Постанова

від 25.02.2015 по справі 809/614/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа № 809/614/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Попович О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до дочірнього підприємства "Дослідно-експерементальний завод" відкритого акціонерного товариства "Коломийський завод сільськогосподарських машин" про стягнення податкового боргу в сумі 20894,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до ДП "ДЕЗ" про стягнення податкового боргу сумі 20894,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість, що виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2014 року від 20.08.2014 року в сумі 6752,00 грн., за серпень 2014 року від 12.09.2014 року в сумі 6403,00 грн., за жовтень 2014 року від 20.11.2014 року в сумі 742,00 грн. та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року від 26.11.2014 року в сумі 9806,00 грн. З врахуванням часткової сплати відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість загальна сума податкового боргу становить 20894,64 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП "ДЕЗ" 05.09.1997 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.17-21) та перебуває на обліку в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що ДП "ДЕЗ" подано до позивача податкові декларації з податку на додану вартість від 20.08.2014 року, від 12.09.2014 року, від 20.11.2014 року, в яких відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року в сумі 6752,00 грн., за серпень 2014 року в сумі 6403,00 грн., за жовтень 2014 року в сумі 742,00 грн., а уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року від 26.11.2014 року розрахував визначене податкове зобов'язання в розмірі 9806,00 грн. (а.с.8-12).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача, зазначене ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість та уточнюючому розрахунку, є узгодженим з дня подання таких декларацій та розрахунку.

Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу з податку на додану вартість на момент розгляду справи становить 20894,64 грн., а саме згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2014 року від 20.08.2014 року в сумі 3943,64 грн., за серпень 2014 року від 12.09.2014 року в сумі 6403,00 грн., за жовтень 2014 року від 20.11.2014 року в сумі 742,00 грн. та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року від 26.11.2014 року в сумі 9806,00 грн.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 15.01.2014 року за № 2-11, яка 15.01.2014 року отримана ДП "ДЕЗ", про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної податкової вимоги (а.с.13). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість в сумі 20894,64 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковим податковими деклараціями з податку на додану вартість за липень 2014 року від 20.08.2014 року (а.с.8), за серпень 2014 року від 12.09.2014 року (а.с.9), за жовтень 2014 року від 20.11.2014 року (а.с.10), уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року від 26.11.2014 року (а.с.11-12), податковою вимогою форми "Ю" від 15.01.2014 року за № 2-11 (а.с.13), а також зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи (а.с.14-16).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 20894,64 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до дочірнього підприємства "Дослідно-експерементальний завод" про стягнення податкового боргу в сумі 20894,64 грн., є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства "Дослідно-експерементальний завод" відкритого акціонерного товариства "Коломийський завод сільськогосподарських машин" (ідентифікаційний код 25066649) в дохід бюджету податковий борг в сумі 20894 (двадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) гривні 64 копійки з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують ДП "ДЕЗ" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 02.03.2015 року.