Рішення

від 23.02.2015 по справі 914/93/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015 р. Справа № 914/93/15

За позовом : Приватного підприємства «Геотест», м.Івано-Франківськ

До відповідача : Дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія», м.Львів

Про стягнення заборгованості 354 142, 12 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Маринчак О.С. - представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору: Подано позов Приватного підприємства «Геотест» до Дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія» про стягнення заборгованості 354 142, 12 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2015 р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 02.02.2015 р.

Причини відкладення розгляду справи було викладено в ухвалі господарського суду Львівської області від 02.02.2015 року.

В судовому засіданні 02.02.2015 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2015 року позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з'явився, проте подав відзив на позовну заяву № 13-309/13 від 16.02.2015 р. (вхідний номер суду 7092/15 від 19.02.2015 р.), в якому з позовними вимогами не погоджується з мотивів, викладених у даному відзиві та долучених до нього матеріалів. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 23.02.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між Приватним підприємством «Геотекс» (надалі Виконавець) та Дочірнім підприємством Національною акціонерною компанією «Надра Україна» «Західукргеологія» (надалі Замовник) укладено договори: 08.08.2011 року № 28/08-11 ГДР, 20.10.2011 року № 35/10-11 ГДР, 08.06.2012 року № 60/06-12 ГДР, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується проводити на свердловинах, які обслуговує Замовник геофізичні дослідження, роботи з визначення гідродинамічних параметрів і насичення пластів в процесі буріння та прострілювально-вибухові роботи відповідно до умов договору, а Замовник оплачувати Виконавцю виконані ним роботи на свердловині і отримані від нього геофізичні матеріали з інтерпретацією та висновками.

Виконавцем виконано свої договірні зобов'язання, що підтверджується Актом № 1 здавання-приймання виконаних робіт від 30.12.2011 року, Актом № 2 здавання-приймання виконаних робіт від 30.12.2011 року, Актом № 3 здавання-приймання виконаних робіт від 30.12.2011 року, Актом № 4 здавання-приймання виконаних робіт від 30.12.2011 року, Актом № 5 здавання-приймання виконаних робіт від 30.12.2011 року, Актом № 6 здавання-приймання виконаних робіт від 30.12.2011 року, Актом № 1 здавання-приймання виконаних робіт від 18.12.2012 року, Актом № 2 здавання-приймання виконаних робіт від 25.12.2012 року, Актом № 3 здавання-приймання виконаних робіт від 29.12.2012 року, Актом № 4 здавання-приймання виконаних робіт від 29.12.2012 року.

Згідно п. 3.6 вище вказаних Договорів, Замовник сплачує Виконавцю поетапно вартість виконаних ГДС по кожному об'єкту на протязі 15 календарних днів з часу підписання акту приймання - передачі робіт.

Однак, Замовник не виконав своїх договірних зобов'язань та не оплатив усі роботи виконанні виконавцем, внаслідок чого заборгував останньому 158 628,88 грн.

Дана заборгованість не заперечується Замовником, про що свідчить Акт звірки взаєморозрахунків від 27 травня 2014 року, який підписаний та скріплений мокрими печатками сторін.

06.08.2014 року на адресу Замовника надіслано Претензію № 1 від 06.08.2014 року про добровільне погашення заборгованості, однак вона залишена без відповіді та реагування.

Також, 30.08.2012 року між сторонами було укладено договір № 07/70/2-12 на створення (передачу) геолого-тематичної продукції, відповідно до якого виконавець зобов'язувався виконати роботи: Визначення кінцевих під рахункових параметрів ГЕО запасів нафти Лицівського родовища для складання звіту», а Замовник оплатити Виконавцю за створену ним геолого-тематичну продукцію в сумі 300 000,00 грн.

Виконавцем виконано свої договірні зобов'язання, що підтверджується Актом прийому - передачі від 28.12.2012 р.

Відповідно до п. 2.1 договору № 07/70/2-12 за створену геолого - тематичну продукцію Замовник зобов'язувався перерахувати виконавцю кошти в сумі 3000 000,00 грн. відповідно до протоколу погодження ціни.

Однак, Замовник не виконав своїх договірних зобов'язань та не оплатив всю вартість виконаних робіт чим спричинив заборгованість в сумі 120 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору, оплата продукції виконується Замовником поетапно, щляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, згідно актів виконаних робіт протягом 60 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Дана заборгованість не заперечується Замовником, про що свідчить Акт звір взаєморозрахунків від 27 травня 2014 року, які підписані та скріплений мокрими печатками сторін.

06.08.2014 року на адресу Замовника надіслано Претензію № 2 від 06.08.2014 року про добровільне погашення заборгованості, однак вона залишена без відповіді та реагування.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем за порушення вище вказаних договорів нараховано три відсотки річних в розмірі 22 109,25 грн. та інфляційні втрати в розмірі 53 349,99 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договорів укладених 08.08.2011 року № 28/08-11 ГДР, 20.10.2011 року № 35/10-11 ГДР, 08.06.2012 року № 60/06-12 ГДР та 30.08.2012 року договору № 07/70/2-12, позивач здійснив замовленні відповідачем згідно умов вище вказаних договорів роботи, що підтверджується приймально-здавальним актами долученими до матеріалів справи, які підписані та скріплений мокрими печатками сторін, без жодних зауважень, щодо виконаних робіт.

06.08.2014 року Позивачем направлялись Претензії про добровільне погашення заборгованості, однак вони залишені без відповіді та реагування.

Порушуючи умови договорів, відповідач не здійснив повної оплати за надані послуги, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 278 682,88 грн.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, доказів погашення заборгованості не представив, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають до задоволення.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 53 349,99 грн. та три відсотки річних в розмірі 22 109,25 грн. Згідно проведеного судом перерахунку за вказаний період інфляційні втрати та три відсотки річних підлягають до задоволення в межах заявлених позовних вимог.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати боргу з пред'явленням платіжних доручень станом на день розгляду справи не подав, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія» (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 01432606) на користь Приватного підприємства «Геотест» (76006, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 225, код ЄДРПОУ 25072176) - 278 682,88 грн. - основного боргу, 53 349,99 грн. - інфляційних втрат, 22 109,25 грн. - трьох відсотків річних та 7 082,85 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.02.2015 року.

Суддя Березяк Н.Є.