Ухвала

від 24.02.2015 по справі 826/19000/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19000/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника відповідачаБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Собківа Я.М. Скирді Б.К. Килівника Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙМАР-ПЛАЯ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЙМАР-ПЛАЯ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просило:

1) визнати протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за квітень 2014 року;

2) визнати протиправними дії відповідача по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ» у формі акта від 13 червня 2014 року №1370/22-05/38919276 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за квітень 2014 року;

3) визнати протиправними дії відповідача по внесенню змін до облікових даних платника ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ», зокрема до комп'ютерної автоматизованої системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», на підставі акта від 13 червня 2014 року №1370/22-05/38919276 про неможливість проведення зустрічної звірки;

4) зобов'язати відповідача відновити в облікових даних платника ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ» в усіх базах даних, зокрема у комп'ютерній автоматизованій системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо зміни в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕЙМАР-ПЛАЯ» у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, на підставі акта від 13 червня 2014 року №1370/22-05/38919276 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ» (код ЄДРПОУ 38919276) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за квітень 2014 р.».

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕЙМАР-ПЛАЯ» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Разом з тим, суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Монікант», за результатами якої складено акт від 13 червня 2014 року №1370/22-05/38919276 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ» (код ЄДРПОУ 38919276) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за квітень 2014 р.».

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ», за результатами яких складено акт від 13 червня 2014 року №1370/22-05/38919276 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ» (код ЄДРПОУ 38919276) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за квітень 2014 р.» (далі по тексту - акт про неможливість проведення зустрічної звірки).

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки, оскільки вони вчинені з порушенням встановленого порядку, та зазначає, що будь-які висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для зміни облікових даних платника податків.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право, крім іншого, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 № 1232 передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з п. 4 Порядку № 1232 від 27.12.2010, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Згідно з п.п. 7, 8 Порядку № 1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка. При цьому, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Таким чином, оскільки ДПІ у Шевченківському районі зустрічної звірки ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ» не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки, то позовні вимоги в частині визнання протиправними дій по проведенню зустрічної звірки задоволенню не підлягають, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ» ДПІ у Шевченківському районі фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки. Вказані дії відповідача є протиправними з огляду на те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, перелік яких визначений в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також доказів вручення позивачу копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, як того вимагає чинне податкове законодавство.

В свою чергу, колегія суддів наголошує, що в силу приписів чинного законодавства України, протиправні дії не можуть породжувати будь-які правомірні наслідки, будь-то складений акт, довідка, висновки тощо, а так само не може вважатися правомірною, законною та достовірною інформація та дані, що містяться в документах. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки, по суті, є доказом здобутим з порушенням закону, а тому такий акт та наведені в ньому обставини не можуть бути підставою для прийняття будь-якого рішення, або використовуватися будь-якими органами ДПС України, а також іншими державними органами та їх посадовими (службовими) особами, в якості носія доказової бази чи податкової інформації.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з АС «Податковий блок», інформацію, внесену на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки та відновити в цій базі задекларовані дані податкової звітності, колегія суддів зазначає наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач вніс інформацію до інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» (далі по тексту - АІС «Податковий блок»).

Згідно з інформаційним повідомленням на офіційному порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html), систему «Податковий блок» введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01 січня 2013 року згідно наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197.

Згідно пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Таким чином, сума грошового зобов'язання, яка зазначається у податковій декларації визначається платником податків самостійно, крім випадків, встановлених статтею 54 Податкового кодексу України.

Як свідчить форма податкової декларації з податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678, у рядку 10 платник податків зазначає обсяги придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій; при заповненні рядка 10 платник податку подає також додаток 5 до декларації - «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», який містить, зокрема інформацію про операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту, в розрізі кожного контрагента.

Як вбачається з матеріалів справи, за квітень 2014 року ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ» подало до ДПІ у Шевченківському районі податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій задекларувало відповідні показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме: позивачем задекларовано податкові зобов'язання на рівні 1 657 342,00 грн. та податковий кредит - 1 657 167,00 грн.

Зокрема, згідно додатків 5 до вказаних податкових декларації - «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» по контрагенту ТОВ «КТТ» (податковий номер 325285926546) за квітень 2014 року задекларовано податковий кредит у розмірі 1 657 167,00 грн.; по контрагенту ТОВ «Бейдевінд» (податковий номер 320432026505) за квітень 2014 року задекларовано податкових зобов'язань на суму 128 708,36 грн.

Згідно витягу з АІС «Податковий блок» (скріншот) «Перегляд результатів співставлення» за квітень 2014 року, задекларована сума податкового кредиту по відносинам із контрагентом ТОВ «КТТ» за квітень 2014 року становить 0; крім того, відповідачем зазначено про відхилення задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань по відносинам позивача із усіма покупцями, в тому числі з ТОВ «Бейдевінд»; тобто, дані, внесені відповідачем до АІС «Податковий блок» на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки, відрізняються від показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «РЕЙМАР-ПЛАЯ» за квітень 2014 року.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні податкові-повідомлення рішення про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, а акт про неможливість проведення зустрічної звірки може засвідчувати лише наявність обставин, які унеможливлюють проведення податковим органом зустрічної звірки, а також те, що, як було встановлено дії відповідача, що виразились у проведенні зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені актом від 13.06.2014 № 1370/22-05/38919276 є протиправними, колегія суддів вважає, що у податкового органу не виникло права вносити зміни у дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вилучити з АС «Податковий блок», інформацію, внесену на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки та відновити в цій базі задекларовані дані податкової звітності підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 27.02.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.