cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2015Справа №910/1303/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав-електро"
до Будівельного управління Державного управління справами
про стягнення 174 080,50 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники:
Від позивача: Цилюрик О.В. (дов. від 21.12.2014)
від відповідача: не заявився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
23.01.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав-електро" (надалі - позивач) до Будівельного управління Державного управління справами (надалі - відповідач) про 174 080,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/1303/15-г, розгляд справи призначено на 16.02.2015.
В судове засідання, призначене на 16.02.2015, з'явився представник позивача.
В судове засідання, призначене на 16.02.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
16.02.2015 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 25.02.2015.
В судове засідання, призначене на 25.02.2015, з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 25.02.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ :
21.07.2008 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав-електро" (надалі - позивач, підрядник) та Будівельним управлінням Державного управління справами (надалі - відповідач, замовник) було укладено Договір № 21/07/08 на електрообладнення та електроосвітлення об'єкту (надалі - Договір).
Згідно умов п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується відповідно до умов цього Договору виконати на об'єкті «Автоцентр за адресою Велика кільцева дорого, 4 в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського р-ну Київської обл.» електромонтажні роботи.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунки з Підрядником за виконані Роботи здійснюються Замовником на підставі оформленого акта за формою № КБ-2в і довідки за формою № КБ-3 протягом 10 банківських днів після їх підписання.
На виконання умов Договору позивач виконав роботи, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт КБ-2в.
Відповідно до ч.1 ст. 853 замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Акти відповідачем були підписані без жодних зауважень.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що по Договору виконано робіт на суму 558 566,40 грн., відповідач частково оплатив заборгованість на суму 415 672 грн., таким чином залишилась невиплачена заборгованість в сумі 142 894,40 грн.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи яких доказів оплати заборгованості за договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договорами підряду в сумі 142 894,40 грн.
Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7 751,50 трьох відсотків річних та 23 3434,60 грн. інфляційних втрат нарахованих на суму боргу за весь час прострочення.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на Законі, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3 % річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Будівельного управління Державного управління справами (01021, м. Київ, вулиця Садова, будинок 1/14; ідентифікаційний код: 31407993) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост" (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Академіка Сахарова, будинок 34; ідентифікаційний код 33859527) 142 894 (сто сорок дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн. 40 коп. - основного боргу, 7 751 (сім тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн. 50 коп. - 3 % річних, 23 434 (двадцять три тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 60 коп. та 3 481 (три тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 62 коп. - суму судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 27.02.2015
Суддя М.О. Лиськов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2015 |
Оприлюднено | 04.03.2015 |
Номер документу | 42906264 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Лиськов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні