Рішення

від 24.02.2015 по справі 4/903/1229/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2015Справа №4/903/1229/14 За позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк"

до приватного підприємства "Волиньінвестбуд"

про стягнення 241 133,23 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Гордон О.В.(за довіреністю)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору овердрафту № 070034655MOVERDRAF3 від 09.10.2013 у розмірі 241 133,23 грн.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.12.2014 порушено провадження у справі №4/903/1229/14 та призначено до розгляду на 23.12.2014.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.12.2014 справу №4/903/1229/14 передано за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Справу передано для розгляду судді Головатюку Л.Д., який ухвалою від 31.12.2014 призначив її до розгляду на 22.01.2015.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 22.01.2015 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи відкладено на 10.02.2015.

Представники відповідача в судове засідання 10.02.2015 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання 10.02.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 24.02.2015.

В судове засідання 24.02.2015 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.2015 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проте ухвала суду не була отримана відповідачем та повернулась до суду з наступної причини: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2013 між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсоцбанк» (надалі - позивач, кредитор) та приватним підприємством "Волиньінвестбуд" (надалі позичальник, відповідач) укладено договір овердрафту №070034655MOVERDRAF3 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку Позичальника №26006010173348, відкритого у Кредитора, падалі - «Поточний рахунок», розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний залишок на такому Поточному рахунку, надалі за текстом - "Овердрафт", а кожна окремо надана сума - "Транш Овердрафту", але в межах суми максимальної заборгованості, визначеної цим Договором, надалі за текстом - " Ліміт Овердрафту".

Згідно пп. 1.1.1. п. 1.1. договору протягом всього періоду дії цього Договору максимальна заборгованість Позичальника за Овердрафтом не може перевищувати розмір ліміту Овердрафту в сумі 200 000,00 гривень, яка розрахована за Методикою Кредитора, що є Додатком 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. та 2.2. договору Видача Овердрафту на цілі, зазначені в п.1.2. цього Договору, проводиться після укладення договорів, вказаних у п. 1.6., шляхом оплати з Поточного рахунку Позичальника розрахункових документів Позичальника на суму, що перевищує фактичний залишок на такому Поточному рахунку, але в межах Ліміту Овердрафту, визначеного в п.п. 1.1.1.. з урахуванням п.п. 1.1.3. цього Договору. 1

Днем надання кожного Траншу Овердрафту вважається день оплати з Поточного рахунку Позичальника розрахункових документів Позичальника на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому Поточному рахунку.

Як свідчать матеріали справи, позивач надав позичальнику грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості до 08.10.2014(пп. 1.1.2. п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору за користування Овердрафтом Позичальник сплачує Кредитору проценти, в розмірі та в строки, обумовлені цим Договором, відповідними додатковими угодами до нього, а також комісії, в розмірі та в порядку, визначеному Тарифним планом за овердрафтне обслуговування, який міститься в Додатку 3 до цього Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору, надалі за текстом - "Тарифи".

Банк, свої передбачені договором зобов'язання виконав повністю шляхом оплати з поточного рахунку позичальника розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний залишок на такому поточному рахунку в межах ліміту овердрафту в сумі 200 000 грн.

Однак позичальник свої договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування грошовими коштами виконав частково.

У зв'язку з невиконанням Позичальником умов договору кредиту щодо своєчасної сплати суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами, позивачем 15.04.2014 на адресу відповідача було направлено претензію № 08.206-297/67-9482 з повідомленням про наявність простроченої заборгованості та про право Банку вимагати дострокового її повернення та попередженням про можливі наслідки несплати наявної суми заборгованості.

Однак у встановлений законом строк позичальник відповіді на претензію не надав, вимог, зазначених у ній, не виконав.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що грошові кошти мають бути повернуті позичальником банку визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування. Проте, відповідач, всупереч умов договору, не здійснив платежів для погашення суми заборгованості по наданим коштам та нарахованим процентам, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

Так, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по поверненню отриманих коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасну сплату відсотків, становить 239 510,22 грн., з яких: 200 000 грн. - заборгованість за кредитом; 36 991,92 грн. - заборгованість за відсотками; 2 518,30 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 22.04.2014 по 01.10.2014 включно.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Залученими до матеріалів справи виписками позивача про рух коштів між ним і відповідачем, а також довідкою про стан заборгованості відповідача підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання відповідачу обумовлених кредитних коштів. Цими ж виписками про рух коштів підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту та по нарахованим процентам, які рахуються непогашеними перед банком станом на 02.10.2014, і залишаються непогашеними на цей час, а також пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам договору.

Заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості по кредиту та процентам, відповідачем суду надано не було.

А тому, враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 239 510,22 грн., з яких:

- 200 000 грн . - заборгованість за кредитом ;

- 36 991,92 грн. - заборгованість за відсотками ;

- 2 518,30 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 22.04.2014 по 01.10.2014 включно .

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1 договору визначено, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати процентів та/або комісії. визначених у пп.2.6., 2.7. цього Договору, Позичальник сплачує Кредиторові пеню в національній валюті України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за ним Договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати процентів за договором, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки обраховані позивачем розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом (у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ).

Частинами 1 та 2 статті 1056 1 вказаного Кодексу встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1623,01 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, інфляційні збитки складають 1623,01 грн. В цій частині суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором та позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам..

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Волиньінвестбуд" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, код ЄДРПОУ 35867828) на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" (43021, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22а, код ЄДРПОУ 09325011) основну заборгованість у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп., 36 991 (тридцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 92 коп. заборгованості за відсотками, 2518 (дві тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн. 30 коп. заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками, інфляційні збитки в сумі 1623(одна тисяча шістсот двадцять три) грн. 01 коп., судовий збір в сумі 4822 (чотири тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 66 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л. Д.

Дата підписання повного тексту рішення: 27.02.2015