Постанова

від 24.02.2015 по справі 826/17681/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17681/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська служба «РЕКС» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська служба «РЕКС» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська служба «РЕКС» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2013 року № 0010692208 та № 0010702208.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська служба «РЕКС» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Голосіївському районні ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу № 2485 від 30.09.2014 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кур'єрська служба «РЕКС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Екос-ТМ» за період з 01.10.2013 року по 31.08.2014 року.

За результатом перевірки складено акт від 13.10.2014 року № 488/1-22-08-34716283, в якому зазначено встановлені порушення ТОВ «Кур'єрська служба «РЕКС» податкового законодавства, а саме: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 30812,00 грн.; п. 198.1, п. 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ в розмірі 80954,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 29.10.2014 року № 0010702208, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 101195,00 грн., з якої: за основним платежем - 80954,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20241,00 грн. за платежем: ПДВ та № 0010692208, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 38515,00 грн., з якої: за основним платежем - 30812,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7703,00 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2013 року між ТОВ «Кур'єрська служба «РЕКС» та ТOB «Екос-ТМ» було укладено договір про надання кур'єрських послуг на умовах комісії № 3010-П.

Згідно п. 3.1 даного договору, партнери зобов'язуються надавати послуги по доставці документів, посилок та вантажів.

Крім того у п. 1.4 договору зазначено, що ТОВ «Кур'єрська служба «РЕКС» здійснює доставку/відправку на території м. Києва та області, а ТOB «Екос-ТМ» - на території міст України та областей.

На підтвердження реальності господарської операції за даним договором ТОВ «Кур'єрська служба «РЕКС» надано пакет документів, а саме: договір про надання кур'єрських послуг на умовах комісії № 3010-П від 30.10.2013 року, додаток № 1, додаток № 2, акти здачі-приймання робіт по організації та перевезенні вантажу, податкові накладні. Крім того, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано розшифровки доставок контрагента помісячно із зазначенням дати відправлення, номеру накладної, найменування населеного пункту відправника та отримувача, ваги, суми до оплати, тарифу, а також товарно-транспортні накладні , які підтверджують отримання послуг у яких зазначено номери накладних, дані про відправника та отримувача, дані про доставку з підписами отримувача та відправника.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п. 135.2 ст. 135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 ПК України, інші доходи включають: інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім цього, правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що операції позивача з контрагентом здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є підставою для формування податкового кредиту.

Крім того, на момент складання вказаних податкових накладних ТОВ «Екос-ТМ» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у спірних правовідносинах наявні правові підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2014 року №0010692208 та №0010702208, оскільки судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Щодо доводів суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, про те, що договір та податкові накладні підписані від імені директора ОСОБА_3, тобто особою, яка згідно пояснень, не вчиняла будь-яких дій щодо підпису таких документів та ведення господарської діяльності ТОВ «Екос-ТМ», то судова колегія вважає, що вони не можуть бути доказом відсутності господарської діяльності у позивача стосовно надання кур»єрських послуг відповідно до умов договору із зазначеним контрагентом.

Як встановлено судом, у всіх правоустанавлюючих документах керівником ТОВ «Екос-ТМ» зазначено ОСОБА_3

Саме зазначена особа підписала договір про надання послуг, а також підписала податкові накладні.

Всі первинні документи, які свідчать про реальність господарської діяльності позивача, складені у відповідності до вимог чинного законодавства України, вони є в наявності, а отже не є формально складеними, як на те послався суд першої інстанції, а тому відсутні правові підстави вважати, що позивачем господарська діяльність на виконання умов договору про надання кур»єрських послуг не велась.

Так, у справі «Булвес»АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини визнав про платник ПДВ не повинен нести відповідальності за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Вироку суду, який би свідчив, що позивач чи його посадові особи вчинили протиправні дії під час здійснення господарської діяльності за договором з ТОВ «Екос-ТМ» на даний час судом не постановлено.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська служба «РЕКС» - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року - скасувати.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська служба «РЕКС» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська служба «РЕКС» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.10.2013 року № 0010692208 та № 0010702208.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 25 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.