Постанова

від 13.02.2015 по справі 804/20839/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2015 р. Справа № 804/20839/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіссон» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2014 року ТОВ «Едіссон» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- скасувати та визнати нечинним (недійсним) податкове повідомлення-рішення № 0009441501 від 22.12.2014 року

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Едіссон», за результатами якої складено акт № 9716/04-63-22-03/31874386 від 17.12.2014 року. На підставі акту перевірки винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким ТОВ «Едіссон» донараховано податок на додану вартість в сумі 310 889 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у сумі 155 444,5 грн., а всього на суму 466 333,5 грн. Позивач вважає винесенее податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно ґрунтується на безпідставних висновках податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій позивача з ТОВ «Єврокомбуд» всупереч наданим йому первинним документам, які відповідають вимогам законодавства України, на підставі того, що контрагент - постачальник ТОВ «Єврокомбуд» має стан - 7 «До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові. У судове засідання 13.02.2015 р. не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними в справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що ТОВ «Едіссон» сформував податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами (накладними, актами, довідками, товарно-транспортними документами), а також не підтверджені декларуванням контрагентом-постачальником ТОВ «Єврокомбуд» власних податкових зобов'язань, в результаті чого за липень 2014 р. позивачем завищено суму податкового кредиту на загальну суму 310 888,98 грн. Представник відповідача у судове засідання 13.02.2015 р. не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наявних підстав у відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити виходячи з наступного.

Судом встанолено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Едіссон» зареєстровано 11.03.2002 р. (свідоцтво № 12241200000005760) виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за адресою: 49107 Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 111А, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі, є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100295328 від 05.08.2010 р.).

Відповідно наказу ДПІ у Жовтневому районі № 1698 від 19.11.2014 р., на підставі направлення від 19.11.2014 р. № 1813/2203, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 78.4, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Едіссон» з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Єврокомбуд» (код ЄДРПОУ 39205942) за липень 2014 р. та подальшої їх реалізації, реальності та повноти відображення в обліку.

17.12.2014 р. за результатами цієї перевірки було складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Едіссон» (код ЄДРПОУ 31874386) з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Єврокомбуд» (код ЄДРПОУ 39205942) за липень 2014 р. та подальшої їх реалізації, реальності та повноти відображення в обліку» № 9716/04-63-22-03/31874386 (далі - акт перевірки від 17.12.2014 р.).

Висновками перевірки встановлено наступні порушення:

1) Перевіркою ТОВ «Едіссон» за липень 2014 р. документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ «Єврокомбуд» (контрагент-постачальник, код ЄДРПОУ 39205942) - ТОВ «Едіссон». Встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185, 187, 198 ПК України.

2) Перевіркою ТОВ «Едіссон» за липень 2014 р. встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків по ланцюгу постачання: ТОВ «Єврокомбуд» (контрагент-постачальник, код ЄДРПОУ 39205942) - ТОВ «Едіссон».

3) В порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Едіссон» сформував податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами (накладними, актами, довідками, товарно-транспортними документами), а також не підтверджені перевіркою ТОВ «Єврокомбуд» (контрагент-постачальник, код ЄДРПОУ 39205942), в результаті чого за липень 2014 р. завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 310 888,98 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 310 889 грн.

За результатами перевірки на підставі акту перевірки від 17.12.2014 р. ДПІ у Жовтневому районі винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 22.12.2014 р. № 0009441501, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Едіссон» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 466 333,50 грн., в тому числі за основним платежем - 310 889 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 155 444,5 грн.

Оцінюючи спірні взаємовідносини суд керувався наступним.

Ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В силу п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 188 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, як зазначено в п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Приписами п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до позиції, що викладена у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 р. «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2.Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5.Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Відповідно до положень листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Матеріалами справи та під час судового розгляду встановлено, що ТОВ «Едіссон» (замовник) та ТОВ «Єврокомбуд» (постачальник) уклали договір постачання № 133 від 01.07.2014 р.

За умовами договору постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти й оплатити товар торгових марок Stern, ПРОТОН, DWT (електролобзик), в асортименті, у кількості і за ціною, зазначеними у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору ( п. 1.1 договору).

В силу п. 1.2 договору поставка товару здійснюється постачальником замовнику на умовах DDP (Інкотермс 2000) - склад покупця згідно періодичних усних заявок останнього.

Термін дії договору встановлено з моменту його підписання і до 31.12.2014 р., але в будь-якому випадку до виконання сторонами узятих на себе зобов'язань у повному обсязі (п. 1.4 договору).

Ціни на товари, що поставляються, встановлюються в національній валюті України і вказуються в специфікаціях до даного договору. Загальна вартість договору складається з вартості усіх поставок, поставлених постачальником протягом строку дії договору, та вказаних у видаткових накладних (п.п. 3.1 та 3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за товар, поставлений згідно з цим договором, здійснюється шляхом банківського переведення грошових коштів на рахунок постачальника за відвантажений товар або у вексельній формі шляхом видачі покупцем на користь постачальника безвідсоткового простого векселя. Вексель має бути оформлено відповідно до вимог чинного законодавства за формою, встановленою на дату його складання. Факт передачі векселя покупцем постачальнику підтверджується актом приймання-передачі векселя.

Згідно до п. 1.3 договору право власності і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар поставлено покупцеві вивантаженим на приймальну платформу.

Відповідно до специфікацій до договору:

- № 1 від 01.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 93 092,94 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 15 515,49 грн.;

- № 2 від 07.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 129 619,33 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 21 603,22 грн.;

- № 3 від 14.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 271 702,98 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 45 283,83 грн.;

- № 4 від 21.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 41 694,72 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 6 949,12 грн.;

- № 5 від 28.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 58 355,82 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 9 725,97 грн.

Також матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Едіссон» (замовник) та ТОВ «Єврокомбуд» (постачальник) уклали договір постачання № 1107 від 01.07.2014 р.

За умовами договору постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти й оплатити товар торгової марки DWT в асортименті, у кількості і за ціною, зазначеними у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору ( п. 1.1 договору).

В силу п. 1.2 договору поставка товару здійснюється постачальником замовнику на умовах DDP (Інкотермс 2000) - склад покупця згідно періодичних усних заявок останнього.

Термін дії договору встановлено з моменту його підписання і до 31.12.2014 р., але в будь-якому випадку до виконання сторонами узятих на себе зобов'язань у повному обсязі (п. 1.4 договору).

Ціни на товари, що поставляються, встановлюються в національній валюті України і вказуються в специфікаціях до даного договору. Загальна вартість договору складається з вартості усіх поставок, поставлених постачальником протягом строку дії договору, та вказаних у видаткових накладних (п.п. 3.1 та 3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за товар, поставлений згідно з цим договором, здійснюється шляхом банківського переведення грошових коштів на рахунок постачальника за відвантажений товар або у вексельній формі шляхом видачі покупцем на користь постачальника безвідсоткового простого векселя. Вексель має бути оформлено відповідно до вимог чинного законодавства за формою, встановленою на дату його складання. Факт передачі векселя покупцем постачальнику підтверджується актом приймання-передачі векселя.

Згідно до п. 1.3 договору право власності і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар поставлено покупцеві вивантаженим на приймальну платформу.

Відповідно до специфікацій до договору:

- № 1 від 01.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 40 499,64 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 6 749,94 грн.;

- № 2 від 07.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 138 086,04 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 23 014,34 грн.;

- № 3 від 14.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 59 288,52 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 9 881,42 грн.;

- № 4 від 21.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 245 239,62 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 40 873,27 грн.;

- № 5 від 28.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 97 903,08 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 16 317,18 грн.

Крім того ТОВ «Едіссон» (замовник) та ТОВ «Єврокомбуд» (постачальник) уклали договір постачання № 107 від 01.07.2014 р.

За умовами договору постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти й оплатити товар торгової марки DWT (шліфувальні машиги) в асортименті, у кількості і за ціною, зазначеними у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору ( п. 1.1 договору).

В силу п. 1.2 договору поставка товару здійснюється постачальником замовнику на умовах DDP (Інкотермс 2000) - склад покупця згідно періодичних усних заявок останнього.

Термін дії договору встановлено з моменту його підписання і до 31.12.2014 р., але в будь-якому випадку до виконання сторонами узятих на себе зобов'язань у повному обсязі (п. 1.4 договору).

Ціни на товари, що поставляються, встановлюються в національній валюті України і вказуються в специфікаціях до даного договору. Загальна вартість договору складається з вартості усіх поставок, поставлених постачальником протягом строку дії договору, та вказаних у видаткових накладних (п.п. 3.1 та 3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за товар, поставлений згідно з цим договором, здійснюється шляхом банківського переведення грошових коштів на рахунок постачальника за відвантажений товар або у вексельній формі шляхом видачі покупцем на користь постачальника безвідсоткового простого векселя. Вексель має бути оформлено відповідно до вимог чинного законодавства за формою, встановленою на дату його складання. Факт передачі векселя покупцем постачальнику підтверджується актом приймання-передачі векселя.

Згідно до п. 1.3 договору право власності і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар поставлено покупцеві вивантаженим на приймальну платформу.

Відповідно до специфікацій до договору:

- № 1 від 01.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 30 585,60 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 5 097,60 грн.;

- № 2 від 07.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 139 214,58 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 23 202,43 грн.;

- № 3 від 14.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 214 615,92 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 35 769,32 грн.;

- № 4 від 21.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 229 160,70 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 38 193,45 грн.;

- № 5 від 28.07.2014 р. сторони прийшли до згоди на поставку продавцем товару на загальну суму 76 274,40 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 12 712,40 грн.

На виконання умов договорів постачання № 133, № 1107 та № 107 від 01.07.2014 р. виписано податкові накладні, які відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, що відповідає даним додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ ТОВ «Едіссон» за липень 2014 р., про що відповідно до акту перевірки від 17.12.2014 р. відповідач не заперечує, а також видаткові та товарно-транспортні накладні на загальну суму 1 865 333,89 грн., в т.ч. ПДВ 310 888,98 грн., а саме:

1) податкова накладна № 15020 від 31.07.2014 р. та реєстр документів, підтверджуючих відвантаження товарів до неї, видаткові накладні: № 1 від 01.07.2014 р. на суму 93 092,94 грн. у т.ч. ПДВ 15 515,49 грн., № 3001 від 07.07.2014 р. на суму 129 619,33 грн. у т.ч. ПДВ 21 603,22 грн., № 6501 від 14.07.2014 р. на суму 271 702,98 грн. у т.ч. ПДВ 45 283,83 грн., № 10001 від 21.07.2014 р. на суму 41 694,72 грн. у т.ч. ПДВ 6 949,12 грн., № 13501 від 28.07.2014 р. на суму 58 355,82 грн. у т.ч. ПДВ 9 725,97 грн., а всього на загальну суму 594 465,79 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 99 077,63 грн.;

2) податкова накладна № 15021 від 31.07.2014 р. та реєстр документів, підтверджуючих відвантаження товарів до неї, видаткові накладні: № 2 від 01.07.2014 р. на суму 40 499,64 грн. у т.ч. ПДВ 6 749,94 грн., № 3002 від 07.07.2014 р. на суму 138 086,04 грн. у т.ч. ПДВ 23 014,34 грн., № 6502 від 14.07.2014 р. на суму 59 288,52 грн. у т.ч. ПДВ 9 881,42 грн., № 10002 від 21.07.2014 р. на суму 245 239,62 грн. у т.ч. ПДВ 40 873,27 грн., № 13502 від 28.07.2014 р. на суму 97 903,08 грн. у т.ч. ПДВ 16 317,18 грн., а всього на загальну суму 581 016,90 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 96 836,15 грн.;

3) податкова накладна № 15022 від 31.07.2014 р. та реєстр документів, підтверджуючих відвантаження товарів до неї, видаткові накладні: № 3 від 01.07.2014 р. на суму 30 585,60 грн. у т.ч. ПДВ 5 097,60 грн., № 3003 від 07.07.2014 р. на суму 139 214,58 грн. у т.ч. ПДВ 23 202,43 грн., № 6503 від 14.07.2014 р. на суму 214 615,92 грн. у т.ч. ПДВ 35 769,32 грн., № 10003 від 21.07.2014 р. на суму 229 160,70 грн. у т.ч. ПДВ 38 193,45 грн., № 13503 від 28.07.2014 р. на суму 76 274,40 грн. у т.ч. ПДВ 12 712,40 грн., а всього на загальну суму 689 851,20 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 114 975,20 грн.;

4) товарно-транспортні накладні:

- № ЄН000000377 від 01.07.2014 р. специфікація вантажу за накладними № 1, № 2, № 3 від 01.07.2014 р.;

- № ЄН000000378 від 07.07.2014 р. специфікація вантажу за накладними № 3001, № 3002, № 3003 від 07.07.2014 р.;

- № ЄН000000379 від 14.07.2014 р. специфікація вантажу за накладними № 6501, № 6502, № 6503 від 14.07.2014 р.;

- № ЄН000000380 від 21.07.2014 р. специфікація вантажу за накладними № 10001, № 10002, № 10003 від 21.07.2014 р.;

- № ЄН000000381 від 28.07.2014 р. специфікація вантажу за накладними № 13501, № 13502, № 13503 від 28.07.2014 р.;

Суд знаходить не обгрунтованими доводи відповідача про те, що позивач сформував податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами (накладними, актами, довідками, товарно-транспортними документами), оскільки вивченням вказаних первинних документів встановлено, що вони відповідають вище зазначеним вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ПК України.

На думку суду, не заслуговують уваги твердження відповідача про те, що товарно-транспортні накладні не відповідають формі № 1-ТН, а саме: не визначені фактичні адреси пунктів розвантаження, адреси складських приміщень, які використовувались (у наданих товарно-транспортних накладних як пункти розвантаження товару вказана адреса ТОВ «Едіссон», за якою знаходиться офіс суб'єкта підприємницької діяльності, а не складське приміщення); відсутній перелік товару, що перевозився (є посилання лише на накладні); відсутні підписи водія (експедитора) про прийняття-здачу товару; в товарно-транспортних накладних не заповнені графи 7-15, а також про відсутність сертифікатів походження та якості товару за наступних підстав.

Суд зазначає, що згідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 р. (зі змінами), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Правила оформлення документів на перевезення, передбачені п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 983 від 05.12.2013 р., а саме: основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дослідивши товарно-транспортні накладні, суд встановив, що вказані в них замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач відповідають умовам договорів постачання № 107, № 133, № 1107 від 01.07.2014 р., вказані накладні мають підписи відповідальних осіб та печатки підприємств, таким чином вони відповідають формі товарно-транспортної накладної, вказаної в додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, та містять всі необхідні реквізити, отже висновки відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Також, суд зазначає, що первинна транспортна документація регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу. Таким чином, для ведення податкового обліку купівлі-продажу, поставки товарно-матеріальних цінностей вона не застосовується. На підтримку цього висновку Вищий адміністративний суд у своїй ухвалі від 06.02.2007 № К-12246/06 зазначив «товарно-транспортні накладні є єдиний юридичний документ обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що регламентує взаємовідносини Перевізника і Замовника як учасників транспортного процессу».

Тобто первинна транспортна документація регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу і для проведення податкового обліку купівлі-продажу, поставки товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні, а також ветеринарні, санітарні та якісні сертифікати не застосовуються. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними та ветеринарними, санітарними та якісними сертифікатами, а відсутність сертифікатів чи неправильність заповнення товарно-транспортних накладних самі по собі, без дослідження інших обставин, не може спростовувати товарність операції.

Крім того Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не передбачена необхідність наявності якісних сертифікатів при перевезенні вантажів для таких видів товару, що поставлялися на адресу ТОВ «Едіссон».

На підтвердження вчиненя господарської діяльності з ТОВ «Єврокомбуд» позивачем крім товарно-транспортних накладних надано договори постачання, специфікації до них, податкові та видаткові накладні, реєстри документів, підтверджуючих відвантаження товарів, документи на підтвердження здійснення розрахунків за договорами постачання.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи ТОВ «Едіссон» (замовник) та ТОВ «Лізар» (виконавець) уклали договір № 16у про надання логістичних послуг від 01.09.2008 р.

Відповідно до п.п. 1.1 та 2.1 договору логістичні послуги - комплекс відшкодувальних робіт/послуг, що виконуються/надаються/ організовуються виконавцем при складуванні, транспортуванні, навантаженні/відвантаженні транспортних засобів чи контейнерів, плануванні та оптимізації логістичного ланцюга та логістичного циклу у відношенні вантажів замовника (вантажів контрагентів замовника) в межах цього договору, а саме:

-організація та/або виконання виконавцем транспортно-експедиторського обслуговування та термінальної обробки вантажів замовника, в тому числі: перевезення, навантаження/відвантаження, перевалка, зберігання та інше;

-надання інших відшкодувальних послуг, пов'язаних зі здійсненням логістичних послуг (операцій) у відношенні вантажів замовника (вантажів контрагентів замовника), в тому числі у відповідності з вибраною замовником (контрагентом замовника) умовою поставки вантажу (Інкотермс 2000).

Згідно до п. 2.2. договору перелік послуг, що надаються виконавцем, узгоджуються сторонами шляхом переговорів, телефонного чи факсимільного зв'язку, електронної пошти або іншим прийнятним для сторін способом.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє 12 місяців. При відсутності взаємних розбіжностей після закінчення терміну дії цього договору його дія продовжується (пролонгується) на наступний термін. Таке правило автоматичної пролонгації діє щорічно (п. 9.3 договору).

Перевезення вантажів та його зберігання за вказаним договором про надання логістичних послуг оформлювалося товарно-транспортними накладними, про які вказувалося раніше, актом надання послуг № 240 від 31.07.2014 р. на суму 371 138,80 грн., у тому числі ПДВ 61 856,47 грн. та актами про прийняття продукції (товарів) на відповідальне зберігання, які наявні в матеріалах справи, а саме:

- акт № 7/ЛІ000001182 від 01.07.2014 р. на загальну суму 153 198,54 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001183 від 03.07.2014 р. на загальну суму 5 967,35 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001184 від 04.07.2014 р. на загальну суму 2 390,95 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001185 від 07.07.2014 р. на загальну суму 339 099,96 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001186 від 09.07.2014 р. на загальну суму 3 269,30 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001187 від 11.07.2014 р. на загальну суму 153 198,54 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001188 від 14.07.2014 р. на загальну суму 674 861,90 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001189 від 15.07.2014 р. на загальну суму 94 150,28 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001190 від 18.07.2014 р. на загальну суму 98 968,75 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001191 від 21.07.2014 р. на загальну суму 430 079,20 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001192 від 22.07.2014 р. на загальну суму 174 530,72 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001193 від 23.07.2014 р. на загальну суму 130 234,11 грн.;

- акт № 7/ЛІ000001194 від 28.07.2014 р. на загальну суму 193 777,75 грн.;

Водночас суд зазначає, що п.п. 1.1 та 2.1 договору про надання логістичних послуг передбачено транспортування, навантаження/відвантаження транспортних засобів також і у відношенні вантажів контрагентів замовника (ТОВ «Едіссон»), що не протиріччить умовам договорів постачання № 107, № 133 та № 1107 від 01.07.2014 р. та підтверджується вказаними вище товарно-транспортними накладними, де автомобільним перевізником вказано ТОВ «Лізар».

Також з листа ТОВ «Лізар», що наявний в матеріалах справи, вбачається, що ТОВ «Лізар» у липні 2014 р. неодноразово здійснювало перевезення товару від ТОВ «Єврокомбуд» на адресу ТОВ «Едіссон» та внаслідок великого об'єму документообігу було допущено помилку в оформленні товарно-транспортних накладних на адресу ТОВ «Едіссон», в результаті чого товарно-транспортні накладні були в подальшому належно оформлені.

Матеріалами справи встановлено, що розрахунки ТОВ «Едіссон» з ТОВ «Єврокомбуд» за вказаними договорами постачання проводилися у серпні 2014 р. відповідно до п. 4.1 договорів у вексельній формі, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків за липень - серпень 2014 р. до договорів постачання № 107, № 133, № 1107 від 01.07.2014 р. та актами прийому-передачі від 05.08.2014 р.:

- простого векселя № 1 серії АА 1862423 до пред'явлення за договором № 107 від 01.07.2014 р. на суму 689 851,20 грн.;

- простого векселя № 2 серії АА 1862422 до пред'явлення за договором № 1107 від 01.07.2014 р. на суму 581 016,90 грн.;

- простого векселя № 3 серії АА 1862423 до пред'явлення за договором № 133 від 01.07.2014 р. на суму 594 456,79 грн., а всього на суму 1 865 333,89 грн.

Разом з тим, як зазначено відповідачем в акті перевірки від 17.12.2014 р. розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар у липні 2014 р. не проводились. Станом на кінець періоду, що звірявся, кредиторська/дебіторська заборгованість по розрахунках із ТОВ «Єврокомбуд» відповідно до бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.07.2014 р. складає Кт 1 865 333,89 грн.

Суд не приймає до уваги вказані висновки відповідача з оглядом на наступне.

В силу п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абз. 2 і 4 п. 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

ТОВ «Едіссон», не погодившись з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 17.12.2014 р. та з винесеним на підставі вказаного акту перевірки податкового повідомлення-рішеня, без подання заперечень на акт перевіки та без здійснення процедури адміністративного оскарження відразу звернулося за захистом своїх прав та законних інтересів з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та додало до позовної заяви документи на підтвердження здійснення розрахунків з ТОВ «Єврокомбуд» у вексельній формі, про які не зазначає податковий орган в акті перевірки.

Враховуючи, що відповідачем під час проведення виїзної перевірки акт про ненадання ТОВ «Едіссон» частини первинних документів не складався, а в самому акті перевірки від 17.12.2014 р. не має посилань на відсутність платіжних документів, а лише зазначено, що станом на 31.07.2014 р. розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар не здійснювались, суд вважає не доведеною відповідачем відсутність під час перевірки первинної документації щодо здійснення позивачем у серпні 2014 р. розрахунків з ТОВ «Єврокомбуд» у вексельній формі.

За таких обставин суд вважає встановленою відсутність заборгованості ТОВ «Едіссон» перед ТОВ «Єврокомбуд» по господарським взаємовідносинам за вказаними договорами постачання.

Таким чином, надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання позивачем товару і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності господарських операцій за спірними правочинами. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про нереальність вчинених операцій, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 17.12.2014 р. підставою для висновків відповідача про нереальність господарської діяльності позивача також стало те, що контрагент - постачальник ТОВ «Єврокомбуд» має стан - 7 «До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей» та ним не задекларовані податкові зобов'язання в сумі 310 888,98 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Едіссон» за липень 2014 р. Також ТОВ «Єврокомбуд» не зареєстровані в ЄДР податкові накладні про імпорт або придбання у третіх осіб товару, що в подальшому відвантажувався до ТОВ «Едіссон».

На рахунок вказаного, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За приписами ст.ст. 46-49 ПК України ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналіз чинного законодавства України свідчить про те, що на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання продавцем товару вимог цивільного, господарського, податкового та іншого законодавства. Чинне законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість чи податку на прибуток продавцем товару, не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого при придбанні товару, оскільки законодавство України та приписи ПК України не становлять таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання продавцем товару своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

Суд звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у своїх ухвалах № К-24505/10 від 15.09.2011 р., № К-46076/09 від 08.11.2011 р. та № К-1837/10 від 09.11.2011 р.,

Вказана правова позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що ТОВ «Єврокомбуд» на час укладання та дії договорів постачання з ТОВ «Едіссон» не було зареєстроване в установленому порядку як платник податку на додану вартість, не мало право укладати угоди, виписувати та надавати податкові накладні, було виключене із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не виконувало свої зобов'язання за договорами постачання з позивачем.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 23.12.2014 р., що є в матеріалах справи, інформацію щодо відсутності підтвердження відомостей про ТОВ «Єврокомбуд» внесено до реєстру 30.09.2014 р., тобто після укладання договорів постачання, постачання за ними товарів на адресу ТОВ «Едіссон» та здійснення за ними розрахунків.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача до податкового органу.

Отже, на підставі викладеного судом спростовано висновки податкового органу про відсутність реальності господарських відносин між позивачем і його контрагентом - ТОВ «Єврокомбуд».

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, тому суд вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0009441501 від 22.12.2014 р.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішеня не доведено.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіссон» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 22.12.2014 р. № 0009441501, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Едіссон» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 466 333,50 грн., в тому числі за основним платежем - 310 889 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 155 444,5 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіссон» сплачений судовий збір у сумі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна