Постанова

від 19.02.2015 по справі 826/17649/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17649/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до ТОВ «Автолюкс-сервіс ЛТД» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач має податковий борг у розмірі 16 484,75 грн., який виник з наступних підстав: з податку на прибуток у розмірі 13 967,22 грн.; по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 1 013.53 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 1 504,00 грн.

У зв'язку з тим, що вказана сума у встановлені строки погашена не була, податковий орган звернувся до суду з позовом про примусове стягнення податкового боргу.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість з податку на прибуток у розмірі 13 967,22 грн. та по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 1 013.53 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано. Разом з тим, в судовому рішення зазначено, що копії рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №0007272305 від 28.10.2011 штрафні санкції за яким позивач просить суд стягнути з відповідача у розмірі 1 504,00 грн. позивачем суду надано не було, а отже в задоволені даної позовної вимоги слід відмовити.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком в повній мірі, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Автолюкс-сервіс ЛТД» зареєстроване Відділом Державної реєстраційної служби Солом'янського району м. Києва як суб'єкт господарювання з 21.07.2010 року. Основним місцем обліку Відповідача є ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як вже було зазначено, відповідач має податковий борг у розмірі 16 484,75 грн., який виник з наступних підстав: з податку на прибуток у розмірі - 13 967,22 грн.; по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 1 013.53 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 1 504,00 грн.

Податковий борг відповідача виник на підставі нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань та поданих до ДПІ декларацій і розрахунків, в яких TOB «Автолюкс-сервіс ЛТД» самостійно визначив суму грошових зобов'язань.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового Кодексу України в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу, на адресу TOB «Автолюкс-сервіс ЛТД» рекомендованим листом, з повідомленням про вручення, Позивачем направлено податкову вимогу від 11.03.2011 року №859 та рішення про опис майна у податкову заставу №950 від 11.03.2011 року.

Проте, судом першої інстанції не враховано те, що борг Відповідача є узгодженим та не сплачений у визначений чинним законодавством термін, що підтверджується довідкою про стан заборгованості, обліковою карткою та розрахунком боргу, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст.. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доказами є будь-які фактичні дані, що встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. За допомогою цих процесуальних інструментів могли бути перевірені письмові докази, на які посилався заявник і які оспорював відповідач.

Доказів сплати суми податкового боргу суду не надано.

Слід наголосити, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам наданим податковим органом, та слід звернути увагу на важливість офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Доказів, які б свідчили про оскарження відповідачем зазначеної вище податкової вимоги або дій щодо її винесення, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду відповідачем не надано, а тому дана податкова вимога є чинною та підлягає виконанню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні спірного судового рішення було неповно з'ясовано фактичні обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2014 року - скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ТОВ «Автолюкс-сервіс ЛТД» податковий борг за рахунок готівкових коштів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Автолюкс-сервіс ЛТД»: з податку на прибуток у розмірі 13 967,22 грн.; по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 1 013,53 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 1 504,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.