Рішення

від 11.02.2015 по справі 911/5407/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа № 911/5407/14

За позовом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Київ

до ТОВ "Санаторій "Курорт Місхор валеологічна здравниця", АРК, м. Ялта

про стягнення 490 869 грн. 21 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники:

позивач - Кошман В.О. (дов. № 83 від 20.05.2014 р.);

відповідачів - не з'явилися .

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 490 869 грн. 21 коп. заборгованості, з яких: 359 166 грн. 15 коп. - сума основного боргу по договору про закупівлю за державні кошти № 389/07/13 від 14.12.2013 р., 37 028 грн. 55 коп. - пеня, 71 833 грн. 23 коп. - штраф, 22 841 грн. 28 коп. - штраф відповідно до п. 6.3.14 договору.

До загального відділу господарського суду Київської області 19.01.2015 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній відмовляється від позову в частині стягнення пені в сумі 37 028 грн. 55 коп. та просить суд стягнути з відповідача 359 166 грн. 15 коп. основного боргу, 71 833 грн. 23 коп. штрафу, 22 841 грн. 28 коп. штрафу відповідно до п. 6.3.14 договору.

Відповідно до положень частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, тому подана заява підлягає задоволенню судом.

Відповідач двічі в засідання суду не з'явився, не виконав вимоги суду викладені в ухвалах від 22.12.2014 р. та 21.01.2015 р., відзив на позов не надав.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

14 грудня 2013 року між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та товариством з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Курорт Місхор валеологічна здравниця» укладено договір № 389/07/13 про надання послуг із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам та членам їх сімей на підставі санаторно-курортних путівок, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати протягом строку дії цього договору послуги у кількості, за видами та ціною, що визначені у додатку 1 до цього договору та за профілями лікування, зазначеними у додатку 2 до цього договору, а замовник - прийняти й оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна становить без ПДВ 4 568 256 грн. 00 коп., що еквівалентно 704 путівкам.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що отримані путівки в окремих випадках (зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків на санаторно-курортне лікування; відсутності коштів на оплату послуг; відмови страхувальників, застрахованих осіб, або лікувально-профілактичних закладів від путівок; порушення виконавцем строку відправлення путівок, дій, що виникли з вини виконавця, результатом яких стала неможливість надання послуг) можуть бути повернуті виконавцю.

Відповідно до пункту 4.4. Договору, у разі повернення Замовником путівок, а також запізнення та (або) дострокового вибуття застрахованих осіб і членів їх сімей оплата вартості не наданих Виконавцем послуг Замовником не проводиться, а перераховані за такі послуги кошти повертаються Замовнику.

Повернення зазначених коштів Виконавець здійснює не пізніше 10 календарних днів від дати отримання від Замовника невикористаних путівок та/або подання Замовнику даних у порядку передбаченому пунктом 6.3.14 цього Договору.

На виконання вимог суду позивачем наданий обгрунтований розрахунок суми позовних вимог.

Відповідач надав позивачу у І кварталі 2014 року путівок на загальну суму 992 817 грн. 00 коп., що підтверджується реєстром направлених путівок.

Позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу 943 176 грн. 15 коп. за путівки, що підтверджується копіями платіжних доручень № 152 від 15.01.2014 року на суму 297 845 грн. 10 коп. та платіжним дорученням № 858 від 17.02.2014 року на суму 645 331 грн. 05 коп., які містяться в матеріалах справи. Для оплати послуг за І кв. у повному обсязі позивачу необхідно було сплатити ще 49 640 грн. 85 коп.

В той же час, позивач повернув відповідачу путівок на загальну суму 408 807 грн. 00 ок., що підтверджується накладними про повернення, копії яких долучено до матеріалів справи. За таких обставин заборгованість складає 359 166 грн. 15 коп. (408 807 грн. 00 коп. - 49 640 грн. 85 коп.).

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 359 166 грн. 15 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище позивач надав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 37 028 грн. 55 коп. за неповернені кошти внаслідок повернення невикористаних путівок за І кв. 2014 року, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 71 833 грн. 23 коп. штрафу за прострочення виконання зобов'язань за п. 7.2.1. договору та 22 841 грн. 28 коп. штрафу за ненадання відомостей згідно із пунктом 6.3.14 договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Згідно п. 7.2.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем зобов'язання за цим договором, виявлення замовником порушень виконавцем умов договору щодо якості послуг, їх відповідності вимогам, передбаченим для такого виду послуг, а також надання застрахованим особам і (або) членам їх сімей послуг не в повному обсязі, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості послуг, наданих з порушенням умов цього договору, а у разі здійснення попередньої оплати виконавець, крім зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику сплачені кошти з урахуванням індексу інфляції.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з не належним виконанням зобов'язань нараховано відповідачу 71 833 грн. 23 коп. штрафу за прострочення виконання зобов'язань відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону, є обґрунтованим, і тому дана вимога підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 22 841 грн. 28 коп. штрафу за ненадання відомостей згідно із пунктом 6.3.14 договору щодо осіб, які повинні були прибути для надання послуг з санаторно-курортного лікування у першому кварталі 2014 року, нарахованих на підставі п. 7.2.6. договору, то суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні даної позовної вимоги з огляду на наступне:

Відповідно до п. 7.2.6. договору у випадку ненадання відомостей або надання неправдивих відомостей згідно з пунктом 6.3.14 цього договору, замовник має право стягнути з виконавця штраф у розмірі 0,5 % від загальної вартості послуг за цим договором.

Пунктом 6.3.14 договору передбачено, щоквартально до 1 числа другого місяця кварталу, наступного за звітним, подати замовнику інформацію, передбачену додатком 3 до цього договору, а саме:дані про кількість днів запізнення по путівках та (або) дострокового вибуття застрахованих осіб та (або) членів їх сімей та вартість ненаданих у зв'язку з цим послуг; у випадку поділу путівки для дорослого на дитину зазначити суму ПДВ, яка відповідно до пункту 197.1.6 статті 197 Податкового Кодексу України має бути повернута.

Відповідачем було фактично повернуто путівки за І та ІІ квартали 2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому санаторно-курортні послуги не могли надаватись у спірні періоди взагалі, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення 22 841 грн. 28 коп. штрафу.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Курорт Місхор валеологічна здравниця» (98671, АР Крим, м. Ялта смт., Кореїз-1, Алупкінське шосе, 15 літ. «ж», код 30180181) на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 28, код 25885944) - 359 166 (триста п'ятдесят дев'ять тисяч сто шістдесят шість) грн. 15 коп. боргу, 71 833 (сімдесят одна тисяча вісімсот тридцять три) грн. 23 коп. штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Курорт Місхор валеологічна здравниця» (98671, АР Крим, м. Ялта смт., Кореїз-1, Алупкінське шосе, 15 літ. «ж», код 30180181) в дохід Державного бюджету України 8 619 (вісім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 99 коп. судового збору.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу та пені.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Л.Я. Мальована