Рішення

від 16.02.2015 по справі 908/5387/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/142/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015 Справа № 908/5387/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/5387/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон", м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто", м. Запоріжжя

про стягнення 33633,84 грн.

за участю представників:

від позивача - Козиряцька І.М., договір № 316 від 16.10.14 р.

від відповідача - не з'явився

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.01.2015 року за клопотанням представника позивача строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 16.02.2015 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто" про стягнення заборгованості в сумі 27823,87 грн., пені в сумі 3193,17 грн., трьох процентів річних в сумі 402,78 грн. та інфляційних витрат в сумі 2214,02 грн. за договором оренди № 11/КК/01/03/14 від 01.03.2014 року.

22.12.2014 року на адресу суду від позивача у справі надійшла заява про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, відповідно до ст. 22 ГПК України, згідно якої останній, враховуючи збільшення періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, вважає за необхідне уточнити суму позовних вимог в бік збільшення суми пені, трьох проценті річних та інфляційних витрат. У поданій заяві позивач зазначає, що донарахування пені застосовується до прострочених платежів зі сплати оренди за серпень місяць (рахунок-фактура № СФа-000175) та відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням приміщення, що орендується за вересень (рахунок-фактура № СФа-000199). При цьому вказує, що при подачі позову помилково нараховувалась пеня зі сплати оренди за вересень 2014 року аж до 12.11.2014 року, оскільки ТОВ "Запоріж Авто" оплатило цей платіж 30.09.2014 року, відтак пеня має нараховуватись за цим платежем за період з 09.09.2014 року по 30.09.2014 року. Так, позивач у поданій заяві просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 27823,87 грн., пеню в сумі 3281,12 грн., три проценти річних в сумі 496,57 грн. та інфляційні витрати в сумі 3494,41 грн.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), визначено, що, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову, в розумінні п. п. 3.10, 3.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем в заяві про збільшення позовних вимог, з якої спір вирішується судом по суті.

Разом з тим, 22.12.2014 року на адресу суду від позивача надійшов лист, до якого останній долучив витребувані ухвалою суду від 01.12.2014 року документи, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача станом на 22.12.2014 року, копії банківського звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку щодо оплати відповідачем рахунків за договором оренди за період з квітня 2014 року по вересень 2014 року та довідку про сплату судового збору.

Безпосередньо в судовому засіданні 23.12.2014 року представник позивача разом із супровідним листом долучив до матеріалів справи лист Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області № 04-08/1435-4180 від 23.12.2014 року, який підтверджує зарахування до державного бюджету судового збору, сплаченого позивачем за платіжним дорученням № 56 від 29.10.2014 року.

20.01.2015 року на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення до позову згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що часткове внесення відповідачем орендної плати протягом користування об'єктом оренди за період з березня по вересень 2014 року свідчить про наявність доказів на підтвердження факту існування між сторонами договору. При цьому відсутність підписаного договору при фактичній доведеності його виконання сторонами позбавляє відповідача права посилатися на неукладеність договору. Разом з тим, позивач вказує, що відповідачем була підписана додаткова угода № 1 від 19.05.2014 року до договору оренди № 11/КК/01/03/14 від 01.03.2014 року і встановлено розмір місячної орендної плати в розмірі 6090,00 грн., а про фактичне виконання відповідачем договору свідчать наявні в матеріалах справи документи про здійснення останнім часткової оплати рахунків з орендної плати, комунальних послуг та витрат, пов'язаних з утриманням приміщення. Також зазначає, що зважаючи на факт користування відповідачем об'єктом оренди, часткове здійснення розрахунків за оренду та до моменту фактичного повернення речі у користування орендодавцю, орендодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь період прострочення виконання обов'язку з повернення речі, незалежно від фактичного користування нею. Поряд з цим позивач вказує, що згідно спеціальної норми ст. 795 ЦК України договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму, та відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, при цьому у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору. Вказує, що не виставив рахунки за користування об'єктом оренди, незважаючи на відсутність підписаного акту про повернення приміщення, оскільки погодився з тим, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від оренди приміщення та виїхав.

Безпосередньо в судовому засіданні 16.02.2015 року представник позивача надав суду для долучення до матеріалів справи звіти про дебетові та кредитові операції за період з квітня по вересень 2014 року по його рахунку щодо часткової оплати відповідачем орендної плати та копії актів здачі-прийняття робіт за липень-вересень 2014 року, а також підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 16.02.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

На адресу суду від відповідача надійшли повідомлення пошти з позначками „за закінченням терміну зберігання". Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Позивачем надано суду Витяг із єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.12.2014 року, зі змісту якого вбачається, що місце знаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, буд. 2.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.03.2014 року між фізичною особою Воловоденко Ольгою Автономівною (далі - Поклажедавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон" (далі - Зберігач) був укладений договір відповідального зберігання № 02, далі Договір зберігання, за умовами якого (п. 1.1.) Поклажедавець передає, а Зберігач приймає майно Поклажедавця на зберігання, зобов'язується забезпечити цілісність та збереженість, повернути його у належному стані, а Поклажедавець зобов'язується прийняти своє майно зі спливом строку дії даного Договору, та оплатити Зберігачу надані ним послуги.

Згідно з п. 1.2. Договору зберігання Поклажедавець передає майно, а саме цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Авраменко, 2-А, а також прилеглу територію, за Актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною даного Договору.

Підпунктом 2.3.3. Договору зберігання передбачене право Зберігача самостійно користуватися майном переданим на зберігання, а також передавати його у користування третім особам як цілісний об'єкт та частину майна на власний розсуд Зберігача без необхідності отримання дозволу Поклажедавця на таке користування.

Умовами п. 7.2. Договору зберігання сторони визначили, що Поклажедавець за даним Договором дає дозвіл Зберігачу на самостійне (Зберігачем) користування майном переданим на зберігання, а також на передачу його в користування третім особам як цілісний об'єкт та частину майна на власний розсуд Зберігача без необхідності отримання окремого дозволу на таке користування або передачу в користування.

Згідно з п. 4.1. Договору зберігання сторони дійшли згоди, що даний Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 1 березня 2015 року.

На підставі умов Договору зберігання 01.03.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон" (далі - Орендодавець) склало договір оренди № 11/КК/01/03/14 (далі - Договір) з контрагентом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто" (далі - Орендар), за умовами якого (п. 1.1.) Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому Договорі (надалі іменується «приміщення, що орендується») і яке знаходиться у володінні Орендодавця, а Орендар зобов'язується прийняти та сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Згідно з п. 1.2. - 1.4., 1.6. Договору адреса будинку, у якому знаходяться приміщення, що орендуються: м. Запоріжжя, вулиця Авраменко, буд. 2, зазначені приміщення належать Орендодавцю на підставі Договору № 02 відповідального зберігання від 01.03.2014 року. Передається в оренду приміщення загальною площею 880 м 2 . Стан приміщення, що орендується, на момент передання в оренду: придатні для використання у відповідності до мети оренди, визначеної у п. 2.1. цього Договору. Орендар не має права передачі приміщення в суборенду.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що приміщення, що орендується, надається Орендарю для розміщення господарчої діяльності.

Умовами п. 3.1. - 3.3. Договору встановлено, що приміщення, що орендується, повинне бути передане Орендодавцем та прийняте Орендарем протягом двох робочих днів з дня набрання чинності цим Договором. Протягом строку, визначеного у п. 3.1. цього Договору, Орендодавець зобов'язаний виїхати із приміщення, що орендується, та підготувати його для передання Орендарю. Передання приміщення, що орендується, Орендарю оформлюється актом прийому - передачі. Датою передання-приймання об'єкта оренди є дата підписання Акта приймання-передання. За відсутністю такого Акта сторони не мають права посилання на інші докази часу приймання-передачі об'єкта оренди. У момент підписання акта прийому-передачі Орендодавець передає Орендарю ключі від приміщення, що орендується, після чого персоналу Орендаря має бути забезпечений безперешкодний доступ у приміщення, що орендується.

Відповідно до п. 4.1. Договору строк оренди приміщення, що орендується, складає 2 (два) роки з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом прийому-передачі.

Згідно з п. п. 5.1. - 5.5. Договору сторони узгодили, що розмір місячної орендної плати за один місяць становить за 1м 2 - 9,20 грн., що складає 8100 (вісім тисяч сто) грн. 00 коп. Орендна плата нараховується з дати підписання Акту приймання-передачі об'єкта оренди і до моменту повернення об'єкта оренди, яке підтверджується відповідним Актом. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць сплачується з врахуванням офіційно оприлюдненого Державною службою статистики України індексу інфляції за минулий місяць. Орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця за наданими рахунками протягом 5-ти банківських днів з дати отримання, але не пізніше 25-го числа місяця, попереднього до орендного. У разі відсутності у Орендаря рахунка на оплату орендної плати Орендар повинен сплатити орендну плату у зазначений у цьому пункті строк на підставі цього Договору у розмірі орендної плати за попередній місяць з урахуванням усіх змін розміру орендної плати, що передбачені цим Договором. На протязі 5 (п'яти) днів з моменту підписання цього договору Орендар повинен здійснити авансову оплату приміщення, що орендуються, за перший та останній місяць по договору. За користування коштами, зазначеними у цьому пункті Договору, відсотки не нараховуються і не сплачуються. Розмір орендної плати може переглядатися кожні півроку, однак не раніше закінчення першого півріччя оренди, який обчислюється з моменту набрання чинності даним договором. В цьому разі Сторона-ініціатор повинна направити на адресу іншої сторони Додаткову угоду із зазначенням у ній дати зміни суми орендної плати і нового розміру суми орендної плати. Строк розгляду такої пропозиції - 10 календарних днів з дати її подання іншою стороною. У разі недосягнення домовленості стосовно суми орендної плати, сторони мають право на дострокове припинення договору, повідомивши іншу сторону про таке розірвання не менше ніж за 30 (тридцять) днів.

Умовами п. 5.6. Договору визначено, що вартість комунальних послуг щодо приміщень, що орендуються, орендної плати за землю під приміщенням, що передаються в оренду, та прилеглої території, також витрати за каналізацію, електроенергію, воду, не входять в суму орендної плати. В зимовий період Орендодавець виставляє Орендарю рахунки на компенсацію витрат на опалення приміщень (далі по тексту комунальні послуги). Оплата компенсації вартості спожитих комунальних послуг проводиться орендарем щомісяця, протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку від орендодавця за фактично спожиті комунальні послуги. Якщо виникне переплата з відшкодування зазначених вище витрат, сплачених Орендарем, вона зараховується в рахунок наступного місяця. У разі виникнення недоплати з відшкодування Орендодавцю вартості зазначених вище витрат Орендар повинен розрахуватися з Орендодавцем не пізніше 5-ти (п'яти) днів з моменту отримання рахунку Орендодавця. До 10 числа поточного місяця Орендар сплачує аванс по комунальним послугам на поточний місяць (згідно до даних рахунків організації -постачальників). Оплата компенсації вартості спожитих комунальних послуг проводиться Орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця за наданими рахунками протягом 5-ти банківських днів з дати отримання, але не пізніше 10-го числа поточного місяця. У разі відсутності у Орендаря рахунку на оплату компенсації вартості спожитих комунальних послуг, Орендар повинен сплатити вартість таких послуг у зазначений у цьому пункті строк на підставі цього Договору у розмірі компенсації вартості спожитих комунальних послуг за попередній місяць. У разі несвоєчасної сплати за комунальні послуги та інші, які відшкодовуються Орендарем згідно умов даного Договору, яка зумовила виникнення пені та штрафних санкцій, інших додаткових витрат по врегулюванню питань з постачальниками послуг Орендар повинен відшкодувати Орендодавцю всі витрати.

Пунктом 7.1. Договору передбачений обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсувати витрати за Договором відповідно до умов розділу 5.

Згідно з п. п. 11.1., 11.2. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1. цього Договору та закінчується не раніше « 01» березня 2015 року.

Позивач в позові вказує, що підписаний зі своєї сторони примірник договору оренди № 11/КК/01/03/14 від 01.03.2014 року разом з актом прийому-передачі приміщення, що орендується від 01.03.2014 року, директор ТОВ "КК "Гвідон" передав представнику ТОВ "Запоріж Авто" Фоміну Ю.А., про що був складений акт № 1 від 01.03.2014 року про вручення робітниками ТОВ "КК "Гвідон" договору оренди та акту прийому-передачі. При цьому цього ж дня відповідач отримав ключі від орендованого приміщення. В подальшому 02.04.2014 року працівниками ТОВ "КК "Гвідон" був повторно наданий представнику ТОВ "Запоріж Авто" договір оренди № 11/КК/01/03/14 від 01.03.2014 року та акт прийому-передачі приміщення, що орендується від 01.03.2014 року, втім ТОВ "Запоріж Авто" не повернув підписаний зі свого боку договір. Разом з тим, позивач зазначає, що незважаючи на не підписання відповідачем зі свого боку договору, ним були вчинені фактичні дії, які свідчать про його погодження з умовами договору та виникнення у нього зобов'язань перед позивачем. Вказує, що підтвердженням цього є підписана ТОВ "Запоріж Авто" додаткова угода № 1 до договору оренди № 11/КК/01/03/14 від 01.03.2014 року, підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та перш за все сплачені рахунки за договором, а також використання приміщення. При цьому позивач зазначає, що 01.10.2014 року відповідач без попередження та підписання відповідних документів щодо повернення орендованого приміщення та дострокового припинення договору, а також проведення повного розрахунку за договором, звільнив приміщення, що ним орендувалося. Разом з тим, вказує, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати та витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 27823,87 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, з'ясувавши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору оренди № 11/КК/01/03/14 від 01.03.2014 року позивачем були виписані рахунки-фактури на оплату орендної плати та витрат, пов'язаних з обслуговуванням приміщення, що орендується та прилеглої території, на загальну суму 58680,05 грн., зокрема:

- рахунок-фактура № СФ-0000007 від 31.03.2014 року за оренду приміщення за березень 2014 року на суму 8100,00 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-0000023 від 18.04.2014 року за оренду приміщення за квітень 2014 року на суму 8100,00 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-0000028 від 30.04.2014 року на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території за квітень 2014 року на суму 1921,07 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-0000038 від 12.05.2014 року за оренду приміщення за травень 2014 року на суму 7496,58 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-0000041 від 21.05.2014 року на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території за травень 2014 року в сумі 1251,68 грн. ;

- рахунок-фактура № СФа-000047 від 05.06.2014 року на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території на суму 371,41 грн.;

- рахунок-фактура № СФа-000056 від 11.06.2014 року за оренду приміщення за червень 2014 року на суму 6530,04 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-0000151 від 26.06.2014 року на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території за червень 2014 року на суму 1355,85 грн.;

- рахунок-фактура № СФа-000158 від 27.06.2014 року на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території за липень 2014 року на суму 813,00 грн.;

- рахунок-фактура № СФа-000160 від 08.07.2014 року за оренду приміщення за липень 2014 року на суму 6530,04 грн.;

- рахунок-фактура № СФа-000172 від 23.07.2014 року на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території на суму 514,19 грн.;

- рахунок-фактура № СФаП-00004 від 28.07.2014 року на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території на суму 451,37 грн.;

- рахунок-фактура № СФа-000175 від 06.08.2014 року за оренду приміщення за серпень 2014 року на суму 6530,04 грн.;

- рахунок-фактура № СФа-000187 від 26.08.2014 року на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території за серпень 2014 року на суму 842,70 грн.;

- рахунок-фактура № СФаП-00016 від 01.09.2014 року на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території на суму 404,87 грн.;

- рахунок-фактура № СФа-000190 від 02.09.2014 року за оренду приміщення за вересень 2014 року на суму 6530,04 грн.;

- рахунок-фактура № СФа-000199 від 24.09.2014 року на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території на суму 937,17 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи також міститься підписаний сторонами у справі акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000010 від 31.03.2014 року з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території на суму 1835,90 грн. Таким чином, всього позивачем були надані послуги за договором на суму 60515,95 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі були також підписані акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), які підтверджують факт надання позивачем послуг оренди, послуг з утримання і обслуговування орендованого приміщення та отримання вказаних послуг відповідачем, на загальну суму 36962,53 грн., зокрема:

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000006 від 31.03.2014 року з оренди приміщення на суму 8100,00 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000010 від 31.03.2014 року з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території на суму 1835,90 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000023 від 30.04.2014 року з оренди приміщення на суму 8100,00 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000028 від 30.04.2014 року з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території на суму 1921,07 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000038 від 31.05.2014 року з оренди приміщення на суму 7496,58 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000041 від 31.05.2014 року з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території на суму 1251,68 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-000061 від 30.06.2014 року з оренди приміщення на суму 6530,04 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОуА-000064 від 30.06.2014 року з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території на суму 1727,26 грн.

При цьому в матеріалах справи містяться також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які не підписані відповідачем, на загальну суму 23553,42 грн., зокрема:

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОуА-000079 від 31.07.2014 року з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території за липень 2014 року на суму 1327,19 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОуА-000069 від 31.07.2014 року з оренди приміщення за липень 2014 року на суму 6530,04 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОуА-000096 від 31.08.2014 року з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території за серпень 2014 року на суму 1294,07 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОуА-000084 від 31.08.2014 року з оренди приміщення за серпень 2014 року на суму 6530,04 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОуА-000108 від 30.09.2014 року з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території за вересень 2014 року на суму 1342,04 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОуА-000099 від 30.09.2014 року з оренди приміщення за вересень 2014 року на суму 6530,04 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата наданих послуг оренди та послуг з утримання і обслуговування орендованого приміщення згідно виписаних позивачем на підставі договору рахунків-фактур всього в сумі 32686,78 грн., що підтверджується завіреними копіями платіжних доручень та звітів про дебетові та кредитові операції по рахунку позивача, зокрема:

- платіжним дорученням № 175 від 15.04.2014 року на суму 8100,00 грн. оплачений рахунок-фактура № СФ-0000007 від 31.03.2014 року за оренду за березень;

- платіжним дорученням № 184 від 29.04.2014 року на суму 1835,90 грн. оплачений рахунок-фактура на відшкодування витрат, пов'язаних з обслуговуванням приміщень;

- платіжним дорученням № 205 від 23.05.2014 року на суму 1200,00 грн.;

- платіжним дорученням № 204 від 23.05.2014 року на суму 600,00 грн.;

- платіжним дорученням № 213 від 05.06.2014 року на суму 1251,68 грн. оплачений рахунок-фактура № 41 від 21.05.2014 року за відшкодування витрат з обслуговування приміщення;

- платіжним дорученням № 214 від 05.06.2014 року на суму 371,41 грн. оплачений рахунок-фактура № 47 від 05.06.2014 року за відшкодування витрат з обслуговування приміщення;

- платіжним дорученням № 224 від 16.06.2014 року на суму 121,07 грн. здійснена доплата рахунка-фактури № 28 від 30.04.2014 року;

- платіжним дорученням № 227 від 16.06.2014 року на суму 188,02 грн.;

- платіжним дорученням № 254 від 07.07.2014 року на суму 813,00 грн. оплачений рахунок-фактура № СФ-0000158 від 27.06.2014 року за відшкодування витрат, пов'язаних з обслуговуванням приміщення;

- платіжним дорученням № 253 від 07.07.2014 року на суму 1606,68 грн. оплачений рахунок-фактура № СФ-000028 від 30.04.2014 року за витрати, пов'язані з утриманням приміщення;

- платіжним дорученням № 259 від 07.07.2014 року на суму 1355,85 грн. оплачений рахунок-фактура № СФ-000151 від 26.06.2014 року за витрати, пов'язані з обслуговуванням приміщення;

- платіжним дорученням № 260 від 07.07.2014 року на суму 2000,00 грн. частково оплачений рахунок-фактура № СФ-000023 від 18.04.2014 року за оренду;

- платіжним дорученням № 267 від 30.07.2014 року на суму 451,37 грн. оплачений рахунок-фактура № СФаП-00004 від 28.07.2014 року за відшкодування витрат з утримання приміщення;

- платіжним дорученням № 268 від 30.07.2014 року на суму 514,19 грн. оплачений рахунок-фактура № СФаП-000172 від 23.07.2014 року за відшкодування витрат з утримання приміщення;

- платіжним дорученням № 283 від 08.08.2014 року на суму 1000,00 грн. частково оплачений рахунок-фактура № СФ-0000023 від 18.01.2014 року за оренду;

- платіжним дорученням № 302 від 04.09.2014 року на суму 404,87 грн. оплачений рахунок-фактура № СФаП-00016 від 01.09.2014 року за відшкодування витрат з утримання приміщення;

- платіжним дорученням № 301 від 04.09.2014 року на суму 3500,00 грн. частково оплачений рахунок-фактура № СФа-000160 від 08.07.2014 року за оренду;

- платіжним дорученням № 315 від 16.09.2014 року на суму 842,70 грн. оплачений рахунок-фактура № СФа-000187 від 26.08.2014 року за відшкодування витрат;

- платіжним дорученням № 169060417 від 30.09.2014 року на суму 6530,04 грн. оплачена оренда згідно рахунок-фактура № СФа-000190 від 02.09.2014 року.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься додаткова угода № 1 від 19.05.2014 року до договору оренди № 11/КК/01/03/14 від 01.03.2014 року, підписана обома сторонами у справі, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. договору в новій редакції, а саме: « 5.1. Розмір місячної орендної плати за один місяць оренди становить 6090 (шість тисяч дев'яносто) грн. 00 коп.».

Таким чином обставини справи свідчать, що відповідач своїми власними діями: здійсненням часткової оплати рахунків-фактур, виписаних позивачем на підставі договору, підписанням актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором, а також підписанням додаткової угоди № 1 до договору, підтвердив та визнав наявність правовідносин з позивачем за вказаним договором оренди, погодивши своїми діями всі істотні умови вказаного договору оренди.

Враховуючи викладене, сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили орендну плату, порядок здійснення розрахунків, строк дії договору, порядок передання приміщення в оренду та його повернення, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 759 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася. Так, за своєю правовою природою між сторонами було укладено договір оренди.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України). Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч. 3 ст. 286 ГК України). Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися у розділі 5 Договору.

Втім, відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг оренди та витрат на утримання і обслуговування орендованого приміщення в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим позивач намагається стягнути з нього заборгованість в сумі 27823,87 грн.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 05.04.2014 року по 23.12.2014 року в сумі 3281,12 грн. на підставі п. 9.5. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що у разі порушення умов договору по Розділу 5 «Орендна плата та розрахунки за договором», Орендар виплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від простроченої (несплаченої) суми за кожен день такого прострочення (несплати).

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 05.04.2014 року по 23.12.2014 року в сумі 496,57 грн. та інфляційні витрати за загальний період з травня 2014 року по листопад 2014 року в сумі 3494,41 грн.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання відповідача щодо сплати орендної плати та витрат на утримання і обслуговування орендованого приміщення залишились невиконаними належним чином та у повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 27823,87 грн., яку намагається стягнути позивач.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати за надані послуги в повному обсязі, що підтверджується виписаними на оплату рахунками, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а наявність заборгованості за надані послуги в сумі в сумі 27823,87 грн. підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними документами про здійснення відповідачем часткових оплат. Втім, відповідач доказів виконання зобов'язань, або неможливості такого виконання за договором оренди щодо своєчасної оплати наданих послуг станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував, грошове зобов'язання не припинилося виконанням, проведеним належним чином, а тому беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 27823,87 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто" заборгованості в сумі 27823,87 грн. підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач зазначив, що 01.10.2014 року відповідач без попередження та підписання відповідних документів щодо повернення орендованого приміщення та дострокового припинення договору, а також проведення повного розрахунку за договором, звільнив приміщення, що ним орендувалося. Втім, докази звільнення орендованого приміщення відповідачем в матеріалах справи відсутні. Відповідач доказів повернення приміщення з оренди на користь позивача також суду не надав.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання зі сплати орендної плати та витрат на утримання і обслуговування орендованого приміщення з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором оренди нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати орендної плати та витрат на утримання і обслуговування орендованого приміщення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожним рахунком окремо за загальний період з 05.04.2014 року по 23.12.2014 року в сумі 3281,12 грн.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки при визначенні періоду нарахування пені у зв'язку з безпідставним включенням дат здійснення відповідачем часткових оплат в період прострочення, а також допущені помилки при визначенні періоду прострочення оплати витрат з утримання і обслуговування орендованого приміщення з урахуванням умов п. 5.6. договору. Крім того, при нарахуванні пені за рахунками № СФ-0000023 від 18.04.2014 року та № СФ-0000028 від 30.04.2014 року позивач всупереч ч. 6 ст. 232 ГК України нарахував її більш ніж за 6 місяців. Так, відповідно до п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за рахунками, в яких допущені помилки, за допомогою програми "Законодавство".

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за рахунком-фаткурою №СФ-0000007 від 31.03.2014 року за оренду за березень 2014 року, строк оплати якої настав 25.02.2014 року, прострочка виникла з 26.02.2014 року, з врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем 15.04.2014 року в сумі 8100,00 грн.

- за період з 05.04.2014 року по 14.04.2014 року (10 днів прострочення) від суми 8100,00 грн. пеня складає 28,85 грн.;

2) на заборгованість за актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000010 від 31.03.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 07.04.2014 року, прострочка виникла з 08.04.2014 року, з врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем 29.04.2014 року в сумі 1835,90 грн.

- за період з 08.04.2014 року по 28.04.2014 року (21 день прострочення) від суми 1835,90 грн. пеня складає 17,96 грн.;

3) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000023 від 18.04.2014 року за оренду за квітень 2014 року, строк оплати якої настав 25.03.2014 року, прострочка виникла з 26.03.2014 року, з врахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем 23.05.2014 року в сумі 1200,00 грн. та в сумі 600,00 грн., 07.07.2014 року в сумі 2000,00 грн., 08.08.2014 року в сумі 1000,00 грн.,

- за період з 24.04.2014 року по 22.05.2014 року (29 днів прострочення) від суми 8100,00 грн. пеня складає 122,28 грн.;

- за період з 23.05.2014 року по 06.07.2014 року (45 днів прострочення) від суми 6300,00 грн. пеня складає 147,58 грн.;

- за період з 07.07.2014 року по 07.08.2014 року (32 дні прострочення) від суми 4300,00 грн. пеня складає 87,18 грн.;

- за період з 08.08.2014 року по 24.10.2014 року (78 днів прострочення) від суми 3300,00 грн. пеня складає 176,30 грн.

Таким чином, разом пеня за вказаним рахунком становить 533,34 грн.

4) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000028 від 30.04.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 07.05.2014 року, прострочка виникла з 08.05.2014 року, з врахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем 16.06.2014 року в сумі 121,07 грн. та 07.07.2014 року в сумі 1606,68 грн.,

- за період з 08.05.2014 року по 15.06.2014 року (39 днів прострочення) від суми 1921,07 грн. пеня складає 39,00 грн.;

- за період з 16.06.2014 року по 06.07.2014 року (21 день прострочення) від суми 1611,98 грн. пеня складає 17,62 грн.;

- за період з 07.07.2014 року по 08.11.2014 року (125 днів прострочення) від суми 5,30 грн. пеня складає 0,44 грн.

Відтак, разом пеня за вказаним рахунком становить 57,06 грн.

5) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000041 від 21.05.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 28.05.2014 року (з урахуванням 5-ти банківських днів, як зазначено в п. 5.6. договору), прострочка виникла з 29.05.2014 року, з врахуванням оплати, здійсненої відповідачем 05.06.2014 року в сумі 1251,68 грн.

- за період з 29.05.2014 року по 04.06.2014 року (7 днів прострочення) від суми 1251,68 грн. пеня складає 4,56 грн.

6) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-00000151 від 26.06.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 03.07.2014 року (з урахуванням 5-ти банківських днів, як зазначено в п. 5.6. договору), прострочка виникла з 04.07.2014 року, з врахуванням оплати, здійсненої відповідачем 07.07.2014 року в сумі 1355,85 грн.

- за період з 04.07.2014 року по 06.07.2014 року (3 дні прострочення) від суми 1355,85 грн. пеня складає 2,12 грн.

7) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-00000158 від 27.06.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 04.07.2014 року (з урахуванням 5-ти банківських днів, як зазначено в п. 5.6. договору), прострочка виникла з 05.07.2014 року, з врахуванням оплати, здійсненої відповідачем 07.07.2014 року в сумі 813,00 грн.

- за період з 05.07.2014 року по 06.07.2014 року (2 дні прострочення) від суми 813,00 грн. пеня складає 0,85 грн.

8) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-00000172 від 23.07.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 30.07.2014 року, а прострочка виникла з 31.07.2014 року з врахуванням оплати, здійсненої відповідачем 30.07.2014 року у повному обсязі в сумі 514,19 грн., пеня не може бути нарахована;

9) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-00000187 від 26.08.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 02.09.2014 року (з урахуванням 5-ти банківських днів, як зазначено в п. 5.6. договору), прострочка виникла з 03.09.2014 року, з врахуванням оплати, здійсненої відповідачем 16.09.2014 року в сумі 842,70 грн.

- за період з 03.09.2014 року по 15.09.2014 року (13 днів прострочення) від суми 842,70 грн. пеня складає 7,50 грн.

Розрахунок пені за рахунками-фактурами № СФ-0000038 від 12.05.2014 року, № СФ-0000056 від 11.06.2014 року, № СФ-0000160 від 08.07.2014 року, № СФ-00000175 від 06.08.2014 року, № СФ-00000190 від 02.09.2014 року та № СФ-0000199 від 24.09.2014 року здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума інфляційних витрат за прострочення оплати наданих послуг становить 3228,35 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто" пені підлягають задоволенню частково в сумі 3228,35 грн.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленої продукції, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 05.04.2014 року по 23.12.2014 року в сумі 496,57 грн.

Дослідивши розрахунок трьох процентів річних, наданий позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки при визначенні періоду нарахування трьох процентів річних у зв'язку з безпідставним включенням дат здійснення відповідачем часткових оплат в період прострочення, а також допущені помилки при визначенні періоду прострочення оплати витрат з утримання і обслуговування орендованого приміщення з урахуванням умов п. 5.6. договору.

Відтак, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство" за рахунками, в яких допущені помилки.

Три проценти річних розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за рахунком-фаткурою №СФ-0000007 від 31.03.2014 року за оренду за березень 2014 року, строк оплати якої настав 25.02.2014 року, прострочка виникла з 26.02.2014 року, з врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем 15.04.2014 року в сумі 8100,00 грн.

- за період з 05.04.2014 року по 14.04.2014 року (10 днів прострочення) від суми 8100,00 грн. три проценти річних складають 6,66 грн.;

2) на заборгованість за актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000010 від 31.03.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 07.04.2014 року, прострочка виникла з 08.04.2014 року, з врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем 29.04.2014 року в сумі 1835,90 грн.

- за період з 08.04.2014 року по 28.04.2014 року (21 день прострочення) від суми 1835,90 грн. три проценти річних складають 3,17 грн.;

3) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000023 від 18.04.2014 року за оренду за квітень 2014 року, строк оплати якої настав 25.03.2014 року, прострочка виникла з 26.03.2014 року, з врахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем 23.05.2014 року в сумі 1200,00 грн. та в сумі 600,00 грн., 07.07.2014 року в сумі 2000,00 грн., 08.08.2014 року в сумі 1000,00 грн.,

- за період з 24.04.2014 року по 22.05.2014 року (29 днів прострочення) від суми 8100,00 грн. три проценти річних складають 19,31 грн.;

- за період з 23.05.2014 року по 06.07.2014 року (45 днів прострочення) від суми 6300,00 грн. три проценти річних складають 23,30 грн.;

- за період з 07.07.2014 року по 07.08.2014 року (32 дні прострочення) від суми 4300,00 грн. три проценти річних складають 11,31 грн.;

- за період з 08.08.2014 року по 23.12.2014 року (138 днів прострочення) від суми 3300,00 грн. три проценти річних складають 37,43 грн.

Таким чином, разом розмір трьох процентів річних за вказаним рахунком становить 91,35 грн.

4) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000028 від 30.04.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 07.05.2014 року, прострочка виникла з 08.05.2014 року, з врахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем 16.06.2014 року в сумі 121,07 грн. та 07.07.2014 року в сумі 1606,68 грн.,

- за період з 08.05.2014 року по 15.06.2014 року (39 днів прострочення) від суми 1921,07 грн. три проценти річних складають 6,16 грн.;

- за період з 16.06.2014 року по 06.07.2014 року (21 день прострочення) від суми 1611,98 грн. три проценти річних складають 2,78 грн.;

- за період з 07.07.2014 року по 23.12.2014 року (170 днів прострочення) від суми 5,30 грн. три проценти річних складають 0,07 грн.

Відтак, разом розмір трьох процентів річних за вказаним рахунком становить 9,01 грн.

5) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000041 від 21.05.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 28.05.2014 року (з урахуванням 5-ти банківських днів, як зазначено в п. 5.6. договору), прострочка виникла з 29.05.2014 року, з врахуванням оплати, здійсненої відповідачем 05.06.2014 року в сумі 1251,68 грн.

- за період з 29.05.2014 року по 04.06.2014 року (7 днів прострочення) від суми 1251,68 грн. три проценти річних складають 0,72 грн.

6) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-00000151 від 26.06.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 03.07.2014 року (з урахуванням 5-ти банківських днів, як зазначено в п. 5.6. договору), прострочка виникла з 04.07.2014 року, з врахуванням оплати, здійсненої відповідачем 07.07.2014 року в сумі 1355,85 грн.

- за період з 04.07.2014 року по 06.07.2014 року (3 дні прострочення) від суми 1355,85 грн. три проценти річних складають 0,33 грн.

7) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-00000158 від 27.06.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 04.07.2014 року (з урахуванням 5-ти банківських днів, як зазначено в п. 5.6. договору), прострочка виникла з 05.07.2014 року, з врахуванням оплати, здійсненої відповідачем 07.07.2014 року в сумі 813,00 грн.

- за період з 05.07.2014 року по 06.07.2014 року (2 дні прострочення) від суми 813,00 грн. три проценти річних складають 0,13 грн.

8) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-00000160 від 08.07.2014 року за оренду, строк оплати якої настав 25.06.2014 року, прострочка виникла з 26.06.2014 року, з врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем 04.09.2014 року в сумі 3500,00 грн.

- за період з 15.07.2014 року по 03.09.2014 року (51 день прострочення) від суми 6530,04 грн. три проценти річних складають 27,37 грн.;

- за період з 04.09.2014 року по 23.12.2014 року (111 днів прострочення) від суми 3030,04 грн. три проценти річних складають 27,64 грн.

Отже, разом розмір трьох процентів річних за вказаним рахунком становить 55,01 грн.

9) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-00000172 від 23.07.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 30.07.2014 року, а прострочка виникла з 31.07.2014 року з врахуванням оплати, здійсненої відповідачем 30.07.2014 року у повному обсязі в сумі 514,19 грн., три проценти річних не можуть бути нараховані;

10) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-00000187 від 26.08.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 02.09.2014 року (з урахуванням 5-ти банківських днів, як зазначено в п. 5.6. договору), прострочка виникла з 03.09.2014 року, з врахуванням оплати, здійсненої відповідачем 16.09.2014 року в сумі 842,70 грн.

- за період з 03.09.2014 року по 15.09.2014 року (13 днів прострочення) від суми 842,70 грн. три проценти річних складають 0,90 грн.

11) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-00000190 від 02.09.2014 року за оренду, строк оплати якої настав 25.08.2014 року, прострочка виникла з 26.08.2014 року, з врахуванням оплати, здійсненої відповідачем 30.09.2014 року в сумі 6530,04 грн.

- за період з 09.09.2014 року по 29.09.2014 року (21 день прострочення) від суми 6530,04 грн. три проценти річних складають 11,27 грн.

12) на заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-00000199 від 24.09.2014 року за витрати, строк оплати якої настав 01.10.2014 року (з урахуванням 5-ти банківських днів, як зазначено в п. 5.6. договору), прострочка виникла з 02.10.2014 року,

- за період з 02.10.2014 року по 23.12.2014 року (83 дні прострочення) від суми 937,17 грн. три проценти річних складають 6,39 грн.

Розрахунок трьох процентів річних за рахунками-фактурами № СФ-0000038 від 12.05.2014 року, № СФ-0000056 від 11.06.2014 року, № СФ-00000175 від 06.08.2014 року здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума трьох процентів річних за прострочення оплати наданих послуг становить 492,60 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто" трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 492,60 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат суд зазначає наступне.

Інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, з розрахунку інфляційних витрат позивача вбачається, що інфляція нарахована останнім на суму боргу за кожним рахунком окремо, зокрема за загальний період з травня 2014 по листопад 2014 року в сумі 3494,41 грн.

Втім, в наданому суду розрахунку інфляційних витрат позивачем також допущені помилки при визначенні періоду нарахування інфляційних витрат за рахунками № СФ-0000023 від 18.04.2014 року, № СФ-0000028 від 30.04.2014 року та № СФ-0000038 від 12.05.2014 року, та не враховано, що за рахунками-фактурами № СФ-0000007 від 31.03.2014 року, актом здачі-прийняття робіт за витрати в сумі 1835,90 грн., № СФ-0000041 від 21.05.2014 року, № СФ-0000151 від 26.06.2014 року, № СФа-000158 від 27.06.2014 року, № СФа-000172 від 23.07.2014 року, № СФа-000187 від 26.08.2014 року інфляційні витрати не можуть бути нараховані, оскільки вказані рахунки були оплачені відповідачем і період прострочення є меншим за місяць. Тому судом з власної ініціативи здійснено перерахунок суми інфляційних витрат за допомогою програми "Законодавство":

1) за рахунком-фактурою № СФ-0000023 від 18.04.2014 року за оренду за квітень 2014 року, строк оплати якого настав 25.03.2014 року, а прострочка виникла з 26.03.2014 року

- за травень 2014 року з врахуванням часткових оплат відповідачем 23.05.2014 року боргу в загальній сумі 1800,00 грн. інфляційні витрати не можуть бути нараховані, оскільки період прострочення є меншим за місяць;

- за червень 2014 року (з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати 23.05.2014 року боргу в загальній сумі 1800,00 грн.) від простроченої суми 6300,00 грн. інфляційні витрати складають 63,00 грн.;

- за липень 2014 року (з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати 07.07.2014 року боргу в сумі 2000,00 грн.) від простроченої суми 4300,00 грн. інфляційні витрати складають 17,20 грн.;

- за період з серпня 2014 року по листопад 2014 року (з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати 08.08.2014 року боргу в сумі 1000,00 грн.) від простроченої суми 3300,00 грн. інфляційні витрати складають 271,61 грн.

Таким чином, разом сума інфляційних витрат за вказаним рахунком становить 351,81 грн.

2) за рахунком-фактурою № СФ-0000028 від 30.04.2014 року за витрати з утримання і обслуговування орендованого приміщення, строк оплати якого настав 07.05.2014 року, а прострочка виникла з 08.05.2014 року

- за травень 2014 року від простроченої суми 1921,07 грн. інфляційні витрати складають 73,22 грн.;

- за червень 2014 року (з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати 16.06.2014 року боргу) від простроченої суми 1611,98 грн. інфляційні витрати складають 16,11 грн.;

- за період з липня 2014 року по листопад 2014 року (з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати 07.07.2014 року боргу в сумі 1606,68 грн.) від простроченої суми 5,30 грн. інфляційні витрати складають 0,21 грн.

Відтак, разом сума інфляційних витрат за вказаним рахунком становить 89,54 грн.

3) за рахунком-фактурою № СФ-0000038 від 12.05.2014 року за оренду за травень 2014 року, строк оплати якого настав 25.04.2014 року, а прострочка виникла з 26.04.2014 року

- за період з червня 2014 року по листопад 2014 року від простроченої суми 7496,58 грн. інфляційні витрати складають 730,93 грн.

Розрахунок інфляційних витрат за рахунками-фактурами № СФ-0000056 від 11.06.2014 року, № СФ-0000160 від 08.07.2014 року, № СФ-0000175 від 06.08.2014 року та № СФ-000199 від 24.09.2014 року здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума інфляційних витрат за прострочення оплати наданих послуг становить 2583,25 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто" інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 2583,25 грн.

З урахуванням викладеного, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання юридичної допомоги № 316 від 16.10.2014 року, акт здачі-приймання наданих послуг за вказаним договором, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 851 від 04.02.2011 року. Факт оплати наданих адвокатом послуг підтверджується засвіченою копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 27.10.2014 року на суму 3322,34 грн.

Враховуючи той факт, що заявлені позовні вимоги задоволені частково, то і витрати на послуги адвоката, у відповідності до ст. 49 ГПК України, підлягають частковому задоволенню у розмірі 2000,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.02.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 625, 627, 628, 629, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 231, 283, 284, 286 ГК України, ст. ст. 4-4, 22, 33, 34, 43, 49, 81-1, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто", 69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, буд. 2, код ЄДРПОУ 38918309, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон", 69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, буд. 2, код ЄДРПОУ 39108213, заборгованість в сумі 27823 (двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 87 коп., пеню в сумі 3228 (три тисячі двісті двадцять вісім) грн. 35 коп., три проценти річних в сумі 492 (чотириста дев'яносто дві) грн. 60 коп., інфляційні витрати в сумі 2583 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн. 25 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1776 (одна тисяча сімсот сімдесят шість) грн. 61 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто" щодо стягнення пені в сумі 52,77 грн. відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто" щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 3,97 грн. відмовити.

5. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "Гвідон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріж Авто" щодо стягнення інфляційних витрат в сумі 911,16 грн. відмовити.

Повне рішення складено - 23.02.2015 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.