Рішення

від 11.02.2015 по справі 554/17850/14-ц

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 11.02.2015 Справа № 554/17850/14-ц

Провадження №2/554/4722/2014

2/554/204/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

11 лютого 2015 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави, в складі суду:

головуючої судді Блажко І.О.

при секретарі - Іщенко С.С.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Вілмат» про повернення безпідставно отриманих коштів ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 у грудні 2014 рокузвернувся в суд з позовом до відповідача ПП «Вілмат» про повернення безпідставно отриманих коштів. В якому прохав : стягнути з ПП «Вілмат» безпідставно отримані кошти в розмірі 10 820 грн.; інфляційні втрати за період з 03 жовтня 2014 року по 01 листопада 2014 року у розмірі 2 115 грн. 31 коп.; відсотки за користування грошима, збереженими без достатньої правової підстави у розмірі 1 802 грн. 14 грн.; моральну шкоду у розмірі 1000 грн.; судові витрати у розмірі 400 грн. В обґрунтування заяви зазначив, що 02 жовтня 2012 року ним - ОСОБА_1 з метою отримання туристичної пупвки до В'єтнаму з 30 жовтня 2012 року по 14 листопада 2012 року згідно усної домовленості було внесено до каси ПП «Вілмат» кошти в poзмірі 10 820 грн. 03 жовтня 2012 року ПП «Вілмат» було перераховано кошти в poзмірі 10 414 грн. на користь туроператора ТОВ «Джаст Тревел» з призначенням платежу - оплата рахунок-фактура №СФ-0000333 від 02 жовтня 2012 року за туристичні послуги для ОСОБА_1 в т.ч. ПДВ - 10 грн. Але послуги, які була ним - ОСОБА_1 оплачені, так надано i не було. Тур до В'єтнаму з 30 жовтня 2012 по 14 листопада 2012 року було скасовано. Почииаючи з листопада 2012 року він - ОСОБА_1 неодноразово звертався до працівника ПП «Вілмат» з вимогою повернути безпідставно отримані кошти у poзмipi 10 820 грн., але натомість отримував лише ycнi пояснения та прохання почекати деякий час, тому він і звертається до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, прохав його задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ПП «Вілмат», в судове засідання свого представника не направили, будучи належним чином повідомлені (ст.76 ЦПК України) про час та місце розгляду справи та не надали суду дані про причину неявки. А саме докази знаходження адвоката у відпустці, через що суд вважає можливим розглядати справу без участі представника відповідача.

Відповідно до ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/3340/13-а від 11 вересня 2013 року за позовом ПП «Вілмат» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними, скасування припису та постанови адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано постанову від 28 травня 2013 року №95 про накладення стягнень, передбачених ст.23 ЗУ «Про захист прав споживачів» у вигляді штрафу у розмірі 10 820 грн., а також припису до акту від 17 травня 2013 року №000172, винесені Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язанна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як слідує із постанови від 11 вересня 2013 року, ОСОБА_1 02 жовтня 2012 року внесено до каси ПП «Вілмат» кошти в розмірі 10 820 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера від 02 жовтня 2014 року. Згідно пояснень ОСОБА_1 цю оплату ним було здійснено згідно усної домовленості між ним та ПП «Вілмат» як оплату за рекламний тур до В'єтнаму. Відповідно до платіжного доручення №236 від 03 жовтня 2012 року ПП «Вілмат» було перераховано грошові кошти в розмірі 10 414 грн. на користь туроператора ТОВ «Джаст Тревел» з призначенням платежу - оплата рахунок-фактура №СФ-000033 від 02 жовтня 2012 року за тур послуги для ОСОБА_1 в т.ч ПДВ - 10 грн.

23 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до ПП «Вілмат» стосовно повернення протягом десяти днів з дня вручення даного листа сплачених коштів в сумі 10 820 грн., яку ПП «Вілмат» отримало 27 березня 2013 що підтверджується копією : заяви; повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Таким чином, взяті на себе зобов'язання ПП «Вілмат» не виконало не надавши послуги ОСОБА_1

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником зобов'язання обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має прав вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмірі процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином інфляційні витрати нараховуються на суму коштів з 03 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2014 року становить 2 155,31 грн.(5,41+54,1+2055,80).

За час користування відповідачем безпідставно збереженими грошовими коштами, належними до сплати позивачу облікова ставка Національним банком України неодноразово змінювалась. Всього днів прострочення з 03 жовтня 2012 року по 01 листопада 2014 року становить 757 днів. За період з 03 жовтня 2012 року по 09 червня 2013 року (10820 грн.х(250 днів)х(7,75%/366/100% )=572,78; за період з 10 червня 2013 року по 12 серпня 2013 року: (10820 грн.х(64дні)х7%)/366/100%) = 132,44 грн; за період з 13 серпня 2013 року по 14 травня 2014 року (10820 грн.х (273 дні) х6,5%/366/100%)=524,59; за період з 15 травня 2014 року по 16 липня 2014 року (10820 грн.х(63дні)х 9,5%/366/100%) = 176,93 грн.; за період з 17 липня 2014 року по 01 листопада 2014 року (10820грн.х(107 днів)х9,5%/366/100%) = 395,40 грн. Загальна суму розміру процентів за користування безпідставно збереженими коштами у сумі 10820 грн. становить 1802,14 грн.

Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача становить: 14 737,45 грн., яка складається з 10 820 грн. - кошти, що були внесені з метою отримання туристичної путівки; 2115,31 грн. - інфляційні витрати; 1802,14 грн. - відсотки за користування грошима.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.5 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов"язковому з"ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" крім інших вимог, передбачених ст.137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

З відповідача слід також стягнути 1000 грн. моральної шкоди та судові витрати на оплату правової допомоги адвоката у розмірі 400 грн., згідно копії : квитанції №4601 від 18 листопада 2014 року за надання юридичних послуг.

Керуючись ст.ст.57, 60, 61, 76, 88, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «Вілмат» про повернення безпідставно отриманих коштів - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Вілмат» (ідентифікаційний код 31175114) на користь громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Опішня, Зінківського району, Полтавської області, зареєстрованого АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 кошти в розмірі 14737 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 45 коп., моральну шкоду - 1 000 (одна тисяча) грн., судові витрати - 400 (чотириста) грн.

Стягнути з приватного підприємства «Вілмат» (ідентифікаційний код 31175114) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м.Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом 10 днів зо дня отримання відповідачем копії рішення.

СуддяІ. О. Блажко