Рішення

від 26.02.2015 по справі 904/687/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.15р. Справа № 904/687/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНДОР", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю СМАЗПРОМСЕРВІС, м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Коніка К.Є., довіреність від 05.01.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР", м.Київ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Смазпромсервіс, м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №011/ZB5QYV/10/002 з юридичною особою (мікро-клієнтом) (відновлювальна кредитна лінія) від 15.11.2012р., у розмірі 141348,07грн., у тому числі: нараховані проценти у розмірі 41348,07грн., борг за несплаченою частиною кредиту у розмірі 100000,00грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 21.12/18 від 27.01.2015р. ухвалою суду від 05.02.2015р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 26.02.2015р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 17.02.2015р. з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 12.02.2015р. та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 17.02.2015р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 12.02.2015р.

26.02.2015р. в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву за вих.№12 від 23.02.2015р. про відкладення розгляду справи, відзив на позов не надав.

Заява відповідача за вих.№12 від 23.02.2015р. про відкладення розгляду справи обґрунтована тим, що директор відповідача, який є єдиним представником відповідача в період з 24.02.2015 року по 10.03.2015 року буде знаходитися у відрядженні у Львівській області, у зв'язку з чим не має можливості з'явитися до судового засідання і просить суд перенести розгляд справи. В якості підтвердження вказаних обставин суду надано квитки на потяг.

Дослідивши позиції сторін господарський суд дійшов наступних висновків:

Як підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу господарського суду про порушення провадження у справі відповідач отримав 12.02.2015р., тобто за два тижня до дати судового засідання.

Таким чином, відповідач був завчасно обізнаний про дату судового засідання та про суть справи і в період з 12.02.2015 року (дата отримання ухвали суду) до 24.02.2015р. (дата початку відрядження) мав можливість виконати вимоги суду.

Отже, з метою належного виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі відповідач зобов'язаний був їх виконувати.

Враховувавши всі обставини викладені відповідачем у своїй заяві господарський суд звертає увагу, що представництво сторони в судовому засіданні господарського суду не обмежене певним колом осіб.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Однак, це є правом суду , а не обов'язком, при цьому суд враховує вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи.

Враховуючи, що суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, в задоволенні заяви відповідача за вих.№12 від 23.02.2015р. про відкладення розгляду справи відмовлено.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 26.02.2015р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2012р. між публічним акціонерним товариством "Ерсте Банк" (далі по тексту - кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Смазпромсервіс (далі по тексту - відповідач, позичальник) укладено кредитний договір №011/ZB5QYV/10/002 з юридичною особою (мікро-клієнтом) (відновлювальна кредитна лінія) (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (далі по тексту - кредит) в сумі 100000,00грн. (ліміт кредитування), зі строком користування кредитними коштами (кредитною лінією) до 14.11.2013р. (включно) із сплатою 34,14 % річних.

Підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 кредитного договору визначено, що під терміном "відновлювальна (револьверна) кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначається у вигляді ліміту основної (позичкової) заборгованості за кредитом. У разі часткового або повного погашення кредиту, позичальник може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту кредитування на протязі дії договору.

Підпунктом 1.1.2 пункту 1.1 кредитного договору визначено, що кредитні кошти в ліміті кредитування можуть надаватися частинами (траншами) без обмежень по сумі траншу.

Протягом останніх двох тижнів до закінчення строку користування кредитними коштами (кінцевого терміну повернення кредиту) транші не видаються, здійснюється лише погашення кредиту.

Підпунктом 1.1.4 пункту 1.1 кредитного договору визначено, що кінцевим терміном повернення кредиту є 14.11.2013 року.

Кінцевим терміном повернення кредиту вважається також: 30-й (тридцятий) день з дня направлення кредитором позичальнику листа-повідомлення (вимоги) відповідно до пунктів 4.2.4, 5.1.1.1 цього договору (підпункт 1.1.4.1 кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно пункту 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються кредитором на підставі письмової заяви позичальника шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника №26007000361585 в АТ «Ерсте Банк», МФО 380009 (далі по тексту - поточний рахунок).

Відповідно до пункту 2.2 кредитного договору кредитні кошти надаються кредитором на підставі письмової заяви позичальника шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника №26007000361585 в АТ "Ерсте Банк" (далі по тексту - поточний рахунок).

Господарський суд встановив, що поточний рахунок №26007000361585 в АТ "Ерсте Банк" відкрито в рамках укладеного між позивачем та відповідачем договору №26007000361585 банківського рахунку суб'єкта господарювання (розрахунково-касове обслуговування).

Моментом (днем) надання/отримання кредиту (траншу кредиту) вважається момент (день) зарахування грошових коштів кредиту (траншу кредиту) на Поточний рахунок позичальника (пункт 2.3 кредитного договору).

Сторони встановлюють, що обчислення строку користування кредитом, нарахування процентів, неустойки здійснюється за методом факт/360, який передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці (28/29, 30, 31), але умовно у році 360 днів, при цьому, день отримання кредиту) та день його повернення позичальником кредитору - вважаються одним днем (пункт 2.5 кредитного договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно. Розмір періодичних платежів за процентами на фактичну дату сплати процентів (в т.ч. враховуючи п.2.13 цього Договору) є змінною величиною, яка, в тому числі, залежить від кількості днів фактичного користування кредитом та суми залишку заборгованості за кредитом на кожний день нарахування процентів, корегувань процентної ставки та облікової політики кредитора (пункт 2.6 кредитного договору).

У разі прострочення повернення кредиту (траншу кредиту) проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту повного погашення кредиту (пункт 2.7 договору).

Пунктом 2.8 кредитного договору визначено, що позичальник повертає кредит (в тому числі достроково за ініціативою позичальника або на вимогу кредитора відповідно до цього договору) та сплачує проценти за його користування у валюті кредиту.

Пунктом 2.9 кредитного договору визначено, що з урахуванням пункту 2.13 цього договору:

повернення кредиту - (основної позичкової заборгованості) здійснюється позичальником в дні/терміни, визначені Графіком погашення, наведеним в Додатку №1 до цього договору (далі по тексту - Графік), а сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником щомісячно 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, згідно з Графіком. Кожний Графік, сформований станом на більш пізню дату та підписаний Сторонами, заміняє попередній підписаний Сторонами Графік, сформований станом на більш ранню дату, без укладення Сторонами додаткової угоди (договору про внесення змін та/або доповнень) до цього Договору.

В разі відсутності підписаного сторонами Графіку, повернення кредиту здійснюється позичальником не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, а сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, у число, визначене цим пунктом (розмір періодичних платежів за процентами є змінною величиною. Сума фактичних нарахувань за процентами залежить від кількості днів фактичного користування кредитом та суми залишку заборгованості за кредитом на день нарахування процентів, дати фактичного погашення поточної заборгованості за кредитом, коригувань процентної ставки та облікової політики кредитора).

Пунктом 2.10 кредитного договору визначено, що погашення кредитної заборгованості за цим договором, в тому числі основної (позичкової) заборгованості за кредитом, процентів, комісій, неустойки (пені, штрафів) та інших платежів, здійснюється автоматично на умовах договірного списання кредитором коштів з рахунків позичальника, як це зазначено нижче.

З підписанням цього договору позичальник, на підставі статті 1071 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», надає кредитору право для погашення заборгованості (строкової) за кредитом, процентами за його користування, комісіями, неустойкою та іншими платежами, передбаченими цим договором, здійснювати договірне списання коштів:

- з поточного рахунку позичальника №26007000361585, відкритого у кредитора - для погашення заборгованості за платежами, які відповідно до нього договору та/або чинного законодавства України мають здійснюватися в валюті кредиту;

У випадку відсутності на поточному рахунку повної суми коштів, належної до сплати, в рахунок погашення кредитної заборгованості здійснюється списання фактично наявних коштів, залишок коштів, яких не вистачає для погашення - відповідного періодичного платежу в повній мірі, вважатиметься простроченою заборгованістю постачальника з усіма наслідками, передбаченими цим договором для випадків порушення позичальником цього договору (підпункт 2.10.1 кредитного договору).

Договірне списання може здійснюватися кредитором на підставі цього договору будь-яку кількість разів до повного погашення заборгованості позичальником перед кредитором за цим договором із дотриманням строків/термінів/періодичності сплати платежів, встановлених в цьому договорі для основної суми кредиту, нарахованих процентів та комісій (з урахуванням пункту 2.13 цього договору), а в разі не визначення договором строків/термінів/періодичності сплати інших платежів - з дня отримання позичальником вимоги кредитора про сплату відповідних платежів (підпункт 2.10.2 кредитного договору).

Сторони домовилися, що на початку операційного дня в день сплати відповідного платежу по поточному рахунку позичальника, встановлюється не знижувальний залишок у сумі такого платежу, який підлягає блокуванню до моменту договірного списання коштів, при цьому операції щодо договірного списання кредитної заборгованості позичальника за цим договором виконуються пріорітетно будь-якому іншому виконанню розрахунково-платіжних документів позичальника щодо списання коштів з поточного рахунку позичальника (підпункт 2.10.3 кредитного договору).

Пунктом 2.12 кредитного договору визначено, що для здійснення погашення кредитної заборгованості у порядку, передбаченому в пунктах 2.9-2.11 цього договору, позичальник зобов'язаний забезпечити наявність протягом строку дії цього договору відкритого у кредитора поточного рахунку у валюті кредиту за цим договором, а також забезпечити на дату відповідного платежу наявність на такому поточному рахунку та/або додатковому рахунку коштів в сумі, достатній для виконання договірного списання з метою погашення кредитної заборгованості за цим договором.

Невиконання цієї умови, а саме відсутність на дату платежу відкритого у кредитора поточного рахунку у валюті кредиту за цим договором, та/або відсутність на дату платежу на поточному рахунку коштів в сумі, достатній для виконання такого платежу, буде розцінюватися як прострочення виконання грошового зобов'язання постачальником з усіма наслідками, передбаченими цим договором для випадків порушення позичальником цього договору.

Підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих процентів та комісій на умовах, передбачених цим договором, в тому числі достроково здійснити повернення кредиту, сплатити проценти та інші платежі у випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України.

Крім того, підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору, додатково до встановленої процентної ставки за кредит, неустойку, передбачену в розділі 7 цього договору, за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням, порушення інших умов договору.

Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, комісії та неустойки) (пункт 6.1 кредитного договору).

На виконання умов кредитного договору кредитором відповідачу 21.11.2012 року, 30.11.2012 року, 06.12.2012 року, 07.12.2012 року, 14.12.2012 року видано грошові кошти на загальну суму 100000,00грн., що підтверджується відповідними заявами.

З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника (відповідача) по кредитному договору укладеного між публічним акціонерним товариством "Ерсте Банк" (далі по тексту - кредитор) та відповідачем 15.11.2012р. між публічним акціонерним товариством "Ерсте Банк" (далі по тексту - кредитор) та Грушкою Владиславом Олександровичем (далі по тексту - поручитель) укладено договір поруки №011/ZB5QYV/10/002/1 (з фізичною особою - поручителем) (далі по тексту - договір поруки), відповідно до пункту 1.1 умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення відповідачем зобов'язань, що випливають з кредитного договору.

Цей договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин (пункт 7.2 договору поруки):

- виконання в повному обсязі (в тому числі достроково) позичальником зобов'язання, забезпеченого порукою (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 договору поруки);

- погашення поручителем в повному обсязі заборгованості позичальника за кредитним договором у порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором (підпункт 7.2.2 пункту 7.2 договору поруки);

- якщо кредитор протягом трьох років з дня настання терміну виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 договору поруки).

Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі по тексту - кредитор) є юридичною особою, яка створена та здійснює діяльність за законодавством України та є правонаступником ПУАТ "СЕБ БАНК", ПАТ "Ерсте Банк", ПАТ "ФІДОКОМБАНК".

01.07.2014р. представником публічного акціонерного товариства "Фідобанк" проведено зустріч з директором відповідача за результатами якої складено протокол зустрічі в якому висвітлено заборгованість за кредитним договором №011/ZB5QYV/10/002 від 15.11.2012р., а саме:

- сума кредиту - 10000,00грн.;

- проценти - 38692,73грн.

За результатами зустрічі вирішено врегулювати заборгованість у такий спосіб: "в кінці вересня планується погашення тіла кредиту у сумі 100000,00грн. та звернення до банку з клопотанням про списання заборгованості по нарахованим відсоткам".

