Рішення

від 04.02.2015 по справі 927/1836/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" лютого 2015 р.                                                                        Справа № 927/1836/14             Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу за позовом           Державного підприємства “Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України”, м. Чернігів до                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Енергоінновація”, м. Славутич про                       стягнення 2179,24 грн суддя Лопатін А.В. за участю представників згідно протоколу судового засідання. Обставини справи: Державним підприємством “Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України” (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Енергоінновація” (надалі відповідач)  про стягнення 2179,24 грн. з яких: 296,28 грн. пені; 1484,32 грн. штрафу; 314,66 грн. 40% річних; 83,98 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на виконання робіт з проведення експертного обстеження будівельних конструкцій від 12.03.2014 р. № 1073. Ухвалою господарського суду Київської області від 04.12.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 15.12.2014 р. Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2014 р. розгляд справи відкладено на 14.01.2015 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання учасників судового процесу. 05.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано витребувані ухвалою суду документи. 14.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи. У судове засідання 14.01.2015 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд повідомив вищезазначеним клопотанням.           Враховуючи вищевикладене, суд, вирішив задовольнити вищевказане клопотання представника відповідача. Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 04.02.2015 р. у зв'язку з неявкою представників учасників судового процесу. 04.02.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без участі. 04.02.2015 р. у судове засідання з'явились представники як позивача так і відповідача. Дослідивши матеріали справи та заслухавши присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, суд встановив: 12 березня 2014 року між Державним підприємством “Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України” (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Енергоінновація” (відповідач, замовник) укладено договір на виконання робіт № 1073 відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає до виконання наступні роботи: -          Обстеження існуючих монолітних фундаментів, призначених для кріплення розтяжок щогли резервного інформаційного каналу між АТК ЦРТК і офісом ГУП ПЗУ в м. Славутичі (РІК) для визначення категорії технічного стану – 1 шт. Згідно з п. 2.1. договору вартість робіт по цьому договору визначається згідно діючих тарифів виконавця і складає 8835,25 грн., крім того ПДВ 1767,05 грн., всього до оплати       10602,30 грн. (десять тисяч шістсот дві грн.. 30 коп.). У п. 2.2. договору зазначено, що замовник перераховує на рахунок виконавця передоплату в розмірі 20% від суми вартості робіт згідно цього договору до початку виконання експертних робіт. Пунктом 2.3. договору передбачено, що остаточний розрахунок між сторонами в розмірі 80% проводиться з 15 червня 2014 року. У п. 8.2. договору вказано, що даний договір діє з моменту його підписання до        31.12.2014 року. Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб. 27.03.2014 року замовником здійснено попередню оплату 20% (2120,46 грн.), що підтверджується випискою з банківської установи. На виконання умов зазначеного договору позивачем було виконано роботи, що підтверджується актом приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 12.05.2014 р., що підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб. 30.05.2014 року замовником було здійснено ще одну часткову оплату (2500,00 грн.), що підтверджується випискою з банківської установи. 23.07.2014 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 646 від 21.07.2014 року, яка отримана останнім 23.07.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. 04.08.2014 р. відповідачем була повністю погашена заборгованість (5981,84 грн.), після чого позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 780 від 03.09.2014 року з вимогою сплатити штрафні санкції. З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт за договором на виконання робіт № 1073 від 12.03.2014 р. У своєму клопотанні від 02.02.2015 р. № 5 відповідач вказує, що позивачем здійснено розрахунок пені виходячи із всієї суми договору № 1073 від 12.03.2014 р. Частиною третьою статті ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Також відповідач зазначає, що у своїй позовній заяві позивач просить стягнути за несвоєчасне виконання зобов'язання пеню та штраф. На думку відповідача, позивач намагається цими діями притягнути до подвійної відповідальності ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Енергоінновація” одного виду за одне і те саме правопорушення. До даного твердження відповідача суд ставиться критично. Враховуючи, що положеннями чинного в Україні законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором на виконання робіт № 1073 від 12.03.2014 року пені та штрафу, суд дійшов висновку про правомірність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 14% від ціни договору за порушення виконання грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від        27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011. Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 296,28 грн. пені, 1484,32 грн. штрафу, 314,66 грн. 40% річних та 83,98 грн. інфляційних втрат. Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до п. 5.4. договору у разі прострочення здійснення оплати згідно умов п. 2.3. договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору, за кожен день прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 14% вказаної суми. Також за порушення грошового зобов'язання ст. 625 ЦКУ замовник сплачує виконавцю 40%  річних. Відповідно до пункту 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня за порушення грошового зобов'язання обчислюється лише у відсотках до суми простроченого платежу. Установлення розміру пені у твердій грошовій сумі законом не передбачено і суперечить змістові цього поняття; відтак позовні вимоги, пов'язані із стягненням пені, обчисленої виходячи з такого розміру, не можуть бути задоволені. Зробивши розрахунок пені по заборгованості за поставлений товар від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 296,28 грн. задовольняє частково, а саме в частині стягнення 167,16 грн., оскільки відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно. Відповідно до п. 5.4. договору у разі прострочення здійснення оплати згідно умов п. 2.3. договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору, за кожен день прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 14% вказаної суми. Також за порушення грошового зобов'язання ст. 625 ЦКУ замовник сплачує виконавцю 40%  річних. Зробивши розрахунок штрафу у розмірі 14% від ціни договору, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1484,32 грн. задовольняє повністю, оскільки відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно. Враховуючи, що положеннями чинного в Україні законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договорами поставки № АП-18-0013 від 06.03.2013 року та № АП-18-0045 від 12.04.2013 року пені та штрафу, суд дійшов висновку про правомірність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 14% від ціни договорів за порушення виконання грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від        27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011. Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п. 5.4. договору у разі прострочення здійснення оплати згідно умов п. 2.3. договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору, за кожен день прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 14% вказаної суми. Також за порушення грошового зобов'язання ст.. 625 ЦКУ замовник сплачує виконавцю 40%  річних. Таким чином, ДП “Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України” та ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Енергоінновація” було, у порядку встановленому ч.2 ст. 625 ГК України (договірному порядку), збільшено відсотки річних до сорока.   Зробивши розрахунок 40% річних, за період з 15.06.2014 року по 04.08.2014 року включно (період вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 40% річних у розмірі 314,66 грн. задовольняє повністю оскільки результат перерахунку здійсненого судом, є більшим заявленої позивачем до стягнення суми. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат від несвоєчасно сплаченої суми основного боргу, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 83,98 грн. задовольняє повністю оскільки результат перерахунку здійсненого судом, є більшим заявленої позивачем до стягнення суми. Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача. Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішив: 1.          Позов задовольнити частково. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Енергоінновація” (07100, м. Славутич, вул. Військових Будівельників, буд. 7; код ЄДРПО України 35253510) на користь Державного підприємства “Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України” (14026, м. Чернігів, вул. Красносільського,        буд. 89; код ЄДРПО України 22825669) – 167 (сто шістдесят сім) гривень 16 коп. пені, 1484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні 32 коп. штрафу, 314 (триста чотирнадцять) гривень 66 коп. 40% річних, 83 (вісімдесят три) гривні 98 коп. інфляційних втрат та 1824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) гривні 42 коп. судового збору. 3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складено 25.02.2015 р.                Суддя                                                                                     А.В. Лопатін