Постанова

від 20.02.2015 по справі 813/7479/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2015 року № 813/7479/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

представників позивача Писаренка В.І., Кіт М.Ю.,

представника відповідача Біляк Н.М.,

розглянувши відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівжитлокомплекс" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівжитлокомплекс" ( далі - позивач, ТОВ "Львівжитлокомплекс") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Сихівському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2014р. №0009871501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача відповідач безпідставно визначив податкове зобов'язання зі штрафних санкцій по податку на додану вартість, оскільки строки сплати такого податку ним не порушувались. Зокрема позивач зазначає, що граничний строк подання декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року припав на 21.07.2014р., а тому сплата податку відбулась 31.07.2014р. в межах десятиденного строку, передбаченого п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні на позовну заяву, та зазначив, що відлік 10 календарних днів, що передбачені для самостійної сплати податкового зобов'язання, необхідно відраховувати з останнього дня граничного строку подання податкової декларації. Правило, згідно якого, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п.49.20 ПК України) стосується саме порядку подання декларації, а не порядку сплати визначеного в ній грошового зобов'язання.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд вважає, що у позові слід відмовити зважаючи на таке.

ДПІ у Сихівському районі проведено перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету з податку на додану вартість ТзОВ "Львівжитлокомплекс" за червень 2014 року ( Акт від 28.08.2014р. № 959/15-10).

Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ "Львівжитлокомплекс" 16.07.2014р. до ДПІ у Сихівському районі м. Львова подало податкову декларацію № 9040734894 за червень 2014р., в якій задекларовано суму яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 24780,4 грн. Сплата нарахованих сум згідно податкової декларації відбулась 31.07.2014р. платіжним дорученням № 21 від 30.07.2014р. в розмірі 25254 грн.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 11.09.2014р. № 0009871501 згідно якого позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % що становить 2470,04 грн. за платежем податок на додану вартість у зв'язку із затримкою сплати на 1 день грошового зобов'язання в розмірі 24780,4 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області від 28.10.2014р. № 25449/10/13-01-10-08-05/1606 скаргу платника відхилено, податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи та ін.

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 49.18.1 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п.49.18.20 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1. ст. 203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п. 203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином відлік 10 календарних днів, що передбачені для самостійної сплати податкового зобов'язання, необхідно відраховувати з останнього дня граничного строку для подання податкової декларації.

Отже, позивач податкову декларацію з ПДВ за червень 2014 року повинен був подати до 20.07. 2014р., а сплатити суму податкового зобов'язання до 30.07.2014р. Однак, позивач суму податкового зобов'язання сплатив 31.07.2014р.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що останній день строку подання декларації припав на вихідний день, тому у нього було право подати декларацію у перший робочий день, а саме 21.07.2014р., а відтак сплата податкового зобов'язання 31.07.2014р. відбулась в межах десятиденного строку з дня подання декларації.

Правило, передбачене п.49.18.20 ПК України стосується порядку подання податкової декларації, а не порядку сплати податкового зобов'язання.

З огляду на викладене, податковим органом правомірно було прийнято рішення про застосування штрафу до позивача у зв'язку із протермінуванням сплати узгодженого податкового зобов'язання, відтак підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відсутні, а у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовій збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Розмір судового збору за даний позов становить 1827 грн.

Згідно з квитанцією № 4 від 04.11.2014р. та квитанцією № 182/1 від 17.11.2014р. при поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 255,78 грн.

Таким чином, за наслідками розгляду справи з позивача належить стягнути решту суми судового збору відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 1571,22 грн.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівжитлокомплекс" (ЄДРПОУ 32712444) на користь державного бюджету 1571,22 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 25.02.2015р.

Cуддя Братичак У.В.