Рішення

від 27.02.2015 по справі 904/296/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.15р. Справа № 904/296/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ-ПРОМ", м.Дніпропетровськ

до Компанії Werenz Komm LLP, Edinburg, UK

про стягнення 165 415 526,51 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Цибука Г. Г., довіреність б/н від 01.12.2014р.;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інвест-Пром" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Компанії Werenz Komm LLP про стягнення 165 415 526,51 грн., з яких: 142 215 000,00 грн. - сума попередньої оплати, 7 110 750,00 грн. - штраф, 1 157 201,51 грн. - 3% річних, 14 932 575,00 грн. - розмір завданої шкоди.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем контракту № WER 23/07-1 від 23.07.2014р.

Ухвалою суду від 22.01.2015р. було порушено провадження та призначено судове засідання на 09.02.2015р.

02.02.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з їх передчасністю.

09.02.2015р. розгляд справи відкладено на 23.02.2015р.

У судове засідання з'явився представник позивача.

У судове засідання представник відповідача не з'явився.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2014р. між Компанією "Werenz Komm LLP" (UK) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інвест-пром" (покупець) укладено контракт № WER 23/07-1 (далі - контракт).

Продавець продає, а покупець купує на умовах EXW Бурса (Инкотермс 2010) обладнання (товар) у відповідності до специфікації, яка є невід'ємною частиною цього контракту (п. 1.1. договору).

Всі ціни на товар, а також кількість партії, вага нетто та брутто вказується в кожній окремій специфікації до кожної поставки. Специфікація є невід'ємною частиною цього контракту (п. 1.2. контракту).

Оплата за поставлену продукцію здійснюється наступним чином: покупець перераховує передоплату не менше 50% через платіжну систему S.W.I.F.T. протягом 10 банківських днів з дати підписання контракту, іншу частину передоплати- не пізніше 30 календарних днів з дати підписання контракту (п. 3.1.1. договору).

Валюта платежу - долари США (п.3.2. контракту).

Продавець здійснює поставку на умовах EXW Бурса не пізніше 20 серпня 2014р., за умови виконання п. 3.1.1. договору (п. 4.1. договору).

У випадку несвоєчасної поставки товару продавець сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості недопоставленої частини товару (п. 5.4. договору).

Цей договір вступає в силу з дати підписання договору та діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання всіх зобов'язань двома сторонами (п. 12.1. договору).

23.07.2014р. сторони договору підписали специфікацію № 1 до контракту, відповідно до якої постачальник зобов'язався поставити:

- станок лазерної різки листа, модель Fibermak LM 2000.3х1,5, кількість - 14, країна виробник - Туреччина, код ТНВЕД - 8462, ціна за одиницю в доларах - 281 253,00, загальна вартість в доларах США - 3 937 542,00;

- станок лазерної різки листа, модель Fibermak LM 2000.4х2, кількість - 10, країна виробник - Туреччина, код ТНВЕД- 8462, ціна за одиницю в доларах - 299 460,00, загальна вартість в доларах США - 2 964 600,00;

- станок лазерної різки листа, модель Fibermak LM 2000.6х2, кількість - 6, країна виробник - Туреччина, код ТНВЕД- 8462, ціна за одиницю в доларах - 311 580,00, загальна вартість в доларах США - 1 869 480,00;

- станок лазерної різки листа, модель Fibermak LM 3000.3х1,5, кількість 2, країна виробник - Туреччина, код ТНВЕД - 8462, ціна за одиницю - 364 189,00, загальна вартість в доларах США - 728 378,00, а всього 32 шт. на 9 500 000,00 доларів США.

16.08.2014р. сторони контракту підписали додаткову угоду (а.с. 15), в якій сторони дійшли згоди внести зміни в п.9 контракту, шляхом виключення з тексту п.п.9.3., 9.4., а п.9.2. виклали в наступній редакції: "У випадку якщо сторони на дійдуть згоди, то будь-яка сторона може звернутися з позовною заявою до суду. Всі спори розглядаються в господарському суді за місцезнаходженням покупця. Право, яке застосовується при розгляді спорів - право України".

Ця додаткова угода вступає в силу з дати даної угоди за умови її підписання двома сторонами (п. 3 додаткової угоди).

Позивач перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 9 500 000,00 доларів США, відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті:

- № 1 від 25.07.2014р. на суму 4 500 000,00 доларів США (а.с. 18);

- № 4 від 25.07.2014р. на суму 1 000 000,00 доларів США (а.с. 19);

- № 5 від 28.07.2014р. на суму 3 500 000,00 доларів США (а.с. 20);

- № 6 від 29.07.2014р. на суму 500 000,00 доларів США (а.с. 21).

Одержувачем платежу за вказаними платіжними дорученнями є Werenz Komm LLP, призначення - контракт WER 23/7-1 dd 23.07.2014.

Оскільки позивачем виконано оплату товару в строки передбачені п. 3.1.1., останнім днем поставки було 20.08.2014р.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України)

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України)

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Ст. 663 Цивільного кодексу України закріплює обов'язок продавця передати товар у строк, встановлений у договорі. Сторони договору можуть встановити не строк, а термін для передачі товару. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251 Цивільного кодексу України). Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України). Не передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк, надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

02.02.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якій відповідач підтвердив факт отримання попередньої оплати у розмірі 9 500 000 доларів США. Відповідач стверджує, що позовні вимоги заявлені позивачем до суду передчасно, оскільки перед зверненням з позовом не виконано вимоги ст. 6 ГПК України.

Однак, обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Відповідно до рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002р. у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не спростував доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, доказів поставки товару до суду не надав, а також не надав доказів в повернення передоплати.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9 500 000 доларів США є правомірними і підлягають задоволенню.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.2 ст.533 ЦК України).

Позивач при подачі позову до суду вказує, що еквівалент 9 500 000,00 доларів США станом на 27.11.2014р. складає 142 215 000,00 грн.

Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 7 110 750,00 грн.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України ).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України ).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ст.549 Цивільного кодексу України ).

Пунктом 5.4. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної поставки товару продавець сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості недопоставленої частини товару.

Відповідач доказів поставки товару до суду не надав, у зв'язку з чим вимоги щодо стягнення штрафу підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача завдану шкоду у розмірі 14 932 575,00 грн., посилаючись на положення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме абз. 1 ст. 4: порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Позивач зазначає, що відповідно до п. 1 Постанови Правління Національного Банку України встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Позивач стверджує, порушення відповідачем строків поставки товарів за контрактом призвело до порушення норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", і як наслідок, органом доходів і зборів України почалося нарахування позивачеві пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки. З огляду на викладене, внаслідок прострочення відповідача позивач зобов'язаний зробити додаткові витрати, у вигляді сплати пені (реальні збитки).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки (ч.2 ст. 612 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки позивачем не доведено факт сплати до бюджету пені у розмірі, визначеному законодавством, а отже і факту наявності збитків, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача завданої шкоди завданої шкоди у розмірі 14 932 575,00 грн. задоволенню не підлягають.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 157 201,51 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даному випадку, відповідач прострочив зобов'язання з поставки товару, позивач з вимогою про повернення попередньої оплати до відповідача звернувся лише у поданому до суду позові, а отже у відповідача ще не виникло грошового зобов'язання перед позивачем, тому вимоги про стягнення 3 % річних із суми попередньої оплати задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 149 325 750,00 грн., з яких 142 215 000,00 грн. - попередньої оплати, 7 110 750,00 грн. - штраф.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 7 110,68 грн. (9,73 %), на відповідача - 65 969,32 грн. (90,27 %).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1 , 33 , 34 , 43 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Компанії Werenz Komm LLP (1-st Floor Office, 86A, Constitution Street, Edinburg, EH6 6RP, UK № SO304602, Versobank AS, Address: Parnu mnt. 12, 10148 Tallinn. Estonia SWIFT: SBMBEE22, ACC: EE605500000551140985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інвест-Пром" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, буд. 3, ідентифікаційний код 39138929) 149 325 750,00 грн. , з яких 142 215 000,00 грн. - попередньої оплати, 7 110 750,00 грн. - штраф, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Компанії Werenz Komm LLP (1-st Floor Office, 86A, Constitution Street, Edinburg, EH6 6RP, UK № SO304602, Versobank AS, Address: Parnu mnt. 12, 10148 Tallinn. Estonia SWIFT: SBMBEE22, ACC: EE605500000551140985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інвест-Пром" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, буд. 3, ідентифікаційний код 39138929) витрати по сплаті судового збору у розмірі 65 969,32 грн. , про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.02.2015

Суддя І.В. Мілєва