Постанова

від 24.02.2015 по справі 904/7564/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2015 року Справа № 904/7564/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідач),

суддів: Пруднікова В.В., Герасименко І.М.,

секретар судового засідання : Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Павленко О.О.- представник, довіреність № б/н від 20.05.2014р.;

від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2014р. у справі № 904/7564/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТІРТРАНС", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 465 259грн.42 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2014р. у справі №904/7564/14 (суддя Мілєва І.В .) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Укртіртранс" задоволено, з ТОВ"Проско ресурси" на користь позивача стягнуто 414629грн.22коп. основного боргу, 20901грн.85коп. пені, 4021грн.34коп. трьох процентів річних та 25707грн.01коп. втрат від інфляції;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо прострочення відповідачем виконання зобов"язання по оплаті послуг, наданих йому згідно з договором транспортно-експедиторського обслуговування №12 УТТ/2012/308/12ПР від 20.11.2012р.;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Проско ресурси" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про прийняття господарським судом рішення за відсутністю представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, про порушення господарським судом вимог ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України в частині прийняття рішення без участі представника відповідача, про те, що в оскаржуваному рішенні судом не зазначено, яким чином було розраховано суму пені, що стягнута з відповідача, у зв"язку з чим, є неможливим встановити чи розрахована пеня по кожному акту виконаних робіт, оскільки різний строк виконання основного зобов"язання та чи враховано вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, про відсутність в матеріалах справи розрахунку трьох процентів річних та втрат від інфляції, про те, що за відсутності належним чином доведених позивачем сум пені, трьох процентів річних та втрат від інфляції останні не підлягають стягненню, а також про сплив строку позовної давності щодо пені, встановлений ст.258 Цивільного кодексу України, оскільки договором передбачені різні строки виконання зобов"язання, тобто окремо по кожному акту виконаних робіт, у зв"язку з чим, річний строк позовної давності сплинув до подання позивачем даного позову в липні 2014 року, при цьому останній акт виконаних робіт до договору був підписаний сторонами рік тому;

- представник скаржника в судове засідання не з"явився, на адресу апеляційного суду скаржником направлено клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв"язку з перебуванням єдиного представника товариства на лікарняному;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2012р. ТОВ"Укртіртранс"(експедитором) та ТОВ"Проско ресурси"(замовником) укладено договір транспортно-експедиторського обслуго-вування №12 УТТ/2012/308/12ПР, на підставі якого експедитор за дорученням замовника та за його рахунок зобов"язався організувати експортно-імпортні перевезення вантажів замовника, узгоджених сторонами в додатках до договору, залізничним транспортом по території Російської Федерації, України та Казахстану.

П.п.2.1, 2.2 договору передбачено, що найменування, кількість вантажу, код вантажу, кількість вагонів, станції призначення, маршрути транспортування вантажу сторони узгоджують в заявці, яка направляється замовником експедитору за 15 календарних днів до початку наступного місяця при перевезеннях на експорт та імпорт і не пізніше 5 днів до дати запланованої відправки вантажу.

Згідно з п.п.2.9, 2.10 договору після підтвердження можливості виконання заявки експедитор направляє замовнику рахунок-фактуру на оплату із зазначенням сум, необхідних для виконання відповідної заявки. Після отримання оплати експедитор надає замовнику транспортну інструкцію на відвантаження партії вантажу та направляє дозвіл на відправлення.

Відповідно до п.2.14 договору сторони здійснюють приймання-передачу послуг шляхом складання актів приймання-передачі, якими фіксуються всі транспортно-експедиторські послуги, отримані замовником.

В п.4.1 договору сторонами узгоджено, що замовник перераховує експедитору грошові кошти в розмірі 100 процентів попередньої оплати, необхідні для виконання його доручень по перевезенню відповідних партій вантажів і подачі вагонів під навантаження. Оплата здійснюється на підставі рахунка-фактури експедитора не пізніше 3 днів з дати його виставлення, але в будь-якому випадку, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку перевезень.

П.5.2 договору встановлена відповідальність замовника за прострочення перерахування грошових коштів в установлені строки у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня від несплаченої суми або несвоєчасно сплаченої суми.

Згідно з п.8.1 договір набирає чинності з дати його підписання, діє до 31.12.2012р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення, з подальшою пролонгацією на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін до закінчення вказаного строку не заявила про його розірвання.

Виходячи з умов договору, протягом квітня, травня, червня, липня 2013р., позивач організував перевезення залізничним транспортом і виконав транспортне експедирування вантажів замовника по території України та інших держав. Загальна вартість наданих позивачем послуг дорівнює 1619928грн.20коп., що підтверджується представленими в матеріалах справи актами виконаних робіт (наданих послуг) №8-12УТТ/12 від 30.04.2012р., №9-12УТТ/12 від 31.05.2013р., №11-12УТТ/12 від 30.06.2013р., №12-12УТТ/12 та №13-12УТТ/12 від 31.07.2013р., підписаними представниками сторін без заперечень та скріпленими печатками товариств.

