Рішення

від 09.02.2015 по справі 910/27734/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015Справа №910/27734/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Новбудтех» простягнення 45 392,50 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Томіна А.І. від відповідача:Процков С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон» (надалі - ТОВ «Експрес Бетон») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новбудтех» (надалі - ТОВ «Новбудтех») про стягнення 45 392,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 14.02.2014 р. по 31.07.2014 р. надав послуги, а відповідач в свою чергу оплатив надані позивачем послуги не в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 45 392,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від12.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.01.2015 р.

В судовому засіданні 14.01.2015 р. судом оголошувалась перерва до 09.02.2015 р.

09.02.2015 р. представником позивача до канцелярії суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 30 392,50 грн. у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми основної заборгованості.

Вказана заява залишається судом без розгляду, оскільки позивачем до вказаної заяви не додано належних доказів направлення відповідачу копії такої заяви разом з доданими до неї документами.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, позов підтримала в частині неоплаченої суми заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, на виконання вимог узвали суду надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 14.02.2014 р. по 31.07.2014 р. ТОВ «Експрес Бетон» були надані, а ТОВ «Новбудтех» прийняті послуги на загальну суму 58 292,50 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт №ЕБ-02/14/01 від 14.02.2014 р., №ЕБ-02/19/01 від 19.02.2014 р., №ЕБ-02/26/04 від 26.02.2014 р., №ЕБ-02/28/25 від 28.02.2014 р., №ЕБ-03/31/23 від 31.03.2014 р. та №7/31/17 від 31.07.2014 р.

Вказані акти містять найменування послуг та їх вартість, містять підпис представників позивача та відповідача.

Із матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що договір надання послуг у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір надання послуг (шляхом оформлення видаткових накладних), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідачем частково було оплачено надані послуги за вказаними актами на загальну суму 12 900,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

31.10.2014 р. на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу №83 від 27.10.2014 р. про сплату заборгованості у розмірі 45 392,50 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 45 392,50 грн.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно актів здачі-прийняття робіт №ЕБ-02/14/01 від 14.02.2014 р., №ЕБ-02/19/01 від 19.02.2014 р., №ЕБ-02/26/04 від 26.02.2014 р., №ЕБ-02/28/25 від 28.02.2014 р., №ЕБ-03/31/23 від 31.03.2014 р. та №7/31/17 від 31.07.2014 р. ТОВ «Експрес Бетон» надало, а ТОВ «Новбудтех» прийняло послуги на загальну суму 58 292,50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання зобов'язання, оскільки видаткові накладні, якими оформлено правочин, не містять строку виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

31.10.2014 р. на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу №83 від 27.10.2014 р. про сплату заборгованості у розмірі 45 392,50 грн.

Відповідачем частково було оплачено надані послуги за вказаними актами на загальну суму 12 900,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 45 392,50 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 45 392,50 грн. за надані послуги.

09.02.2015 р. через канцелярію суду позивач подав докази часткового погашення відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 15 000,00 грн., а саме банківську виписку з рахунку за 14.01.2015 р.

При цьому, позовну заяву №21/11/1 від 21.11.2014 р. позивачем було подано до суду 10.12.2014 р., що підтверджується вхідним штампом канцелярії, а відповідач погасив суму основної заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. 14.01.2015 р., тобто після подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Експрес Бетон» про стягнення з ТОВ «Новбудтех» заборгованості у розмірі 30 392,50 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в цій частині.

Провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки часткове погашення суми основної заборгованості відбулося після звернення позивача до суду, а відтак спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новбудтех» ( 03083, м. Київ, просп. Науки, 50 ; ідентифікаційний код 38949159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон» (03680, м. Київ, вул. Святошинська, 34; ідентифікаційний код 33943105) заборгованість у розмірі 30 392 (тридцять тисяч триста дев'яносто дві) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 грн. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.2015 р.

Суддя В.П. Босий