КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 лютого 2015 року 810/396/15 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Іванківському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-Будівельне Управління № 39» про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Іванківському районі Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-Будівельне Управління № 39» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 8200,02 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач згідно з Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві за IV квартал 2010 року самостійно визначив суму заборгованості за страховими внесками, що належить сплатити, але заборгованість добровільно не сплатив. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості у судовому порядку. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Ухвалою суду від 04.02.2015 відкрито провадження у справі №810/396/15, розгляд якої відповідно до статті 183-2 КАС України здійснюється у порядку скороченого провадження. Одночасно вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через відділ документообігу суду заперечення на позов або заяву про визнання позову. Копію вказаної ухвали суду надіслано відповідачу на адресу, яку зазначено у даному позові. До суду повернулося поштове відправлення з поміткою про невручення адресату з причини не проживання за зазначеною адресою. Відповідно до статей 35, 167 КАС України копія ухвали суду від 04.02.2015 вважається врученою відповідачу. Оскільки заперечень проти позову відповідачем не надано, справа вирішується судом за наявними матеріалами. Розглянувши подані документи і матеріали, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Дорожньо-Будівельне Управління № 39» є юридичною особою, що зареєстрована 13.04.2001 Іванківською районною державною адміністрацією Київської області, як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Іванківському районі Київської області. Згідно з Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за IV квартал 2010 року відповідач самостійно визначив суму несплачених платежів за страховими внесками в 8200,02 грн. Суму заборгованості відповідач до дня судового розгляду самостійно не сплатив. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого. Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР (далі - Основи) загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, відповідно до статті 4 Основ, є видом загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до статті 14 Основ страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Статтею 6 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, робочим органом якого згідно з статтею 18 Закону є відділення виконавчої дирекції Фонду. Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд є некомерційною самоврядною організацією, але відносини, що виникають між застрахованими особами, страхувальниками і страховиком, мають усі ознаки публічно-правових, а тому мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Фонд у цих відносинах, хоча і не є органом державної влади, але здійснює управлінські функції на виконання делегованих владних повноважень. Частиною п'ятою статті 21 Основ (у редакції, що діяла до 01.01.2011) обов'язок сплачувати внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань покладався виключно на роботодавця. Крім того, частиною другою статті 45 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до 01.01.2011) було встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду. До 1 січня 2011 року порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 22 Основ). Частиною шостою статті 47 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до 01.01.2011) визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.2001 №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (у редакції, що діяла до 01.01.2011), статті 45 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до 01.01.2011) відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань страхові внески. Відповідно до пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. Наявність у відповідача заборгованості за страховими внесками до Фонду підтверджується розрахунковою відомістю, складеної відповідачем і поданої до Фонду, копію якої надав позивач. На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню. На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, статтями 70, 71, 94, 158 - 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-Будівельне Управління №39» (код ЄДРПОУ 13715657) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Іванківському районі Київської області заборгованість зі сплаті страхових внесків у сумі 8200 (вісім тисяч двісті) грн. 02 коп. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя Василенко Г.Ю.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2015 |
Оприлюднено | 03.03.2015 |
Номер документу | 42865148 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Василенко Г.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні