Рішення

від 23.02.2015 по справі 910/29416/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.02.2015Справа №910/29416/14 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Розумний дім» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Технології електричного нагріву» простягнення 155  351,80 грн. Суддя Босий В.П. Представники сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Розумний дім» (надалі – ТОВ «Розумний дім») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології електричного нагріву» (надалі – ТОВ «Технології електричного нагріву») про стягнення 155  351,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу №280311 від 03.01.2011 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 155  351,80 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.02.2015 р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 23.02.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів. Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав витребувані ухвалами суду докази та клопотання, в якому розгляд справи просив здійснювати за його відсутності. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №33357196. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в попередньому судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 03.01.2011 р. ТОВ «Розумний дім» (продавець) та ТОВ «Технології електричного нагріву» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №280311 (надалі – «Договір»). Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати продукцію у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість. Згідно з п. 2.1 Договору асортимент та кількість товару у кожній конкретній партії погоджується сторонами у замовленні згідно розділу 4 даного договору. Кількість і асортимент товару зазначається в накладних, рахунках-фактурах (рахунках), які є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 6.8 Договору строк, умови та порядок оплати кожної партії товару здійснюється на умовах, викладених в додатку №1 до даного договору. Додатком №1 до Договору сторони погодили строк та умови оплати: оплата покупцем товару здійснюється тв. Наступному порядку: 100% вартості товару у вигляді попередньої оплати перераховується покупцем протягом 3 банківських днів з дати виставлення продавцем рахунку на оплату товару. Пунктом 7.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 10.01.2013 р. визначено, що даний договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013 р. В будь-якому випадку цей договір є чинним до остаточного виконання сторонами взаємних зобов'язань. Із матеріалів справи вбачається, що у період дії Договору позивачем поставлявся, а відповідачем приймався та частково оплачувався товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та інформацією щодо оплат відповідача, зазначеною в акті звірки взаємних розрахунків. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 155  351,80 грн. Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Матеріалами справи (видаткові накладні, підписані сторонами у період з 01.04.2013 р. по 01.08.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 163  076,16 грн. Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Додатком №1 до Договору сторони погодили строк та умови оплати: оплата покупцем товару здійснюється тв. Наступному порядку: 100% вартості товару у вигляді попередньої оплати перераховується покупцем протягом 3 банківських днів з дати виставлення продавцем рахунку на оплату товару. Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та Додатком №1 до Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися  за поставлену продукцію на умовах 100% передоплати. В той же час, як вбачається із матеріалів справи, позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар на суму 155  351,80 грн. без дотримання відповідачем обов'язку з перерахування попередньої оплати. При цьому, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений ст. 692 Цивільного кодексу України – покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Аналогічні висновки щодо строку виконання грошового зобов'язання зі змісту ст. 692 Цивільного кодексу України містяться в постанові Вищого господарського суду України від 28.2.2012 р. у справі №5002-8/481-2011 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. Відтак, з урахуванням положень ст.ст. 530, 692 Цивільного кодексу України відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар на наступний день після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Суд відзначає, що відсутність рахунків ніяким чином не перешкоджає виконанню зобов'язання з оплати, зважаючи на те, що договір містить реквізити сторін, у т.ч. дані щодо рахунку позивача. Також, матеріали справи свідчать про те, що відповідач неодноразово здійснював розрахунки з позивачем за поставлений товар і мав дані щодо реквізитів рахунку. Окрім  того, відповідачем не доведено того факту, що він звертався до позивача у зв'язку з неможливістю виконати зобов'язання внаслідок не надання рахунків. Більш того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2013 р. по 17.09.2013 р., підписаний сторонами. При цьому, акт звірки взаємних розрахунків, хоча і не є доказом виникнення прав і обов'язків, може і має оцінюватись судами у випадку сумнівів щодо існування правовідносин та виконання зобов'язання. Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що наявні у матеріалах справи документи є первинними документами бухгалтерського обліку, належними та допустимими письмовими доказами, що підтверджують існування між сторонами спору зобов'язальних правовідносин, передбачених Договором. Підписавши акт звірки взаємних розрахунків без зауважень, відповідач вчинив дії, що підтверджують існування правовідносин та виконання зобов'язання за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України у справі №920/1782/13 від 15.04.2014 р. Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 155  351,80 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). ТОВ «Технології електричного нагріву» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Розумний дім» про стягнення з ТОВ «Технології електричного нагріву» заборгованості у розмірі 155  351,80 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1.  Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумний дім» задовольнити повністю. 2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології електричного нагріву» (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 2/8; ідентифікаційний код 33632241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумний дім» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 31; ідентифікаційний код 34716461) заборгованість у розмірі 155 351 (сто п'ятдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 3 107 (три тисячі сто сім) грн. 04 коп. Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 25.02.2015 р. Суддя                                                                                                               В.П. Босий