Постанова

від 25.02.2015 по справі 910/15485/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 910/15485/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Гончарука П.А. (доповідача),

суддів Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Безпека" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2014 року у справі №910/15485/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Група Безпеки" до товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Безпека" про стягнення 209 242,15 грн.,-

Встановив:

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Група Безпеки" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Безпека" про стягнення 209242,15 грн. заборгованості з яких: 20 6892,84 грн. - основного боргу, 2349,31 грн. - пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором охорони від 21 березня 2013 року №13-167Ф в частині розрахунків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 1 жовтня 2014 року у справі №910/15485/14 в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Група Безпеки" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2014 року рішення місцевого суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 206 892,84 грн. основного боргу, 2349,31 грн. пені, 4 184, 84 грн. судового збору за подання позовної заяви та 2 092, 42 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права, просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 21 березня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Група Безпеки" (охоронна фірма) та товариством з обмеженою відповідальністю "Трайгон Безпека" (замовник) укладено договір охорони № 13-167Ф, відповідно до умов якого замовник доручає, а охоронна фірма зобов'язується надати за плату послуги з фізичної охорони об'єктів, перерахованих у план - схемі (додаток № 1 до цього договору) та перерахованих у переліку транспортних засобів (п. 2.1. договору).

Заходи охорони, передбачені п. 1.1. договору, здійснюються охоронною фірмою щоденно цілодобово з 26 березня по 31 грудня 2013 року (п. 2.2), а охорона об'єктів замовника, здійснюється охоронною фірмою, починаючи з 26 березня 2013 року (п. 3.1.).

Вартість наданих охоронною фірмою послуг визначена сторонами в п. 4.2. договору.

Відповідно до п. 4.4 договору, розрахунки за даним договором здійснюється до 10 числа поточного за попередній місяць, при цьому їх здійснення не залежить від отримання актів.

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що на виконання умов договору ним було надано відповідачу послуги з охорони на загальну суму 206 892, 84 грн. про що свідчать Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 1 листопада 2013 року №ОУ-0000448 на суму 183759, 84 грн. та від 11 листопада 2013 року №ОУ-0000453 на суму 23 133, 00 грн., що були направлені на адресу відповідача, проте ним не підписані.

У пунктах 4.5., 4.6. договору визначено, що на підтвердження факту надання охоронною фірмою замовнику послуг до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим складається відповідний акт та надається замовнику. Сума договору визначається по факту згідно із Актами наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін. Замовник повинен підписати наданий охоронною фірмою акт в тижневий строк. У випадку, якщо замовник не повертає підписаний акт в тижневий строк або не надає обґрунтовану відповідь про підстави його не підписання, факт надання охоронною фірмою належних послуг замовнику є підтвердження.

Встановивши дані обставини, а також факт відсутності доказів належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором охорони в частині надання послуг, керуючись нормами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ч. 538 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку, що факт розкрадання врожаю свідчить про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань по договору охорони від 21 березня 2013 року №13-167Ф, а отже позивачу не належить право вимагати їх оплати та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд другої інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позов, виходив з того, що неналежне виконання зобов'язання з охорони не є обставиною, яка звільняє замовника від зобов'язання оплатити такі послуги.

Крім того, апеляційний господарський суд, керуючись нормами ч. 1 ст. 546, ст.ст. 549, 610, 612, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та беручи до уваги те, що у правовідносинах сторін даного спору мало місце допущене з боку відповідача прострочення грошового зобов'язання, задовольнив вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 2 349,31 грн.

Висновок апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Доводи касаційної скарги щодо невиконання позивачем зобов'язань за договором охорони та відсутності у справі доказів належного виконання таких зобов'язань, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, який дав їм правильну правову оцінку, а тому, ці доводи суд вважає безпідставними.

З огляду на викладене, постанову апеляційної інстанції у справі слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Безпека" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2014 року у справі №910/15485/14 - без змін.

Головуючий П.А. Гончарук

Судді І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко