Рішення

від 12.02.2015 по справі 910/27924/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015Справа №910/27924/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ"

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Пєліхов О. І. (дов. б/н від 14.11.2014)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" (далі по тексту - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" у зв'язку зі зміною складу учасників товариства, виходом Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест" зі складу учасників товариства, а також покладення судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.12.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/27924/14, розгляд справи призначено на 27.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 12.02.2015, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподання ним витребуваних доказів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача, у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію).

В судове засідання 12.02.2015 представник відповідача вдруге не з'явився про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання не з'явився.

Відповідно до поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, адреса місцезнаходження відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, офіс 1.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.2., 6.1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ", в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства від 21.12.2007, зі змінами затвердженими рішенням загальних зборів учасників Товариства від 22.12.2008, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест" є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ", який володіє часткою в розмірі 25 % від статутного капіталу Товариства.

27.06.2014 відбулись позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест", на яких було прийнято рішення (оформлене протоколом №12/14) про вихід ТОВ "РВК-Інвест" із складу учасників ТОВ "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ".

Відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест" про вихід учасника з ТОВ "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" (вих. №3 від 17.07.2014), позивач заявив про вихід зі складу учасників ТОВ "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ". Додатком до даної заяви був протокол №12/14 від 27.06.2014 позачергових загальних зборах учасників ТОВ "РВК-Інвест".

Вірність перекладу тексту заяви вих. № 3 від 17.07.2014 та протоколу №12/14 від 27.06.2014 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "РВК-Інвест" на українську мову була посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П. в реєстрі за № 4056та № 4058 відповідно.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест" про вихід учасника з ТОВ "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" (вих. №3 від 17.07.2014) та протокол №12/14 від 27.06.2014 позачергових загальних зборах учасників ТОВ "РВК-Інвест" позивач 23.07.2014 направив відповідачу на адресу його місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 01025 м. Київ, вул. Володимирська, будинок 7, офіс 1, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 23.07.2014 та фіскальним чеком від 23.07.2014 відділення поштового зв'язку №72 Харківської Дирекції УДПЗ "Укрпошта".

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що відповідачем не було вчинено жодних дій по внесенню змін до установчих документів та не здійснено їх реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у зв'язку із виходом позивача зі складу учасників товариства, всупереч ст. 7 Закону України "Про господарські товариства", що і стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про господарські товариства" законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 116 ЦК України та статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" визначені права учасника господарського товариства.

Вищевказаними положеннями законодавства, визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, вийти у встановленому порядку з товариства (п. "в" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", п. 3 ч. 1 ст. 116 ЦК України).

Статтею 148 ЦК України визначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до п. 9.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства від 21.12.2007, учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Суд зазначає, що право на вихід є безумовним правом учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а відтак, учасник має право у будь-який час вийти з товариства з обмеженою відповідальністю незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України "Про господарські товариства", зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини, формування єдиної судової практики у цій сфері, здійснення належного захисту судами прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб та держави, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності господарських товариств, в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Відповідно до п. 3.5. Рекомендацій Вищого господарського суду від 28.12.2007 №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

Згідно з положеннями статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 1 статті 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест" є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ", який володіє часткою в розмірі 25% від статутного капіталу Товариства.

23.07.2014 позивачем на адресу відповідача було направлено нотаріально посвідчену заяву про вихід учасника з ТОВ "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" (вих. № 3 від 17.07.2014).

Наведене свідчить, що позивачем у відповідності до вимог ст. 148 ЦК України, було заявлено у визначений законом та Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" спосіб про вихід зі складу учасників Товариства, тобто позивач вчинив дії, спрямовані на реалізацію його права на вихід у будь-який час зі складу учасників товариства і припинення його корпоративних прав та обов'язків учасника товариства.

При цьому, заява про вихід учасника з ТОВ "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" (вих. № 3 від 17.07.2014) була направлена за місцезнаходженням відповідача, що визначене в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, позивачем було здійснено всі можливі дії щодо повідомлення відповідача про свій вихід зі складу учасників Товариства.

Водночас, відповідач - ТОВ "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ", у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників товариства і припинення його корпоративних прав та обов'язків, повинен був згідно статті 7 Закону України "Про господарські товариства" привести установчі документи у відповідність щодо зазначення нового складу учасників товариства та зареєструвати відповідні зміни у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Однак, відповідачем, всупереч положенням статті 7 Закону України "Про господарські товариства", у зв'язку із виходом позивача зі складу учасників товариства, не було вчинено жодних дій по внесенню змін до установчих документів та не здійснено їх реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", що свідчить про порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтереси позивача, як особи, яка реалізувала своє право на вихід зі складу учасників товариства.

Доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем дій по внесенню змін до установчих документів та їх реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Враховуючи вищевстановлені судом обставини, з урахуванням наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів товариства у зв'язку зі зміною складу учасників товариства, а саме виходом Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест" зі складу учасників товариства є обґрунтованими, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" (01025 м. Київ, вул. Володимирська, будинок 7, офіс 1, ідентифікаційний код 35745734) здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" (01025 м. Київ, вул. Володимирська, будинок 7, офіс 1, ідентифікаційний код 35745734) у зв'язку зі зміною складу учасників Товариства, а саме: виходом Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест" (115191 м. Москва, Гамсоновський пров., будинок 2, споруда 4, ЗДРН 1057749239580) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" (01025 м. Київ, вул. Володимирська, будинок 7, офіс 1, ідентифікаційний код 35745734).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВВОДОПОСТАЧАННЯ" (01025 м. Київ, вул. Володимирська, будинок 7, офіс 1, ідентифікаційний код 35745734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК-Інвест" (115191 м. Москва, Гамсоновський пров., будинок 2, споруда 4, ЗДРН 1057749239580) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.02.2015.

Суддя Бондаренко Г. П.