cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.2015Справа №910/27833/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Школи І ступеня №311 Деснянського району м. Києва
про стягнення 90187,74 грн.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Левченко В.І. (дов.)
Від відповідача: Колесник А.П. (дов.)
У судовому засіданні 03.02.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - Школи І ступеня №311 Деснянського району м. Києва 90187,74 грн., з яких: 74851,40 грн. - заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640325 від 01.05.2003 року, 3734,37 грн. - 3% річних, 11601,97 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2014р. порушено провадження у справі № 910/27833/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.12.2014р.
Судове засідання по справі № 910/27833/14 призначене на 23.12.2014р. не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2014р. розгляд справи №910/27833/14 призначено на 03.02.2015р.
29.12.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшли документи по справі.
15.01.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшли документи по справі.
Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 03.02.2015р. надав суду пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - Школи І ступеня №311 Деснянського району м. Києва в судовому засіданні 03.02.2015р. письмового відзиву на позов не надав, позовні вимоги визнав.
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 03.02.2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.05.2003р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (енергопостачальна організація), що перейменоване, відповідно до Статуту ПАТ "Київенерго", у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" та Школою І ступеня №311 Деснянського району м. Києва (абонент) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640325 (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному, обсязі спожитої теплової енергії у гарячої воді, на умовах, передбачених цим Договору.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 2.2.1 Договору, постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору.
Згідно з 2.3.1 пунктом Договору, абонент зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Пунктом 2 Додатку №4 до Договору визначено, що абонент, щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту №6 за адресою: м. Київ, вул. Меліоративна, буд. 11, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Пунктом 3.5. Додатка №4 до Договору передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше обумовленої чинним законодавством України.
Відповідно до п. 8.1. Договору, даний Договір, набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003р.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4.).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором №1640325 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2003р., тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у період з 01.01.2013р. по 01.02.2013р. у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 74851,40 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) за спірний період.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проаналізувавши положення Договору №1640325 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2003р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно наданого позивачем розрахунку, що проведений відповідно до умов договору на підставі даних облікових карток (табуляграм) підтверджується факт поставки теплової енергії позивачем відповідачу протягом спірного періоду з 01.01.2013р. по 01.02.2013р. за Договором №1640325 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2003р., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за спожиту теплову енергію в повному обсязі не здійснив.
Частинами 1 і 2 статті 528 Цивільного кодексу України визначено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
З позовної заяви та доданих до неї документів, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №1640325 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2003р. за період з 01.01.2013р. по 01.02.2013р. складала 74851,40 грн.
Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 74851,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відповідачем в установленому законом порядку обставини, викладені у позові, не спростовані та не доведено суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, а тому, вимога позивача про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 74851,40 грн. підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3734,37 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11601,97 грн.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
За розрахунком позивача, розмір 3% річних складає 3734,37 грн., розмір інфляційних втрат - 11601,97 грн. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3734,37 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11601,97 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Школи І ступеня №311 Деснянського району м. Києва (02232, м. Київ, вул. Милославська, будинок 27, код ЄДРПОУ 22934200) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 74851 (сімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят одну) грн. 40 коп. - основного боргу, 3734 (три тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 37 коп. - 3% річних, 11601 (одинадцять тисяч шістсот одну) грн. 97 коп. - інфляційних втрат, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 09.02.2015р.
Суддя О.В. Гулевець
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2015 |
Оприлюднено | 27.02.2015 |
Номер документу | 42882512 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гулевець О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні