Постанова

від 24.02.2015 по справі 910/20769/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р. Справа№ 910/20769/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - не з'явився.

представників сторін: від відповідача - Солотва Н.Б.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3 на рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2014 року у справі № 910/20769/14 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Фізичної особи ОСОБА_3

до Публічного акціонерного товариства "Вторес"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 року в позові відмовленно повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 року повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судове засідання 27.01.2015 року позивач не з'явився. Розгляд справи було відкладено на 10.02.2015 року.

В судове засідання 27.01.2015 року позивач не з'явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 року відкладено розгляд справи.

В судове засідання 10.02.2015 року позивач не з'явився.

Представником відповідача подано клопотання про продовження строку розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 24.02.2015 року та продовжено строк розгляду справи.

В судове засідання 24.02.2015 року позивач не з'явився.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі позивача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідно до ст. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Вторес" в редакції від 09.08.2011 р., Вiдкрите акцiонерне товариство "Вторес" було створене шляхом реорганiзацiї акцiонерного товариства "Вторес" (колишнього ВАТ "Київвторма") згiдно з рiшенням Загальних зборiв ВАТ "Вторес" (Протокол № 3 вiд 29 квiтня 1997 р.) i засноване згiдно рiшення Загальних зборiв акцiонерiв ЗАТ "Вторес" (Протокол № 1 вiд 25 жовтня 1997 року).

На виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" відповідачем було змінено повну назву на Публiчне акцiонерне товариство "Вторес".

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Виписки про стан рахунку в цінних паперах від 20.10.2014 р., складеної депозитарною установою - ТОВ "Роял Капітал", код ЄДРПОУ 34413203, ліцензія серії АЕ № 286575 від 08.10.2013 р., позивач є акціонером ПАТ "Вторес".

Листом від 08.09.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою надати йому, як акціонеру Товариства, завірені підписом уповноваженої особи Товариства та печаткою Товариства копії наступних документів: 1) статут товариства, зміни до статуту; 2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні положення товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 3) положення про кожну філію та кожне представництво товариства; 4) документи, що підтверджують права товариства на майно; 5) принципи (кодекс) корпоративного управління товариства; 6) протоколи загальних зборів (за весь час існування підприємства); 7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів (за весь час існування підприємства); 8) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови одноосібного виконавчого органу (за весь час існування підприємства); 9) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства (за весь час існування); 10) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства (за весь час існування); 11) річну фінансову звітність (за весь час існування підприємства); 12) документи бухгалтерського обліку (за весь час існування підприємства); 13) документи звітності, що подаються відповідним державним органам (за весь час існування підприємства); 14) проспект емісії, свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства (за весь час існування підприємства); 15) перелік афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій; 16) особливу інформацію про товариство згідно з вимогами законодавства (за весь час існування підприємства); 17) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу (за весь час існування підприємства).

Вказаний лист було отримано відповідачем 10.09.2014 р., про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення № 0222508402263 та не заперечується відповідачем.

Листом від 19.09.2014 р., який було отримано позивачем 26.09.2014 р., про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення №0407312335983 та не заперечується позивачем, відповідач повідомив позивача про те, що з метою реалізації прав останнього на отримання інформації про акціонерне товариство, йому потрібно надати виписку з рахунку в цінних паперах на дату звернення із запитом.

Листом від 22.09.2014 р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою надати спірні документи. При цьому, в листі зазначається, що разом з ним направляється як додаток - копія виписки про стан рахунку від 15.09.2014 р.

Водночас, перевірити обставини того, чи дійсно вказана виписка направлялась позивачем відповідачу, - у суду немає можливості, оскільки зазначений лист позивачем було направлено рекомендованою кореспонденцією без опису - вкладення.

У свою чергу, відповідач проти обставин отримання від позивача зазначеної виписки разом з листом від 22.09.2014 р. - заперечує, а також зазначає про складення ним 24.09.2014 р. Акту про відсутність вкладень у поштовому відправленні, згідно з яким зазначається, що при розкриванні поштового відправлення, яке надійшло від ОСОБА_3, не виявилось вказаних в додатку документів, а саме: копії виписки про стан рахунку від 15.09.2014 р.

