Рішення

від 23.02.2015 по справі 916/5198/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" лютого 2015 р.Справа № 916/5198/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.,

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТ-СП», м. Одеса,

до відповідача-1 Приватного підприємства «РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ», м. Полтава,

відповідача-2 Приватного підприємства «РУТА-ІНВЕСТ», м. Одеса,

про розірвання договору та стягнення 389047,81 гривень

за участю:

представників позивача: Комендантов Г.Г. - за довіреністю, Похило А.М. - за довіреністю,

представників відповідача-1: Куціянов М.І. - директор, Пістряк М.С. - за довіреністю, Голяніщев Д.Ю. - за довіреністю,

представник відповідача-2 не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮСТ-СП», м. Одеса, звернувся до суду з позовом до відповідачів Приватного підприємства «РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ», м. Полтава, та Приватного підприємства «РУТА-ІНВЕСТ», м. Одеса, про розірвання договору та стягнення 389047,81 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, за яким позивачем було перераховано відповідачеві-1 8532708,42 гривень, але робіт за договором відповідачем-1 було виконано на суму 8114660,61 гривень. Позивач просить суд розірвати договір підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, укладений між позивачем та відповідачем-1, стягнути з відповідача на свою користь 388047,81 гривень, сплачених в якості авансового платежу. Крім того, просить стягнути з відповідача-2 на свою користь 1000,00 гривень штрафу, передбаченого договором поруки № 1/14 від 03.02.2014 року.

Відповідач-1 вимоги позивача не визнав, посилаючись на не доведення позивачем розміру заборгованості, неповне перерахування авансових платежів, наявність форс-мажорних обставин, безпідставність посилань на акт звірки розрахунків, недотримання позивачем встановленого ст.188 ГК України порядку розірвання договору. Вказує також на невиконання позивачем своїх обов'язків за договором в частині надання доступу до безперешкодного виконання робіт, забезпечення фронту робіт, підготовки проекту кошторисного розрахунку, здійснення оплати у передбаченому договором порядку.

Вважає що наведені обставини свідчать про прострочку кредитора, про наявність у відповідача-1 права не продовжувати та не закінчувати передбачені договором роботи та є підставою для відмови у позові стосовно стягнення грошових коштів. Посилається на судову практику з цього приводу та на інші обставини, викладені у відзиві на позовну заяву (т.3 а.с.1-21) та поясненнях.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК є обов'язковим для виконання сторонами.

22.03.2013 року позивачем (замовник) та відповідачем-1 (підрядник) було підписано договір підряду № 17-13П, відповідно до умов якого підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, а також матеріалами замовника виконати електромонтажні роботи та роботи з монтажу кабельних ліній системи автоматизації при реконструкції малогабаритної бензиново-дизельної установки в м. Докучаївськ Донецької області (Т. 1 а.с. 16-21).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст. ст. 837 - 875 ЦК України.

За приписами ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до п. п. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат Підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до п. 1 ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти -вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно до п. 3.1. договору загальна вартість робот за договором на кожній ділянці будівництва визначається додатковими угодами та кошторисами за кожним об'єктом будівництва, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата здійснюється замовником в наступному порядку: передплата в розмірі вартості матеріалів, витрат на доставку робітників, проживання та відрядних, згідно до договірної ціни протягом 3 банківських днів з моменту фактичного підписання договору та договірної ціни до нього; кінцева оплата за виконані роботи за договором здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робот.

