2014 року в розмірі 85548,13 грн. до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку позивачем фактично до прийняття податкового повідомлення-рішення було відкориговано до зменшення податковий кредит по контрагенту - ТОВ «Евростройлюкс», яким порушено порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, податковим органом не було враховано зазначених обставин при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0005371502 від 28.10.2014 року, а тому воно не може вважатись правомірним та обґрунтованим.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв