Рішення

від 18.02.2015 по справі 911/5598/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р. Справа № 911/5598/14

За позовом Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Київ

до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Примор'є" ЗАТ ЛОЗ профспілок України "Укрпрофоздоровниця", АРК, м. Євпаторія

про стягнення 2 028 810 грн. 81 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники:

позивач - Самойленко М.В. (дов. № 01-38-97 від 05.12.2014 р.);

відповідач - не з'явився .

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 028 810 грн. 81 коп. заборгованості, з яких: 1 546 349 грн. 70 коп. - сума основного боргу відповідно до договору про закупівлю за державні кошти № 409/07/13 від 14.12.2013 р., 173 191 грн. 17 коп. - пеня, 309 269 грн. 94 коп. - штраф.

До загального відділу господарського суду Київської області від позивача 27.01.2015 року надійшло клопотання про зменшення розміру суми позову відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 1 746 160 грн. 54 коп. заборгованості, з яких: 1 546 349 грн. 70 коп. - сума основного боргу відповідно до договору про закупівлю за державні кошти № 409/07/13 від 14.12.2013 р., 73 963 грн. 84 коп. - пені, 125 847 грн. 00 коп. - штрафу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі зменшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі, тому подана заява підлягає задоволенню судом.

Відповідач двічі в засідання суду не з'явився, не виконав вимоги суду викладені в ухвалах від 29.12.2014 р. та 28.01.2015 р., відзив на позов не надав.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

14 грудня 2013 року між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Примор'є» ЗАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» укладено договір № 409/07/13 про надання послуг із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам та членам їх сімей на підставі санаторно-курортних путівок, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати протягом строку дії цього договору послуги із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам і членам їх сімей на підставі санаторно-курортних путівок у кількості, за видами та ціною, що визначені у додатку 1 до цього договору та за профілями лікування, зазначеними у додатку 2 до цього договору, а замовник - прийняти й оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору становить без ПДВ 25 521 492 грн. 00 коп., що еквівалентно 2 461 путівкам.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що отримані путівки в окремих випадках (зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків на санаторно-курортне лікування; відсутності коштів на оплату послуг; відмови страхувальників, застрахованих осіб, або лікувально-профілактичних закладів від путівок; порушення виконавцем строку відправлення путівок, дій, що виникли з вини виконавця, результатом яких стала неможливість надання послуг) можуть бути повернуті виконавцю.

Відповідно до пункту 4.5. Договору, у разі повернення Замовником путівок, а також запізнення та (або) дострокового вибуття застрахованих осіб і членів їх сімей оплата вартості не наданих Виконавцем послуг Замовником не проводиться, а перераховані за такі послуги кошти повертаються Замовнику.

Повернення зазначених коштів Виконавець здійснює не пізніше 10 календарних днів від дати отримання від Замовника невикористаних путівок та/або подання Замовнику даних у порядку передбаченому пунктом 6.3.14 цього Договору.

Замовником отримано путівок на 1-й та ІІ-й квартали 2014 року у кількості 1 058 штук на загальну суму 10 853 664,00 грн. (реєстр і рахунок на оплату 452 путівок на загальну суму 4 677 486,00 грн. №304 від 25.12.2013 та реєстр і рахунок на оплату 606 путівок на загальну суму 6 176 178,00 грн. №12 від 11.02.2014 року, копії яких долучено до матеріалів справи, видаткові накладні до зазначених реєстрів на отримання путівок додаються), з яких Замовником згідно із п.4.3. Договору повернуто невикористаних путівок І-ІІ кварталу 2014 року у кількості 797 штук на загальну суму 7 956 402,00 грн. Як наслідок, відповідно до умов Договору Замовником отримано послуг на 2 897 262,00 грн. (10 853 664,00 - 7 956 402,00 = 2 897 262,00).

Відповідно до положень розділу IV зазначеного Договору Виконавчою дирекцією Фонду здійснено перерахування коштів Відповідачеві за путівки І кварталу 2014 року в загальній сумі 4 443 611,70 грн. згідно платіжних доручень №539 від 23.01.2014 на суму 1 403 245,80 грн. та №941 від 10.02.2014 на суму 3 040 365,90 грн.

Оскільки перераховані Позивачем кошти були за послуги, що надавались у І кварталі 2014 року, в якому Відповідачем надано їх не в повному обсязі, а в наступному і зовсім надання послуг, передбачених Договором, припинено, то обов'язок Відповідача повернути кошти за не надані послуги виник у останнього із закінченням І кварталу 2014 року, тобто з 1 квітня 2014 року.

Враховуючи вищевикладене, сума основного боргу вираховується як різниця між сумою перерахованих коштів за путівки та сумою, на яку надано послуг, тобто: 4 443 611,70 грн. - 2 897 262,00 грн. = 1 546 349,70 грн. (сума основного боргу)

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1 546 349 грн. 70 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 73 963 грн. 17 коп. пені та 125 847 грн. 00 коп. штрафу.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до пункту 7.2.5 Договору, за порушення строків виконання зобов'язання, передбаченого пунктом 4.4 цього Договору, Виконавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, від вартості несвоєчасно виконаних зобов'язань, за кожний день прострочення, а в разі прострочення понад 10 днів додатково стягується штраф у розмірі 20 % від вартості невиконаних зобов'язань за цим Договором.

На даний час Відповідачем порушено умови Договору та не повернено Виконавчій дирекції Фонду кошти в сумі 1 546 349,70 грн. (один мільйон п'ятсот сорок шість тисяч триста сорок дев'ять гривень 70 копійок).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку загальна сума пені по 13-ти накладних на повернення путівок, отриманих Відповідачем, становить 73 963,84 грн. (сімдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят три тисячі гривень 84 копійки), а сума штрафу (20% від вартості невиконаних зобов'язань) по тих же накладних становить 125 847,00 грн. (сто двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок сім гривень 00 копійок). Поданий позивачем розрахунок відповідає матеріалам справи та підлягає задоволенню судом.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Примор'є» ЗАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (97411, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Івана Франка, буд. 2/27, код 16502330) на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 28, код 25885944) - 1 546 349 (один мільйон п'ятсот сорок шість тисяч триста сорок дев'ять) грн. 70 коп. боргу, 73 963 (сімдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 84 коп. пені, 125 847 (сто двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 00 коп. штрафу.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Примор'є» ЗАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (97411, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Івана Франка, буд. 2/27, код 16502330) в дохід Державного бюджету України 34 923 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 21 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.