Постанова

від 17.02.2015 по справі 826/19713/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 лютого 2015 року 08:05 № 826/19713/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі-позивач/ОСОБА_1.) до Управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області (надалі-відповідач/Управління Держземагенства), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Управління Держземагенства, щодо не видачі ОСОБА_1 витягу з Державного земельного кадастру по земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки №3221455300-01-007-0107.

2. Зобов'язати Управління Держземагенства, видати ОСОБА_1 витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки №3221455300-01-007-0107.

3. Стягнути з відповідача спричинену моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2015 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 р. було задоволено клопотання позивача та залишено п.3 позовних вимог без розгляду.

В судове засідання з'явився позивач, який позивні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про протиправність бездіяльності відповідача, що полягає у ненаданні витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки №3221455300-01-007-0107.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, заяв щодо перенесення розгляду справи або слухання справи за його відсутності до суду не подавав, про причини неявки суду не повідомляв.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зважаючи на неявку в судове засідання відповідача, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (надалі-КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2014 р. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою №72/01-4 (надалі-Заява №72/01-4), в якій просила надати витяг з Державного земельного кадастру по земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3221455300-01-007-0107.

Листом №04/П-72 від 10.02.2014 р. відповідачем було повідомлено ОСОБА_1 про перелік документів необхідних для отримання витягу з Державного земельного кадастру, крім того додатково повідомлено, що в архіві Управління обліковується землевпорядна документація на гр. ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300-01-007-0107.

19.06.2014 р. ОСОБА_1 звернулася з листом до Управління Держземагенства, в якому просила повідомити розрахунковий рахунок (реквізити) для сплати за послуги щодо надання витягу з Державного земельного кадастру та вказати суму, яку необхідно сплатити.

09.07.2014 р. листом №845/П-988 відповідачем було повідомлено позивачу реквізити та суму, що необхідно сплатити за видачу витягу з Державного земельного кадастру.

17.07.2014 р. з метою отримання витягу з Державного земельного кадастру, ОСОБА_1 було подано до відповідача відповідну заяву встановленого зразка до якої було додано квитанцію про сплату послуг за надання витягу, копію паспорту ОСОБА_1 та запит нотаріуса №958/02-14 від 23.10.2013 р.

27.08.2014 р. відповідачем було направлено на адресу позивача лист №1246/П-1180, в якому було зазначено перелік документів, що подаються Державному кадастровому реєстраторові для державної реєстрації земельної ділянки, та повідомлено про те, що для вирішення питання по суті та проведення в подальшому державної реєстрації земельної ділянки, заявнику або уповноваженій ним особі необхідно звернутися з оригіналом документації до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, яка полягає у ненаданні позивачу витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3221455300-01-007-0107, вважаючи таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує законні права та інтереси позивача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими на слідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, що установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру є Закон України «Про державний земельний кадастр» (надалі - Закон №3613).

Відповідно до Закону №3613 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно ч.1 ст.38 Закону №3613 відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

При цьому, абз.5 ч.1 ст. 38 Закону №3613 витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором незалежно від території дії його повноважень.

В той же час, в ч.5 ст.38 Закону №3613 передбачено, що на отримання відомостей ДЗК про земельну ділянку мають право: власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи; спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, або уповноважені ними особи; особа (особи), в інтересах якої (яких) встановлено обмеження, або уповноважені ними особи; органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом; особи, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та Державного реєстру інженерів-геодезистів, і особи, які отримали ліцензії на проведення землеоціночних робіт та земельних торгів, землеоціночних робіт, для виконання зазначених робіт.

При цьому, ч.7 ст.38 Закону №3613 визначено, що для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків, визначених цим Законом в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб); документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника).

Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви надає заявнику документ, передбачений ч.1 цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа.

Зокрема, відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо: у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; із заявою звернулася неналежна особа; документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

В той же час, правовим актом, що визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру є Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 р. (надалі - Порядок №1051).

Відповідно до п.162 Порядку №1051 відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

В той же час, п.166 Порядку №1051 визначено, що для отримання витягу з Державного земельного кадастру, довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки, або нотаріус відповідно до п.17 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат» під час вчинення правочину щодо земельної ділянки подає Державному кадастровому реєстраторові: заяву за формою згідно з додатком 42; документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених п.165 цього Порядку); документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Згідно п.167 Порядку №1051 заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор надає протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви заявникові документ, передбачений п.166 цього Порядку, або вмотивовану відмову в наданні такого документа.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявникові в день надходження відповідної заяви.

В той же час, п.168 Порядку №1051 визначено, що відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у формі повідомлення у разі, коли: у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа; документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

Повідомлення про відмову у наданні відомостей надається за формою згідно з додатком 43.

Таким чином, з аналізу вищевикладених норм вбачається, що чинним законодавством чітко визначено перелік документів, що мають подаватися заявником або уповноваженою ним особою для отримання відомостей у вигляді витягу із Державного земельного кадастру, а також чітко визначені підстави відповідно до яких може бути відмовлено у його наданні.

Натомість, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, розглянувши Заяву №72/01-4 про отримання витягу із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3221455300-01-007-0107, відповідачем не було надано позивачу ані Витягу з Державного земельного кадастру, ані повідомлення про відмову у наданні відомостей із зазначенням причин їх ненадання, внаслідок чого суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог Закону №3613.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2015 р. від відповідача було витребувано належним чином засвідчені копії документів, що подавались позивачем разом із Заявою №72/01-4, а також письмові поясненнями з доказами на їх обґрунтування щодо причин ненадання ОСОБА_1 витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3221455300-01-007-0107, однак жодних документів чи письмових пояснень відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності бездіяльності відповідача, що полягає у неналежному розгляді Заяви №72/01-4 та ненаданні ОСОБА_1 витягу з Державного земельного кадастру, як наслідок суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на зміст Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, вимога позивача щодо зобов'язання Управління Держземагенства у Васильківському р-н Київської обл. видати ОСОБА_1 витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3221455300-01-007-0107, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Водночас, відповідно до ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, тому належним способом захисту, порушених прав позивача суд вважає зобов'язання відповідача розглянути Заяву №72/01-4 про надання ОСОБА_1 витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3221455300-01-007-0107, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частинами 1 та 2 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України судовий збір позивачу відшкодовується частково.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-ст.163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Держземагенства, щодо не видачі ОСОБА_1 витягу з Державного земельного кадастру по земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки №3221455300-01-007-0107.

3. Зобов'язати Управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області розглянути Заяву №72/01-4 про надання ОСОБА_1 витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3221455300-01-007-0107, відповідно до вимог чинного законодавства.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 50 коп. із видатків Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.185 - ст.187 КАС України відповідно.

Суддя Б.В. Санін