Постанова

від 18.02.2015 по справі 815/6515/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/6515/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Царькової К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Югенергогаз» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002472202 від 13.06.2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Югенергогаз» (далі - Позивач, або ПП «Югенергогаз») з адміністративним позовом (т.1 а.с.3-11) до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Відповідач, або ДПІ у Київському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002472202 від 13.06.2014 року, яким ПП «Югенергогаз» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 41666,66 грн., з яких за основним платежем 33333,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8333,33 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

На підставі наказу № 331-п від 15.05.2014 року ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Югенергогаз» з питань правових відносин з ТОВ «ТБК «Дніпро» за період грудень 2013 року. За її результатами був складений Акт № 1114/22-02 від 28.05.2014 року (далі - Акт перевірки), у висновках якого було зазначено про порушення Позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002472202 від 13.06.2014 року про донарахування ПП «Югенергогаз» ПДВ на суму 33333,33 грн. та штрафних санкцій на суму 8333,33 грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 0002472202 від 13.06.2014 року винесено на підставі помилкових висновків, є необґрунтованим та незаконним й підлягає скасуванню. Зокрема, на думку Позивача, фактичне виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, зв'язок між їх наміром вступити у господарські відносини та його реалізацію, настання для них відповідних господарсько-правових наслідків підтверджується наданою до ДПІ у Київському районі м. Одеси, але залишеною поза увагою, первинною документацією (лист № 108 від 13.05.2014 року). Як наголосив Позивач, зазначені документи, що складені у повній відповідності до приписів ЦК України, ГК України, ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (наявність істотних умов договору, обов'язкових реквізитів, підписів та печаток сторін, зазначення ціни товару, місця виконання, тощо), підтверджують факт здійснення господарських операцій між ПП «Югенергогаз» та ТОВ «ТБК «Дніпро». Податкові накладні, складені на підставі зазначених операцій Позивача, оформлені у двох примірниках, містять усі необхідні реквізити, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, що, на думку Позивача, спростовує висновки перевіряючих про порушення ПП «Югенергогаз» вимог ПК України та підтверджує правомірність віднесення сплаченого ПП «Югенергогаз» ПДВ до податкового кредиту. З огляду на вищезазначене та на те, що до податкового органу були надані всі необхідні первинні документи які складені у відповідності до вимог чинного законодавства та, відповідно, наявність усіх обов'язкових підстав для формування ПП «Югенергогаз» витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період, Позивач вважає, що у ДПІ у Київському районі м. Одеси не має підстав для висновків, які зазначені в Акті перевірки, а тому винесене податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню. Окрім викладеного, як на підставу для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Позивач послався на відсутність у податкового органу законних підстав, передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, для проведення невиїзної позапланової перевірки дотримання ПП «Югенергогаз» норм законодавства при взаємовідносинах із згаданим контрагентом, оскільки на запит Відповідача ПП «Югенергогаз» була надана відповідь у встановлений десятиденний строк з усіма запитуваними первинними документами.

У судовому засіданні представники Позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, вказаних у позові.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.2 а.с.75-76).

В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що в період з 15.05.2014 року по 21.05.2014 року, на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси № 331-п від 15.05.2014 року, та відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Югенергогаз» з питань правових відносин з ТОВ «ТБК «Дніпро» за грудень 2013 року із врахуванням інформації ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у м. Дніпропетровську. За результатами перевірки був складений акт № 1114/22-02 від 28.05.2014 року та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначеною перевіркою встановлено, що фактично ніяких послуг Позивач не одержував, а операції з ТОВ «ТБК «Дніпро» носили безтоварний характер, оскільки здійснені операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Відповідач вважає, що в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, Позивачем завищено податковий кредит на суму 33333,33 грн., сформований на підставі зазначених операцій з ТОВ «ТБК «Дніпро», що, в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду. Відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0002472202 від 13.06.2014 року є правомірним та відповідає вимогам діючого законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

В період з 15.05.2014 року по 21.05.2014 року, на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Київському районі м. № 331-п від 15.05.2014 року, та відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Югенергогаз» з питань правових відносин з ТОВ «ТБК «Дніпро»» за грудень 2013 року із врахуванням інформації ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у м. Дніпропетровську, за результатами якої складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 1114/22-02 від 28.05.2014 року (т.1 а.с.71-79). На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002472202 від 13.06.2014 року, яким ПП «Югенергогаз» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 41666,66 грн., з яких за основним платежем 33333,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8333,33 грн. (т.1 а.с.97).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням ПП «Югенергогаз» 13.08.2014 року оскаржило його в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів в Одеській області (т.1 а.с.98-102). Рішенням ГУ Міндоходів в Одеській області про результати розгляду первинної скарги № 2153/10/15-32-10-02-07 від 10.10.2014 року податкове повідомлення-рішення №0002472202 від 13.06.2014 року залишено без змін, а первинну скаргу директора ПП «Югенергогаз» без задоволення (т.1 а.с.109-113).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням та рішенням ГУ Міндоходів в Одеській області про результати розгляду первинної скарги Позивача на вказане податкове повідомлення-рішення ПП «Югенергогаз» 23.10.2014 року було подано скаргу до ДФС України (т.1 а.с.114-120), яку рішенням № 5827/6/99-99-10-01-25 від 29.10.2014 року було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0002472202 від 13.06.2014 року та рішення прийняте за результатами розгляду первинної скарги без змін (т.1 а.с.128-130).

Позивач, не погодившись з зазначеними рішеннями податкового органу, звернувся до суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 0002472202 від 13.06.2014 року.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст.197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст.197 цього Кодексу. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення Позивачу грошових зобов'язань з ПДВ стали господарські операції Позивача з ТОВ «ТБК «Дніпро», в межах яких між Позивачем та зазначеним контрагентом був укладений договір підряду № ДП-1201 від 01.12.2013 року.

Так, встановлюючи порушення Позивачем вимог податкового законодавства, Відповідач в акті перевірки зазначив, що фактично ніяких послуг Позивач не одержував, а операції з ТОВ «ТБК «Дніпро» носили безтоварний характер, оскільки здійснені операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

У зв'язку з зазначеним, податковий орган дійшов висновку, що Позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок господарських операцій з ТОВ «ТБК «Дніпро».

Під час розгляду справи судом був досліджений наданий Позивачем Договір підряду №ДП-1201 від 01.12.2013 року (т.2 а.с.61-64), укладений між ПП «Югенергогаз» та ТОВ «ТБК «Дніпро», відповідно до умов якого Підрядник (ТОВ «ТБК «Дніпро») зобов'язується виконати наступні роботи: м. Зеленодольськ, ДТЕК Криворізька ТЕС, технічне переоснащення енергоблоку №1, модернізація котлоагрегату №1, та допоміжного обладнання, об'єкт: котлоагрегат станційний №1, типу ПП950-255Ж (П-50), інв.№К4160, осн/з№308, в обсязі згідно кошторисної документації (Додатки № 1-4), що є невід'ємною частиною даного Договору, а Замовник зобов'язується прийняти результати роботи й оплати їх відповідно до умов даного Договору.

Згідно вимог п.2.1 зазначеного Договору вартість робіт, виконаних Підрядником за даним Договором, визначається на підставі погоджених Сторонами кошторисно-фінансових розрахунків. Відповідно до умов п.п. 2.5, 2.6, 2.7 вказаного Договору по факту виконання робіт складаються акти приймання виконаних робіт. Остаточний акт виконаних робіт підписується Замовником після оформлення актів прийому устаткування з ремонту й надання Підрядником всієї передбаченої Правилами ремонтної документації. Акти прийому виконаних за звітний місяць підрядних робіт надаються Підрядником а розгляд і підписання Замовнику до 1 числа, що йде за звітним, після чого Замовник зобов'язаний у триденний строк підписати зазначені акти або повідомити Підряднику про причини відмови від підписання. Остаточний строк узгодження актів до 3 числа місяця, що йде за звітним.

Однак, всупереч наведеним умовам Договору, на підтвердження фактичності здійснення зазначений операцій та відповідно наявності підстав для формування податкового кредиту за їх рахунок, Позивачем не надано погоджених Сторонами кошторисно-фінансових розрахунків, на підставі яких визначається вартість робіт, виконаних Підрядником за вказаним Договором згідно п.2.1 його вимог, актів приймання виконаних робіт, підписаних Сторонами, як за окремий звітний місяці, так і остаточних.

Більш того, суд наголошує, що згідно умов Додаткової угоди № 1 до Договору підряду №ДП-1201 від 01.12.2013 року (т.2 а.с.65), Підрядник зобов'язується виконати зазначені в п.1.1 Договору підряду роботи в повному обсязі до 29.08.2014 року. Тобто, станом на момент розгляду даної справи у Позивача в обов'язковому порядку повинні бути в наявності акти приймання виконаних робіт, складені за результатами проведених робіт за Договором підряду №ДП-1201 від 01.12.2013 року, як за окремі звітні місяці, так і остаточні, проте таких актів Позивачем не надано.

Наданий до суду Позивачем технічний акт № 218-36/12-13 від 17.12.2013 року, який на думку останнього, підтверджує факт виконання ТОВ «ТБК «Дніпро» робіт за укладеним з Позивачем Договором, судом не приймається до уваги, оскільки зазначений акт не містить жодних підписів та печаток ТОВ «ТБК «Дніпро» та жодних відомостей, що роботи за цим актом виконувались ТОВ «ТБК «Дніпро».

Крім того, суд звертає увагу, також, на той факт, що Позивачем не надано будь-яких інших доказів, які б свідчили про виконання Сторонами спірного Договору підряду своїх прав та обов'язків, визначених ними у цьому Договорі, зокрема, доказів, що робітники ТОВ «ТБК «Дніпро» фактично приступили до виконання робіт на об'єкті.

Надані Позивачем накази на відрядження, звіти про використання коштів на відрядження та договори оренди нерухомого майна, які, на думку останнього, підтверджують, що робітники ТОВ «ТБК «Дніпро» дійсно відряджались для виконання робіт за спірним Договором підряду, судом не приймаються до уваги, оскільки з вказаних документів вбачається, що для роботи на об'єкті підряду відряджались саме робітники ПП «Югенергогаз» та у вказаних документах відсутні будь-які згадки про працівників ТОВ «ТБК «Дніпро».

Також, суд вважає безпідставними посилання Позивача на вказівки ПАТ «ДТЄК Днепроенерго» про надання права на виконання робіт (т.2 а.с.149-152), як на доказ фактичного допуску працівників ТОВ «ТБК «Дніпро» до виконання робіт за спірним Договором підряду, оскільки зі змісту зазначених вказівок вбачається, що ПАТ «ДТЄК Днепроенерго», на підставі договору від 28.03.2013 року, надається дозвіл на виконання робіт в котельному відділені енергоблоку №1 саме працівникам ПП «Югенергогаз».

Крім того судом не приймаються до уваги пояснення представників Позивача надані в судовому засіданні, що працівники ТОВ «ТБК «Дніпро» допускались до виконання робіт за спірним Договором підряду, як працівники ПП «Югенергогаз», оскільки будь-яких доказів саме допуску до виконання робіт на ДТЕК Криворізька ТЕС працівників ТОВ «ТБК «Дніпро»» Позивачем не надано.

З огляду на зазначене, суд погоджується з твердженням Відповідача щодо непідтвердження Позивачем факту реального отримання від ТОВ «ТБК «Дніпро» послуг по укладеному з ним Договору та, відповідно, непідтвердження факту понесення ним витрат, що були пов'язані саме з таким придбанням, та, у зв'язку з цим, неправомірності перерахування Позивачем сум ПДВ в ціні цих послуг на адресу вказаного контрагента.

Щодо доводів Позивача про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність у Відповідача підстав для проведення оскаржуваної перевірки, суд зазначає, що у податкового органу були наявні підстави, передбачені пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача з огляду на ненадання ним у повному обсязі документів на підтвердження господарських операцій з ТОВ «ТБК «Дніпро», а також інших підстав, передбачених ПК України, для проведення перевірки, а саме: отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення Позивачем податкового законодавства (акт № 824/15-00/38920810 від 20.03.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТБК «Дніпро» під час здійснення господарських відносин з контрагентами за листопад, грудень 2013 року»).

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що Позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 590-VII від 19.09.2013 року, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Судом встановлено, що позивач заявив вимоги майнового характеру, та таким чином, визначена за правилом абзацу 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору у цій справі складає - 1827,00 грн. Судом також встановлено, що Позивачем було сплачено 10% судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 182,70 гривень, що підтверджується платіжним дорученням про сплату судового збору від 11.11.2014 року (т. 1 а.с.2), відтак решта суми судового збору, що підлягає стягненню з позивача складає 1644,30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Югенергогаз» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002472202 від 13.06.2014 року, яким Приватному підприємству «Югенергогаз» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 41666,66 грн., з яких за основним платежем 33333,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8333,33 грн. - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Югенергогаз» (код ЄДРПОУ 34871867) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Югенергогаз» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002472202 від 13.06.2014 року, яким Приватному підприємству «Югенергогаз» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 41666,66 грн., з яких за основним платежем 33333,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8333,33 грн. - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Югенергогаз» (код ЄДРПОУ 34871867) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1644,30 грн.

18 лютого 2015 року.