Постанова

від 26.02.2015 по справі 823/3134/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 26 лютого 2015 року                    08:20                              № 823/3134/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомУманського міського центру зайнятості доПриватного підприємства «Ваксан» про стягнення заборгованості по страховим внескам,- В С Т А Н О В И В: Уманський міський центр зайнятості звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Ваксан» про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 3985,57 грн. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 року (справа № 823/3134/14) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року справу № 823/3134/14 передано до Окружного адміністративного суду міста Києва за територіальною підсудністю. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А. від 02.02.2015 р. справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 25.02.2015 р. Позивач просив розглядати справу за його відсутності. Відповідач в судове засідання не з'явився. Копія ухвали суду, направлена за адресою реєстрації відповідача, не вручена з незалежних від суду причин у зв'язку з чим і на підставі ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України копія ухвали в силу закону вважається належним врученою, а відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, що відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи по суті. При цьому, беручи до уваги неявку сторін, суд на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. 05.10.2009 року відповідачем подано розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 міс. 2009 року. Із звіту (р. 25) вбачається, що сума у розмірі 3985,57 грн., яку просить стягнути позивач, є сумою страхових внесків, строк сплати яких не настав у зв'язку з невиплатою заробітної плати, обставини щодо чого відображені у розділі 6 зазначеної відомості. В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі – Закон № 1533-III в редакції на час подання звітності) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань. У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах. З наведеного вбачається, що обов'язок сплати внесків виникає одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці. У той же час, на день прийняття рішення по справі позивач не надав доказів настання обставин, передбачених ч. 3 ст. 17 Закону № 1533- III, а саме: отримання (перерахування) відповідачем коштів на оплату праці, які б зумовлювали виникнення обов'язку сплати зазначеної суми внесків, а відтак не доведено того, що строк сплати вказаної суми внесків настав. З огляду на наведене підстави для стягнення з відповідача суми внесків відсутні.. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову. Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,- П О С Т А Н О В И В: У задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.                     Суддя                                                                                                                                                                                        О.А. Кармазін