Ухвала

від 17.02.2015 по справі 803/2218/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 876/11736/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Затолочного В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Коцур В.К.,

за участю:

представника позивача - Сасовського Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку до Відкритого акціонерного товариства "Волинська автобаза" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И Л А:

31.10.2014 року управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Волинська автобаза» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2014 року в сумі 7 998,06 грн..

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Волинська автобаза» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з травня по червень 2014 року в розмірі 2 666,02 грн (дві тисячі шістсот шістдесят шість гривень дві копійки).

Не погодившись з даною постановою, позивач оскаржив таку в апеляційному порядку та зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши зібрані по справі докази та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів прийшла до переконання про те, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Пунктом 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР передбачено що, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Підприємства та організації, з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Волинська автобаза» 19 лютого 1992 року було зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в УПФ України в м. Луцьку, що випливає з листа управління від 14 січня 2014 року №301/03-29.

Як слідує з графи 16 розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах з 2014 року, ВАТ «Волинська автобаза» зобов'язано щомісяця сплачувати 1 333,01 грн. як відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_2, та ОСОБА_3.

Таким чином, за період з травня по червень 2014 року підприємство мало сплатити 2 666,02 грн, чого фактично не зробило.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ВАТ «Волинська автобаза» заборгувала витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з травня по червень 2014 року, включно, в розмірі 2 666,02 грн.

Керуючись ст. ст.,195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року у справі № 803/2218/14-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Затолочний В.С.

Кузьмич С.М.

Повний текст постанови виготовлений 23.02.2015 року.