Постанова

від 24.02.2015 по справі 920/227/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2015 р. Справа № 920/227/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Потапенко В.І.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Псарьов М.В., Алексеєнко Л.Л.

першого відповідача - Мастюгін Д.І.

другого відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4526 С/3-11) на рішення господарського суду Сумської області від 12.11.14 р. у справі № 920/227/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого підприємства "Гарпун", м. Суми

до 1. Публічного акціонерного товариства "Іскра", с. Басівка, Сумський район, Сумська область

2. Приватного підприємства "Іоланта-Волинь", м. Луцьк

про стягнення 163800,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого підприємства "Гарпун" звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Іскра" 102900,00 грн. та з Приватного підприємства "Іоланта-Волинь" 60900,00 грн. коштів в якості компенсації за порушення авторських прав, а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до господарського суду Сумської області з заявою, в якій просить збільшити розмір позовних вимог, а саме: стягнути з першого відповідача на свою користь крім компенсації за порушення авторських прав у розмірі 73080,00 грн., компенсації у розмірі 29820,00 грн. за перешкоджання у здійсненні ТОВ НВП "Гарпун" самозахисту авторських прав; а також стягнути з другого відповідача на свою користь 60900,00 грн. в якості компенсації за порушення авторських прав. Крім того, просить стягнути з відповідачів судові витрати. Зазначена заява ТОВ НВП "Гарпун" про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.11.2014 р. у справі № 920/227/14 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване з посиланням на те, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість заявлених позовних вимог .

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробничего підприємство "Гарпун" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2014 р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Зокрема, позивач просить посилаючись на використання об'єкта його інтелектуальної власності

Перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

12.01.2015 р. позивач заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам ТОВ "Суми - Експерт МС" (м. Суми, пл. Незалежності, 3, офіс 414).

Розпорядженням секретаря судової палати № 3 Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Плужника О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Потапенко В.І.

Представник першого відповідача в судовому засіданні вирішення питання щодо призначення судової будівельно-технічної експертизи залишає на розсуд колегії суддів.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають під час вирішення господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Законом України "Про судову експертизу" передбачено здійснення судово-експертної діяльності також судовими експертами, які не є працівниками державних установ. Зазначені особи вправі проводити дослідження, не віднесені до виключної компетенції державних спеціалізованих установ, за умови наявності у них: відповідної вищої освіти; освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче спеціаліста; належної підготовки в державних спеціалізованих установах Мін'юсту України; атестації та кваліфікації судового експерта з певної спеціальності; внесення до державного Реєстру, ведення якого покладено на зазначене міністерство (ч. 1 ст. 7, ст. 9, 10).

Колегія суддів, розглянувши клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки у ТОВ "Суми - Експерт МС" відсутні вищезазначені документи, докази виключної компетенції, тощо.

Другий відповідач у призначене судове засідання не з'явився.

Враховуючи факт належного повідомлення другого відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника другого відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи та зазначає позивач, 23.07.2012 р. між ТОВ НВП "Гарпун" та ПАТ "Іскра" укладено ряд договорів на виконання проектно-кошторисної документації по об'єкту "Комплекс для сушіння та очистки зерна на базі зерносушарки STRAHL FR 3500 в с. Басівка Сумської області".

На виконання зазначених договорів позивач розробив (виконав) архітектурний проект "Комплекс для сушіння та очистки зерна на базі зерносушарки STRAHL FR 3500 в с. Басівка Сумської області".

Позивач зазначає, що 08.07.2010 р. виготовив містобудівне обґрунтування по об'єкту "Комплекс для сушіння та очистки зерна на базі STRAHL FR 3500 в с .Басівка Сумської області, розпорядженням голови Сумської районної державної адміністрації № 51 зазначене обґрунтування затверджено в установленому законом порядку.

Як стверджує позивач, 09.02.2011 р. ПАТ "Іскра" в односторонньому порядку розірвало договірні відносини, хоча на той час об'єкт повністю був спроектований, побудований та залучив на договірних засадах нову проектну організацію - ПП "Іоланта - Волинь".

Згідно з рішенням господарського суду Сумської області від 20.03.2012 р. у справі № 5021/411/2011 стягнуто 72178 грн. боргу за виконані роботи. в ході розгляду зазначеної справи судом встановлено, що ТОВ НВП "Гарпун" є генеральним підрядником з будівництва зерносушарки в с. Басівка, що належить ПАТ "Іскра" , та безпосередньо здійснював роботи по будівництву цього об'єкту;

Проте, в подальшому у зв'язку з необхідністю ввести об'єкт в експлуатацію та для проходження державної експертизи ПАТ "Іскра" залучило на договірних засадах нову проектну організацію - ПП "Іоланта - Волинь"

На думку позивача, у зв'язку з тим, що ПП "Іоланта - Волинь" не має відповідних ліцензій на виконання певного виду робіт, зокрема, на виготовлення містобудівного обґрунтування, ПАТ "Іскра", порушуючи авторські права позивача та норми чинного законодавства України, використав містобудівне обґрунтування та іншу проектну документацію, виготовлену позивачем, що є об'єктами авторського права для проходження державної комплексної експертизи без згоди автора та вчинили порушення авторського права - оприлюднення твору без згоди автора.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі. Позивач з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить суд стягнути на свою користь з ПАТ "Іскра" 102900,00 грн. та з ПП "Іоланта-Волинь" 60900,00 грн. коштів в якості компенсації за порушення авторських прав.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно зі ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та першим відповідачем 23.07.2010 р. укладені договори на виконання проектно-кошторисної документації, а саме договір № 23/07-10ПР; № 23/07-10РД; № 23/07-10ТЕР; № 23/07-10а, а також договір підряду № 04-08-10в капітальному будівництві від 04.08.2010 р.

По вищезазначених договорах з першого відповідача на користь позивача стягнуті кошти за виконання проектно-кошторисної документації, зокрема:

згідно з рішенням господарського суду Сумської області від 12.01.2012 р. у справі № 5021/378/2011, яке набрало чинності у встановленому законом порядку, з першого відповідача на користь позивача стягнуто 25992 грн. за виконання проектно-кошторисної документації;

згідно з рішенням господарського суду Сумської області від 20.03.2012 р. у справі № 5021/411/2011 стягнуто 72178 грн. боргу за виконані роботи. В ході розгляду справи № 5021/411/2011 встановлено, що ТОВ НВП "Гарпун" є генеральним підрядником з будівництва зерносушарки в с. Басівка, що належить ПАТ "Іскра" , та безпосередньо здійснював роботи по будівництву цього об'єкту;

згідно з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 р. у справі № 5021/375/2011 стягнуто 47628 грн. боргу за виготовлення проектно-кошторисної документації , тобто судовими рішеннями вже вирішені питання стосовно оплати позивачу за виконані роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації.

Згідно зі ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, факт виконання позивачем робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту: Комплекс для сушіння та очистки зерна на базі зерносушарки STRAHL FR 3500 в с. Басівка , Сумського району, Сумської області за договором № 23/07-10РД від 23.07.2010 р. є доведеним та підтвердженим належними доказами у справі.

Відповідно до ч. 2 п. 5.3. ДБН Б. 1.1-4-2009 ,після отримання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування замовник згідно з чинним законодавством укладає з розробником містобудівного обґрунтування договір на його розроблення з визначенням вартості та строків виконання.

Матеріали справи не містять жодних доказів, що між позивачем та першим відповідачем договір на розроблення містобудівного обґрунтування укладався.

Як свідчать матеріали справи, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, як вихідні данні так і проект містобудівного обґрунтування були отримані першим відповідачем в Сумській районній державній адміністрації відповідно до листа № 442/07 та розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 21.01.2011 р. № 51.

Договір № 24 на виконання проектних робіт укладено між першим відповідачем та другим відповідачем 03.01.2011 р., а проектну документацію перший відповідач отримав від позивача відповідно до поштових описів 17.01.2011 р, 05.02.2011 р., 31.12.2011 р., 06.01.2012 р.

А отже, перший відповідач жодним чином не мав змоги передати другому відповідачеві та іншим організаціям проектних документів позивача.

Колегія суддів також погоджується з доводами суду першої інстанції в частині відмови у проведенні судової будівельно-технічної експертизи, оскільки, по-перше поставлені позивачем питання стосуються об'єкту права інтелектуальної власності, по-друге позивачем не надані докази виключної компетенції ТОВ "Суми-Експерт МС", яке не є спеціалізованою державною установою .

Законом України "Про судову експертизу" передбачено здійснення судово-експертної діяльності також судовими експертами, які не є працівниками державних установ. Зазначені особи вправі проводити дослідження, не віднесені до виключної компетенції державних спеціалізованих установ, за умови наявності у них: відповідної вищої освіти; освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче спеціаліста; належної підготовки в державних спеціалізованих установах Мін'юсту України; атестації та кваліфікації судового експерта з певної спеціальності; внесення до державного Реєстру, ведення якого покладено на зазначене міністерство (ч. 1 ст. 7, ст. 9, 10).

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Сумської області від 12.11.14 р. у справі № 920/227/14 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 12.11.14 р. у справі № 920/227/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 23.02.2015 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Потапенко В.І.