Згідно до п. 5.1. договору підрядник протягом трьох робочих днів з моменту закінчення робіт/етапу робіт передає замовнику належним чином оформлену виконавчу документацію, акти скритих робіт та надає на розгляд акт здачі-приймання робіт КБ-2в та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Відповідно до п 11.5. договору даний договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 8532708,42 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями: № 394 від 08.05.2013 року на суму 300000,00 гривень, № 446 від 21.05.2013 року на суму 800000,00 гривень, № 541 від 20.06.2013 року на суму 95201,09 гривень, № 547 від 21.06.2013 року на суму 500000,00 гривень, № 548 від 21.06.2013 року на суму 267870,00 гривень, № 549 від 21.06.2013 року на суму 130000,00 гривень, № 596 від 12.07.2013 року на суму 110510,86 гривень, № 597 від 12.07.2013 року на суму 916,00 гривень, № 612 від 19.07.2013 року на суму 139600,00 гривень, № 613 від 19.07.2013 року на суму 500000,00 гривень, № 640 від 07.08.2013 року на суму 700000,00 гривень, № 1050 від 06.09.2013 року на суму 2290,00 гривень, № 674 від 16.09.2013 року на суму 67950,00 гривень, № 675 від 16.09.2013 року на суму 1700000,00 гривень, № 676 від 16.09.2013 року на суму 2100000,00 гривень, № 677 від 16.09.2013 року на суму 200000,00 гривень, № 1140 від 30.09.2013 року на суму 226046,59 гривень, № 1235 від 29.10.2013 року на суму 15280,80 гривень, № 706 від 11.10.2013 року на суму 300000,00 гривень, № 744 від 05.11.2013 року на суму 155961,28 гривень, № 761 від 14.11.2013 року на суму 221081,80 гривень (Т. 2 а.с. 188-198, Т. 3 а.с. 115, 117).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи та погоджено сторонами у п. 5.1. договору приймання виконаних робіт здійснюється шляхом складання акта здачі-приймання виконаних робіт (разом з виконавчою документацією, що вимагається до такого виду робіт).

Разом з тим, відповідач виконав роботи не повністю, а лише на суму 8114660,61 гривень, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків станом за період січень 2014 року - квітень 2014 року між позивачем та відповідачем-1 за договором № 17-13П від 22.03.2013 року, згідно до якого останній має перед позивачем заборгованість в розмірі 388047,81 гривень станом на 30.04.2014 року (Т. 1 а.с. 25). Зазначений акт підписано сторонами без зауважень та скріплено печатками підприємств.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.1. договору підряду відповідач-1 зобов'язався виконати електромонтажні роботи та роботи з монтажу та наладки системи автоматизації з реконструкції малогабаритної бензиново-дизельної установки в м. Докучаївськ Донецької області в строки, встановлені графіком робіт, що виконуються, починаючи з дати отримання передплати згідно до п. п. 3.3.-3.4. даного договору.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, підтверджуючі виконання відповідачем-1 будь-яких робіт, які є предметом договору підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, на суму передплати в розмірі 388047,81 гривень, суд доходить висновку, що відповідачем-1 були порушені прийняті на себе як підрядником зобов'язання у спірних правовідносинах щодо виконання робіт.

Отже, в даному випадку має місце відставання у строках виконання робіт, передбачених договором.

Позивач звернувся до відповідача-1 з листами № 65 від 27.10.2014 року, № 68 від 04.12.2014 року, в яких вимагав у відповідача-1 повернути заборгованість у розмірі 388047,81 гривень, як різницю між сумою сплаченої передплати та сумою виконаних робіт (Т. 1 а.с. 26-29).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В силу ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, законом замовнику надано право відмовитись в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що договір підряду № 17-13П від 22.03.2013 року підлягає розірванню у зв'язку із істотним порушенням відповідачем-1 строків виконання робіт.

Згідно до вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підтвердження наміру виконання договору підряду, але відсутності можливості належного виконання відповідач-1 посилається на наявність форс-мажорних обставин, що підтверджується сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати № 24.14-07/964 від 26.12.2014 року (Т. 3 а.с. 89-90).

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно до вищезазначеного сертифікату Полтавська торгово-промислова палата засвідчила настання форс-мажорних обставин для відповідача-1 за договором підряду № 17-13П від 22.03.2013 року з 14.04.2014 року, тобто рівно через п'ять місяців після отримання від позивача останньої суми передплати. Разом з тим, відповідачем-1 не надано суду належних та допустимих доказів неможливості виконання своїх зобов'язань за договором протягом зазначених п'яти місяців.