Листом від 30.09.2014 р. відповідач повідомив позивача про зазначені обставини та повторно просив надати виписку з рахунку в цінних паперах на дату звернення із запитом.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

При цьому, положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У свою чергу, згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Таким чином, звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який узгоджується з двома критеріями: (1) має відповідати змісту права, що порушене й здатний таке право відновити, а також (2) має бути передбачений приписами ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами Договором.

В даному випадку, слід відзначити, що положеннями ст. 16 ЦК України передбачено такі способи захисту, як примусове виконання обов'язку в натурі, приписами ст. 20 ГК України передбачено можливість присудження до виконання обов'язку в натурі.

В той же час, слід враховувати, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та чи порушено воно взагалі, а також можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Так, розглядаючи заявлені позовні вимоги, cлід враховати, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1-3, 5-11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону.

Протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.

Будь-який акціонер, за умови повідомлення виконавчого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів, має право на ознайомлення з документами, передбаченими частиною першою цієї статті, у приміщенні товариства за його місцезнаходженням у робочий час. Виконавчий орган товариства має право обмежувати строк ознайомлення з документами товариства, але в будь-якому разі строк ознайомлення не може бути меншим 10 робочих днів з дати отримання товариством повідомлення про намір ознайомитися з документами товариства.

Акціонери можуть отримувати додаткову інформацію про діяльність товариства за згодою виконавчого органу товариства або у випадках і порядку, передбачених статутом або рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

Відповідно до п. п. 1 - 17 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство зобов'язане зберігати: 1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий) договір; 2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні положення товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 3) положення про кожну філію та кожне представництво товариства; 4) документи, що підтверджують права товариства на майно; 5) принципи (кодекс) корпоративного управління товариства; 6) протоколи загальних зборів; 7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів; 8) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу; 9) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства; 10) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства; 11) річну фінансову звітність; 12) документи бухгалтерського обліку; 13) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 14) проспект емісії, свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства; 15) перелік афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій; 16) особливу інформацію про товариство згідно з вимогами законодавства; 17) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Закону України "Про акціонерні товариства" документи, передбачені частиною першою цієї статті, зберігаються в акціонерному товаристві за його місцезнаходженням.

Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на голову колегіального виконавчого органу (особу, що здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та на головного бухгалтера - щодо документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом всього терміну діяльності товариства, за винятком документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства (ч. 3 ст. 77 Закону України "Про акціонерні товариства").

Відповідно до п. 4 Методичних рекомендацій щодо доступу акціонерів та інших заінтересованих осіб до інформації про акціонерне товариство, схвалених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.01.2005 р. № 27, визначено, що для надання документів або видачі їх копій перевіряється факт володіння корпоративними правами акціонерного товариства особи, що звернулася.

Вказані Методичні рекомендації мають суто рекомендаційний характер і не можуть застосовуватись в якості основної підстави для відмови у задоволенні вимог позивача (відповідна правова позиція наведена в постанові Вищого господарського суду України від 23.10.2012 р. у справі № 5017/1114/2012).

Оскільки право на одержання відповідних документів акціонерного товариства передбачено саме для осіб, які є акціонерами такого товариства, то відповідно особа, яка звертається з вимогою про їх надання має підтвердити факт володіння корпоративними правами акціонерного товариства.

В даному випадку, відповідно до ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов'язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах такого власника.

Оскільки чинним законодавством на емітента цінних паперів не покладено обов'язок при надходженні запиту про надання інформації та документів в порядку ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства" одержувати оновлений реєстр власників іменних цінних паперів як і одержувати самостійно виписку з рахунка в цінних паперах такої особи, вбачається, що обов'язок підтвердити статус акціонера товариства на дату запиту покладається на особу, що направила запит, як заінтересовану в отриманні інформації та відповідних документів.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку позивачем не доведено, що до порушення провадження у даній справі він разом зі зверненням до відповідача з запитом про надання спірних документів також направляв виписку з рахунка в цінних паперах, з огляду на що не можна вважати відмову відповідача у наданні відповідних документів - необґрунтованою.

Таким чином, на дату звернення з даним позовом до суду першої інстанції права позивача не були порушені відповідачем, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Після отримання від позивача зміненого запиту від 13.11.2014 року, отриманого відповідачем 18.11.2014 року, частково запитувані документи позивачем були отримані.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, вони не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2014 року у справі №910/20769/14 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

2. Справу № 910/20769/14 повернути до господарського суду м. Києва.

6. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло

Повний текст постанови складено 25.02.2015 року.