Рішення

від 23.02.2015 по справі 910/29051/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015№910/29051/14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/29051/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Посадский», м. Київ,

про стягнення 9 296,41 грн.,

за участю представників:

позивача - Циганенко О.С. (довіреність від 05.05.2014 №б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» (далі - ТОВ «Савсервіс-Мова») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Посадский» (далі - ТОВ «Посадский»): 7 268,11 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 15.04.2013 №16783 (далі - Договір); 371,60 грн. пені; 42,30 грн. 3% річних; 237,87 грн. втрат від інфляції; 1 875,53 грн. штрафу, а всього 9 796,41 грн.

Позов мотивовано тим, що:

- позивач поставив відповідачу товар на суму 11 135,48 грн., що підтверджується такими видатковими накладними: від 28.08.2014 № 69222584 на суму 3 236,68 грн.; від 03.09.2014 № 69334619 на суму 1 851,43 грн.; від 03.09.2014 № 69334607 на суму 75,50 грн.; від 03.09.2014 № 69334608 на суму 1 590,30 грн.; від 10.09.2014 № 69469648 на суму 2 074,75 грн.; від 24.09.2014 № 69734063 на суму 1 289,46 грн. і від 15.10.2014 № 70156821 на суму 1 017,36 грн.;

- ТОВ «Посадский» перерахувало ТОВ «Савсервіс-Мода» грошові кошти у сумі 3 785,37 грн. та повернуло товар на суму 81 грн.;

- таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 7 269,37 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2014 порушено провадження у справі.

ТОВ «Савсервіс-Мова» 30.01.2015 подало суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Разом з тим, позивач 30.01.2015 подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з ТОВ «Посадский»: 6 769,11 грн. основного боргу; 371,60 грн. пені; 42,30 грн. 3% річних; 237,87 грн. втрат від інфляції; 1 875,53 грн. штрафу, а всього 9 296,41 грн., яку представник позивача підтримав у судовому засіданні 02.02.2015.

Суд перевірив дотримання позивачем вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та прийняв заяву до розгляду.

У судовому засіданні 23.02.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав; вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал і рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 23.02.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.04.2013 ТОВ «Савсервіс-Мова» (продавець) і ТОВ «Посадский» (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених Договором (пункт 1.1 Договору);

- загальна сума Договору складається із сум, зазначених у накладних, якими оформлюється приймання-передача товару, поставленого на підставі Договору (пункт 2.3 Договору);

- покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених сторонами у додатку № 1 (далі - Додаток № 1), який є невід'ємною частиною Договору (пункт 5.1 Договору);

- приймання-передача товару здійснюється представниками сторін у пункті доставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання накладних (пункт 6.1 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання та діє протягом одного календарного року. Якщо після закінчення строку дії Договору жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати Договір, останній вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах (пункт 10.1 Договору).

У Додатку № 1 сторони узгодили таке: продавець надає покупцеві право користування кредитним лімітом у сумі 3 000 грн. (пункт 1 Додатку № 1); покупець здійснює розрахунки за товар, отриманий відповідно до Договору, протягом семи календарних днів (пункт 2 Додатку № 1).

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач належним чином виконав умови Договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 11 135,58 грн., що підтверджується такими видатковими накладними: від 28.08.2014 № 69222584 на суму 3 236,68 грн. (строк оплати до 18.09.2014); від 03.09.2014 № 69334619 на суму 1 851,43 грн. (строк оплати до 24.09.2014); від 03.09.2014 № 69334607 на суму 75,50 грн. (строк оплати до 24.09.2014); від 03.09.2014 № 69334608 на суму 1 590,30 грн. (строк оплати до 24.09.2014); від 10.09.2014 № 69469648 на суму 2 074,75 грн. (строк оплати до 01.10.2014); від 24.09.2014 № 69734063 на суму 1 289,46 грн. (строк оплати до 15.10.2014) і від 15.10.2014 № 70156821 на суму 1 017,36 грн. (строк оплати до 05.11.2014).

Вказані накладні підписані повноважними представниками сторін і скріплені печаткою позивача та штампом для накладних відповідача.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Посадский» повернуло товар на суму 81 грн., що підтверджується такими накладними: від 18.11.2014 № 70754319 на суму 27 грн. та від 18.11.2014 № 70754320 на суму 54 грн.

Відповідач сплатив позивачу за отриманий товар грошові кошти у сумі 4 285,37 грн. (23.09.2014 - 1 478,55 грн.; 21.10.2014 - 1 758,13 грн.; 21.10.2014 - 548,69 грн.; 25.12.2014 - 500 грн.).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 6 769,11 грн. (11 135,48 грн. - 4 285,37 грн. - 81 грн.).

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 6 769,11 грн. є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 237,87 грн. втрат від інфляції, 42,30 грн. 3% річних, 1 875,53 грн. штрафу та 371,60 грн. пені. Позивач визначає такі періоди прострочення: з 24.09.2014 по 01.10.2014 (сума боргу 2 887,54 грн.); з 02.10.2014 по 15.10.2014 (сума боргу 4 962,29 грн.); з 16.10.2014 по 05.11.2014 (сума боргу 6 251,75 грн.); з 06.11.2014 по 15.12.2014 (сума боргу 7 269,11 грн.).

Проте, період прострочення з 24.09.2014 по 01.10.2014 визначено невірно, оскільки строк оплати за видатковими накладними № 69334607, № 69334608 та № 69334619 визначено в таких накладних до 24.09.2014, а тому прострочення починається з 25.09.2014. Решту періодів прострочення визначено позивачем вірно (за видатковою накладною № 69469648 строк оплати до 01.10.2014, початок прострочення з 02.10.2014; за видатковою накладною № 69734063 строк оплати до 15.10.2014, початок прострочення з 16.10.2014; за видатковою накладною № 70156821 строк оплати до 05.11.2014, початок прострочення з 06.11.2014).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У випадку прострочення покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30 % від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару (пункт 7.4 Договору).

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні в частині визначення розміру втрат від інфляції, пені та 3% річних.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 138,11 грн. втрат від інфляції, 369,61 грн. пені та 42,06 грн. 3 % річних.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 138,11 грн. втрат від інфляції, 42,06 грн. 3% річних, 1 875,53 грн. штрафу та 369,61 грн. пені.

У розподілі судових витрат господарським судом враховується, що за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Посадский» (02192, м. Київ, вул. Малишка, 1; ідентифікаційний код 38407937) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» (03115, м. Київ, вул. Краснова, 27; ідентифікаційний код 30776789): 6 769 (шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 11 коп. заборгованості; 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 61 коп. пені; 42 (сорок дві) грн. 06 коп. 3% річних; 138 (сто тридцять вісім) грн. 11 коп. втрат від інфляції; 1 875 (одну тисячу вісімсот сімдесят п'ять) грн. 53 коп. штрафу та 1 806 (одну тисячу вісімсот шість) грн. 96 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.02.2015.

Суддя О. Марченко