Рішення

від 24.02.2015 по справі 912/255/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 рокуСправа № 912/255/15-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Маловисківського району в інтересах держави в особі Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств

до Фермерського господарства "Віола."

про стягнення 31 007,26 грн,

представники учасників процесу:

від прокуратури - Петров Т.І., прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах;

від позивача - Яцканич М.І., директор відділення.

Прокурор Маловисківського району Кіровоградської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з Фермерського господарства "Віола." суми 31 007,26 грн заборгованості за договором № 35 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 24.12.2010, з яких сума 30 000,00 грн заборгованості з фінансової допомоги, сума 570,00 грн інфляційних втрат та сума 437,26 грн пені.

Ухвалою господарського суду від 26.01.2015 позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 24.02.2015; примірники ухвали надіслано учасникам процесу.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 2502201686574. До господарського суду від відповідача не надходили клопотання, пояснення по суті позову чи відзив на позовну заяву.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача по суті позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив нижченаведені обставини справи.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.

Як слідує з матеріалів справи, 24.12.2010 між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Віола." укладено договір № 35 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі по тексту - договір).

Договір складений у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, сторонами досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору у передбачених законом порядку та формі.

За умовами договору Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язалося надати Фермерському господарству "Віола." фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі у розмірі 100 000,00 грн, а останнє прийняло зобов'язання використати підтримку (допомогу) за цільовим призначенням і повернути її у визначений договором строк.

Відповідно до договору фінансова підтримка (допомога) надається для провадження виробничої діяльності, виробництва, переробки та збуту виробленої продукції.

Згідно з пунктом 3.4.2. договору Фермерське господарство "Віола." зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) за наступним графіком:

до 01.12.2011 в сумі 20 000,00 грн; до 01.12.2012 в сумі 30 000,00 грн;

до 01.12.2013 в сумі 20 000,00 грн; до 01.12.2014 в сумі 30 000,00 грн.

При вирішенні спору господарський суд виходить з наступних положень чинного законодавства.

Укладений між сторонами договір № 35 від 24.09.2010 за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 глави 71 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 34 від 27.12.2010 суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 100 000,00 грн (а. с. 14).

Позивач повідомив господарський суд про те, що заборгованість відповідача, яка виникла до 01.12.2011, 01.12.2012 та до 01.12.2013 сплачена в повному обсязі. Заборгованість, строк якої наступив до 01.12.2014, не сплачена.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем договору № 35 від 24.12.2010 щодо повернення до 1 грудня 2014 року частини позики у розмірі 30 000,00 грн.

На підтвердження своїх вимог позивач надав довідку про те, що заборгованість відповідача станом на 24.02.2015 становить 30 000,00 грн.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів повернення відповідачем суми отриманої фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 30000,00 грн суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині позову заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Окрім того, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 570,00 грн інфляційних втрат та сум 437,26 грн пені, нарахованих на прострочену суму боргу за 19 днів прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком господарського суду сума інфляційних втрат за грудень 2014 року від суми 30 000,00 грн боргу становить 900,00 грн, що є більшою від заявленої суми. Клопотань щодо збільшення розміру позовних вимог до господарського суду не надходило, тому вимога про стягнення суми інфляційних втрат підлягає задоволенню в розмірі 570,00 грн.

У відповідності до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З приписами частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в пункті 5.2. договору встановлено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Отже, пеня в розмірі 437,26 грн за 19 днів прострочення повернення допомоги позивачем нарахована обґрунтовано, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги прокурора Маловисківського району підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі, встановленому п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - два відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

У судовому засіданні оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Віола." (26230, Кіровоградська обл., Маловисківський район, село Лозуватка, вул. Велігіна, буд.8, ідентифікаційний код 36951983) на користь Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд.8, кімн.58А, 59, ідентифікаційний код 20029342) від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, код ЄДРПОУ 22217705) суму 30570,00 грн заборгованості з фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції та суму 437,26 грн пені.

Стягнути з Фермерського господарства "Віола." (26230, Кіровоградська обл., Маловисківський район, село Лозуватка, вул. Велігіна, буд.8, ідентифікаційний код 36951983) у доход Державного бюджету, отримувач коштів УДК у м. Кіровограді, на рахунок 31211206783002 у ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 38037409, судовий збір у сумі 1827,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 27.02.2015

Суддя О.А. Змеул