30.09.2014р. між публічним акціонерним товариством "Фідобанк" (далі по тексту - кредитор, первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вендор" (далі по тексту - позивач, новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №3 (далі по тексту - договір про відступлення права вимоги №3 від 30.09.2014р.), відповідно до пункту 2.1 умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржника за кредитними договорами та/або іншими договорами про надання банківських послуг в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Пунктом 2.6 договору про відступлення права вимоги №3 від 30.09.2014р. визначено, що розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступаються згідно з цим договором складає 190562450,22грн., в тому числі комісія 12090561,81грн.

Пунктом 3.1 договору про відступлення права вимоги №3 від 30.09.2014р. визначено, що оформлення відступлення права вимоги відбувається в наступному порядку:

- права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед первісним кредитором на дату укладання цього договору (підпункт 3.1.1 договору про відступлення права вимоги №3 від 30.09.2014р.);

- для підтвердження наявності та дійсності прав вимоги, що відступаються первісний кредитор передає новому кредитору документацію в порядку та у строки, що передбачені цим договором (підпункт 3.1.2 договору про відступлення права вимоги №3 від 30.09.2014р.);

- право вимоги переходять до нового кредитора з моменту укладення акту приймання-передачі прав вимоги (підпункт 3.1.3 договору про відступлення права вимоги №3 від 30.09.2014р.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (пункт 10.1 договору про відступлення права вимоги №3 від 30.09.2014р.).

В якості додатку до договору про відступлення права вимоги №3 від 30.09.2014р. публічне акціонерне товариство "Фідобанк" та позивач склали акт приймання-передачі прав вимоги, згідно з яким первісним кредитором було відступлено, а новим кредитором було набуто права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення кредитних договорів.

Відповідачем надано лист б/н від б/д в якому останній пояснив позивачу неможливість виконати належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим просив розглянути можливість погашення частину суми боргу у розмірі 70% від загальної заборгованості, а 30% від загальної суми - пробачити.

Станом на день оформлення позовної заяви за вих.№21.12/18 від 27.01.2015р. відповідач взятих на себе зобов'язань не виконує, заборгованість за кредитним договором не погашена.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми кредиту у розмірі 100000,00грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на положення кредитного договору, строк оплати заборгованості є таким, що настав.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки директор відповідача підписав протокол зустрічі від 01.07.2014р., який складено між уповноваженим представником кредитора та директором відповідача та адресував на адресу позивача лист б/н від б/д, в якому пояснив позивачу неможливість виконати належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим просив розглянути можливість погашення частину суми боргу у розмірі 70% від загальної заборгованості, а 30% від загальної суми - пробачити.

Доказів оплати суми кредиту в сумі 100000,00грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Перевіривши розрахунок процентів, господарський суд визнав його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно частини 2 ст.1048 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно частини 1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що передбачено п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.2).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 Цивільного кодексу України).

Статтею 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 Цивільного кодексу України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Статтею 519 Цивільного кодексу України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2826,69грн.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11р. №3674-VI за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

З урахуванням того, що ціна позову - 141398,07грн. позивач повинен сплатити 2826 ,96грн. судового збору.

Позивач платіжним дорученням №149 від 03.12.2014р. фактично сплатив 2826 ,69грн.

Таким чином, позивач не доплатив до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 0,27грн.

Не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Керуючись ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 509, 512, 513, 514, 516, 517, 519, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Смазпромсервіс (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Каштанова, буд.4Б; ідентифікаційний код 32988040) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вендор" (01010, м.Київ, вул.Миколи Гайцана, буд.6; ідентифікаційний код 38996895) 41348,07грн. (сорок одна тисяча триста сорок вісім грн. 07 коп.) нарахованих процентів, 100000,00грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) борг за несплаченою частиною кредиту; 2826,69грн. (дві тисячі вісімсот двадцять шість грн. 69 коп.) судового збору, видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вендор" (01010, м.Київ, вул.Миколи Гайцана, буд.6; ідентифікаційний код 38996895) в дохід державного бюджету в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269; р/р 31214206783005; МФО 805012; КБКД 22030001; призначення платежу (необхідно вказати): судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891 та пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору (ст. 4 Закону України „Про судовий збір") 0,27грн. (нуль грн. 27 коп.) судового збору, видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.02.2015р.

Суддя І.В. Петренко