Постанова

від 18.02.2015 по справі 826/1708/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И місто Київ 18 лютого 2015 року                10:45                               №826/1708/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Агенція кар'єра» додержавної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2014 №0008922207 На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція кар'єра» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2014 №0008922207. Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському  районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 12.08.2014 №363/1/26-50-22-07/23718697  щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Сібол», товариством з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н», товариством з обмеженою відповідальністю «Київська регіональна інженерна компанія», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2014 №0008922207. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту. Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 12.08.2014 №363/1/26-50-22-07/23718697 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 28.08.2014 №0008922207 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, ВСТАНОВИВ: Державною податковою інспекцією у Голосіївському  районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (попереднє найменування - державна податкова інспекція у Голосіївському  районі головного управління Міндоходів у місті Києві) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція кар'єра» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Сібол», товариством з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н», товариством з обмеженою відповідальністю «Київська регіональна інженерна компанія» за період січень-лютий 2014. Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція кар'єра» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження  податку на додану вартість на суму 172 213,00 грн. За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському    районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 12.08.2014 №363/1/26-50-22-07/23718697 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2014 №0008922207, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 215266,25 грн., у тому числі: 172213,00 грн. – основний платіж, 43053,25 грн. – штрафні (фінансові) санкції. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11. Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському     районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.08.2014 №363/1/26-50-22-07/23718697 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція кар'єра» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Сібол», товариством з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н», товариством з обмеженою відповідальністю «Київська регіональна інженерна компанія». Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція кар'єра» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сібол» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 03.01.2013 №СІ-2013/0008, відповідно до якого, виконавець в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується надати послуги з організації та комплексного обслуговування заходів, проведення маркетингових заходів, надання інформації про продукцію, розповсюдження інформаційних матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги в порядку, встановленому цим Договором. На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору про надання послуг від 03.01.2013 №СІ-2013/0008,  додатки до договору про надання послуг від 03.01.2013 №СІ-2013/0008, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідні періоди, податкових накладних за відповідні періоди. Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція кар'єра» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальність «Вербена-Н» (виконавець) укладено договір від 03.01.2013 №ВЕ-000025, відповідно до якого, у відповідності та на умовах встановлених цим договором, виконавець надає замовнику послуги, котрі виконуються персоналом, послуги по підбору співробітників та тренінгові послуги, узгоджені сторонами, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю зазначені послуги. На підтвердження виконання умов вищезазначених договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції та економічної доцільності, позивачем надано суду копії договору від 03.01.2013 №ВЕ-000025, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідні періоди, податкових накладних за відповідні періоди. Аналогічний договір був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція кар'єра» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальність «Київська регіональна інженерна компанія» (виконавець) від 15.01.2014 №ДП-00214, відповідно до якого, у відповідності та на умовах встановлених цим договором, виконавець надає замовнику послуги, котрі виконуються персоналом, послуги по підбору співробітників та тренінгові послуги, узгоджені сторонами, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю зазначені послуги. На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії договору від 15.01.2014 №ДП-00214, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідні періоди, податкових накладних за відповідні періоди. За актами здачі-прийняття робіт контрагентами позивача здійснювалось забезпечення позивача персоналом та надавались послуги з пошуку персоналу. Проте позивачем не надано суду документів, підтверджуючих реальність здійснення господарських операцій, зокрема таких як: запити щодо кваліфікаційних характеристик персоналу, інформаційної звітності по результатах проведених робіт із зазначенням прізвищ осіб, їх анкет, доказів залучення цих осіб до певних робіт тощо. У свою чергу, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція кар'єра»  та його контрагентами вказано на акти: державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 14.05.2014 №1353/26-55-22-07/36756710 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальність «Київська регіональна інженерна компанія» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.11.2013 по 31.03.2014»; державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 03.04.2014 №1011/26-55-22-07/37265968 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальність «Сібол» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за січень- лютий 2014»; державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 03.04.2014 №1016/26-55-22-07/38150277 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальність «Вербена-Н»  щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за січень- лютий 2014».           Так, вказаними актами встановлено, що контрагенти позивача не мали ані трудових ресурсів, ані виробничих можливостей для виконання відповідних обсягів робіт, взаємовідносини позивача із вказаним контрагентами направлені на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, а відтак порушення фіскальних інтересів держави. Проаналізувавши зазначені обставини, суд наголошує на тому, що позивачем не наведено суду економічної та ділової доцільності взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Сібол», товариством з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н», товариством з обмеженою відповідальністю «Київська регіональна інженерна компанія». Так, позивачем не обґрунтовано суду економічну складову вартості послуг, доцільність залучення цих контрагентів по послугам, які є основним видом діяльності саме позивача (діяльність агентств працевлаштування). Згідно із висновками акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському     районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.08.2014 №363/1/26-50-22-07/23718697 внаслідок співставлення даних податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань його контрагентів встановлені відхилення на рівні 172234,00 грн. Отже, враховуючи відсутність доведеної позивачем наявності ділової мети та економічної доцільності здійснених правочинів, руху активів в процесу здійснення господарських взаємовідносин, суд погоджується із доводами контролюючого органу щодо формування позивачем даних податкового обліку за відсутності реальності господарських операцій, а відтак порушенням позивачем фіскальних інтересів держави. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про правомірність винесеного відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 28.08.2014 №0008922207, а тому позовні вимоги про скасування названого податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному. Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно із приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 430,53  грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 3874, 77 грн. (4305,32 грн. – 430,53  грн.). Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, П О С Т А Н О В И В: В задоволенні позову відмовити повністю. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Агенція кар'єра” (01004, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 34, код ЄДРПОУ 23718697) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 3874 (три тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 77 коп. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                       Літвінова А.В.                        Повний текст постанови складено 23.02.2015