Постанова

від 25.02.2015 по справі 816/4973/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4973/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Кражана М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гадяцькому районі Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кентавр" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2014 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гадяцькому районі Полтавської області /надалі - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кентавр" /надалі - відповідач; ТОВ "Агрофірма "Кентавр"/ про стягнення капіталізованих платежів в сумі 80552 грн. 35 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач зареєстрований у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гадяцькому районі Полтавської області як платник обов'язкових страхових внесків. Оскільки ТОВ "Агрофірма "Кентавр" ліквідується згідно з приписами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статті 1205 Цивільного кодексу України необхідно провести капіталізацію платежів для продовження страхових виплат потерпілому на виробництві ОСОБА_2 протягом його життя в загальній сумі 80552 грн. 35 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася до суду з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гадяцькому районі Полтавської області № 16 від 22.01.2004 призначено страхові виплати ОСОБА_2, який ушкодив здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 02.09.1986 за час роботи в колгоспі ім. Горького (ПСП) Середняки /а.с. 32-33/.

ТОВ "Агрофірма "Кентавр" (ідентифікаційний код 31609926) утворене 27.08.2004 в результаті перетворення юридичної особи Середняки (ідентифікаційний код 31609926), що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /а.с. 26-28, 59-62/, та зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гадяцькому районі Полтавської області як платник обов'язкових страхових внесків.

Відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, ТОВ "Агрофірма "Кентавр" (ідентифікаційний код 31609926) є правонаступником юридичної особи Середняки (ідентифікаційний код 31609926).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Агрофірма "Кентавр" знаходиться у стані припинення за судовим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1670/4017/12 від 02.08.2012, про що 07.08.2012 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис.

З огляду на вищевикладене, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гадяцькому районі Полтавської області здійснило розрахунок суми платежів, які підлягають капіталізації, та звернулося до суду з даним позовом про стягнення з відповідача ТОВ "Агрофірма "Кентавр" капіталізованих платежів у розмірі 80552 грн. 35 коп.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 Цивільного кодексу України, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Статтею 3 цього Закону визначено, що соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

За змістом частини 1, 2 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Згідно частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" /у редакції чинній до 01.01.2015/ фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" /у редакції чинній з 01.01.2015/ джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

Згідно положень пункту 7 Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до п. 2.1 Порядку стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30.11.2010 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 року за N 1286/18581, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134 (далі -Інструкція).

Пунктом 5.9 Інструкції визначено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765 (із змінами).

Відповідно до пункту 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765 /надалі - Порядок/, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Згідно пункту 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав порядок капіталізації платежів, на даний час не існує.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимоги статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у редакції Закону України від 28.12.2014 № 77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці") та положення Порядку щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Аналогічна позиція щодо наявності у суб'єкта господарювання, що ліквідується, обов'язку проводити капіталізацію страхових виплат висловлена Верховним Судом України у постанові від 26.06.2012 у справі № 21-156а12.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Факт заподіяння шкоди здоров'ю громадянину ОСОБА_2 відповідачем у ході розгляду справи не спростовано.

Копія акту форми № Н-1 про нещасний випадок на виробництві № 3 від 06.09.1986, виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії МСЕ-В1 № 003235, копія довідки про середню заробітку плату (дохід) ОСОБА_2, виданої ПСП "Середняки" від 05.01.2004 за № 3, копія постанови про призначення страхових виплат ОСОБА_2 від 22.01.2004 № 16 та копії постанов про призначення перерахованої щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 наявні у матеріалах справи /а.с. 5, 6, 30, 32-46/.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок суми платежів, що підлягають капіталізації для задоволення вимог, які виникли із зобов'язань ТОВ "Агрофірма "Кентавр", що ліквідується, перед потерпілим ОСОБА_2 та вказана сума складає 80552 грн. 35 коп. /а.с. 7/. Копія листа Державної служби статистики України від 31.07.2014 № 10-2-17/152-14 з повною таблицею смертності та середньої очікуваності тривалості життя для чоловіків в Україні за 2013 рік наявні у матеріалах справи /а.с. 10-12/.

Доказів сплати відповідачем капіталізованих платежів у добровільному порядку до суду не надано.

Отже, оскільки на час звернення Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гадяцькому районі Полтавської області з даним позовом до суду капіталізовані платежі відповідачем не сплачені, підприємство відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гадяцькому районі Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кентавр" про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кентавр" (ідентифікаційний код 31609926) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гадяцькому районі Полтавської області (ідентифікаційний код 25940750) капіталізовані платежі в сумі 80552 грн. 35 коп. (вісімдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні тридцять п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 березня 2015 року.

Суддя С.С. Сич