Суд критично ставиться до посилання відповідача-1 щодо невиконання позивачем своїх зобов'язань, передбачених п. 2.3 договору підряду, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зазначені положення застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, до відсутності правової підстави вищенаведена стаття відносить також і випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Як вже зазначалось вище, кошти в розмірі 388047,81 гривень (різниця між сумою сплаченого позивачем авансу та сумою виконаних робіт відповідачем), перераховувались відповідачу на підставі договору підряду № 17-13П від 22.03.2013 року. Крім того, на підтвердження заборгованості сторонами 30.04.2014 року підписано акт звірки взаєморозрахунків станом за період січень 2014 року - квітень 2014 року.

Отже, розірвання договору підряду № 17-13П від 22.03.2013 року і є тією підставою, яка відпала в розумінні ст. 1212 ЦК України.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання за договором та наявності понесених збитків, завданих розірванням договору, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 388047,81 гривень невикористаного авансу за договором обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню на підставі п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

З приводу посилань відповідача-1 щодо того, що акт звірки взаєморозрахунків станом за період січень 2014 року - квітень 2014 року не є первинним бухгалтерським документом, а тому не є належним доказом проведення тієї чи іншої господарської операції та наявності заборгованості підрядника перед замовником на суму 388047,81 гривень суд зазначає наступне.

Як було викладено вище, документами, що підтверджують перерахування грошових коштів позивачем відповідачеві-1 є численні платіжні доручення на загальну суму 8532708,42 гривень (Т. 2 а.с. 188-198, Т. 3 а.с. 115, 117), а зазначений акт свідчить про існування заборгованості відповідача-1 перед позивачем в розмірі 388047,81 гривень станом на 30.04.2014 року (різниця між сумою сплаченого позивачем авансу та сумою виконаних робіт відповідачем).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача-2 на користь позивача штрафу в розмірі 1000,00 гривень суд зазначає наступне.

03.02.2014 року позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) було підписано договір поруки № 1/14, згідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за своєчасне виконання боржником (відповідач-1) усіх його зобов'язань за договором підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, які існують на момент укладання договору, так і тими, що виникнуть на його підставі у майбутньому (Т. 1 а.с. 30-31).

Відповідно до п. 2.1.1 договору поруки кредитор має право у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором банківського рахунку, протягом 5 робочих днів з дня невиконання пред'явити свої вимоги до боржника або безпосередньо до поручителя шляхом стягнення штрафу у розмірі 1000,00 гривень.

Разом з тим, порушення боржником своїх зобов'язань за договором банківського рахунку (якого матеріали справи не містять) не має жодного відношення до договору підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, за яким було укладено зазначений договір поруки.

Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 на користь позивача штрафу в розмірі 1000,00 гривень суд вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТ-СП», м. Одеса, до відповідача Приватного підприємства «РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ», м. Полтава, про розірвання договору та стягнення 388047,81 гривень підлягають задоволенню. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТ-СП», м. Одеса, до Приватного підприємства «РУТА-ІНВЕСТ», м. Одеса, про стягнення 1000,00 гривень задоволенню не підлягають.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду в якості судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача-1 в розмірі 8978,96 гривень пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 629, 651, 843, 846, 849, 857, 875, 1212 ЦК України ст. ст. 173, 193, 232 ГК України, та керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТ-СП», м. Одеса, до відповідача Приватного підприємства «РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ», м. Полтава, в частині розірвання договору та стягнення 388047,81 гривень - задовольнити.

2. Договір підряду № 17-13П від 22.03.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮСТ-СП», м. Одеса, та Приватним підприємством «РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ», м. Полтава, - розірвати.

3. Стягнути з Приватного підприємства «РОСТ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ» (36034, м. Полтава, вул. Половка, 95/2, кв.43, код ЄДРПОУ 34322724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТ-СП» (65005, м. Одеса, вул. Балківська, 120/2, оф.8, код ЄДРПОУ 33139780) 388047,81 гривень, судові витрати в розмірі 8978,96 гривень, а всього стягнути 397026 (триста дев'яносто сім тисяч двадцять шість) гривень 77 копійок.

4. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТ-СП», м. Одеса, до Приватного підприємства «РУТА-ІНВЕСТ», м. Одеса, про стягнення 1000,00 гривень - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 23.02.2015 року. Повний текст рішення складено 27 лютого 2015 р.

Суддя Р.В. Волков