Оплата наданих послуг здійснена відповідачем частково. Станом на 10.10.2013р. заборгованість по оплаті складала 504629грн.22коп., у зв"язку з чим, позивач звернувся до відповідача з претензією №19/11/2013/01 від 19.11.2013р. про сплату вказаної заборгованості протягом 10 днів після отримання цієї претензії.

У відповіді на претензію №2711-юр від 27.11.2013р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією розглянути можливість розстрочення заборгованості до 30.04.2014р.

З 29.11.2013р. по 06.02.2014р. відповідач провів оплату вартості наданих послуг на суму 90000грн.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ТОВ"Укртіртранс" з позовом до господарського суду про стягнення з ТОВ"Проско ресурси" заборгованості в сумі 414629грн.22коп., 20901грн.85коп. пені, 4021грн.34коп. процентів за користування грошовими коштами та 25707грн.01коп. втрат від інфляції.

Розрахунок пені в сумі 20901грн.85коп. виконано позивачем виходячи з вказаної вище суми заборгованості, облікової ставки Національного банку України в розмірах 6.5 та 9.5 процента та за період з 06.02. по 04.06.2014р. За цей же період позивачем нараховані три процента річних в сумі 4021грн.34коп.. Втрати від інфляції нараховані в сумі 25707грн.01коп. за лютий, березень та квітень 2014р..

Розрахунки пред"явлених до стягнення сум пені, трьох процентів річних та втрат від інфляції представлені на аркуші 9 даної справи.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з абз.1 ч.1, ч.2 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Відповідно до ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст.629 Кодексу передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.929 Кодексу за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевіз-ником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором транспортно-експедиторського обслуговування №12УТТ/2012/308/12ПР в частині повної та своєчасної оплати вартості послуг, пов"язаних з перевезенням вантажів і ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке порушення, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У цьому зв"язку підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника про розгляд справи господарським судом за відсутністю представника товариства, не повідомленого належним чином про час і місце розгляду справи визнані колегією суддів безпідставними.

Так, згідно з ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України сторонам надсилається ухвала про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В абз.3 п.п.3.9.1 п.3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що за змістом статті 64 ГПК, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У даному випадку, згідно з витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" поштове повідомлення про відправлення на адресу відповідача ухвали господарського суду від 24.11.2014р. щодо відкладення розгляду справи на 08.12.2014р. отримано ним 06.12.2014р. (а.с.120).

В судове засідання 08.12.2014р. представник відповідача не з"явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Посилання скаржника на відсутність розрахунку трьох процентів річних та втрат від інфляції спростовуються відповідним розрахунком, представленим в матеріалах справи на аркуші 9.

Стосовно доводів скаржника про те, що в оскаржуваному рішенні не зазначено яким чином нарахована сума пені, внаслідок чого неможливо зрозуміти чи розрахована вона по кожному акту виконаних робіт до договору, оскільки різний строк виконання зобов"язання та чи враховано при цьому вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України слід зазначити наступне.

Так, п.4.1 договору №12УТТ/2012/308/12ПР від 20.11.2012р. передбачена оплата замовником наданих послуг шляхом перерахування стопроцентної попередньої оплати. Оплата здійснюється на підставі рахунка-фактури експедитора не пізніше 3 днів з дати його виставлення, але не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку перевезень.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач надав відповідачу вказані послуги без отримання такої попередньої оплати.

Нові строки оплати сторонами не узгоджувалися, відповідні докази ними не надані, у зв"язку з чим, строк виконання зобов"язання по оплаті має бути обчисленим на підставі ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України та з урахуванням строку для добровільної оплати, запропонованого позивачем в претензії №19/11/2013/01 від 19.11.2013р., який дорівнює 10 дням з моменту отримання відповідачем цієї претензії.

Претензія отримана відповідачем, як вбачається з відповіді на неї, 27.11.2013р.. Інші докази в обґрунтування цієї дати в матеріалах справи відсутні.

Отже оплата суми заборгованості в повному обсязі повинна була здійснена відповідачем по 07.12.2013р..

Тому шестимісячний строк, протягом якого згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нараховуються штрафні санкції обчислюється з 08.12.2013 по 08.06.2014р.р..

Таким чином, нарахування пені виконано позивачем у межах встановленого строку.

Посилання скаржника на сплив строку позовної давності для стягнення пені є необґрунтованими.

Відповідно до ч.3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З заявою про застосування позовної давності скаржник не звертався до господарського суду.

Клопотання відповідача від 23.02.2015р. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Згідно з абз.1, 2 п.п.3.9.2 п.3.9 названої вище постанови пленуму Вищого господарського суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Обставини щодо неможливості розгляду справи без участі представника ТОВ"Проско ресурси" в порядку, встановленому ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України ним не доведені.

Керуючись ст.ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2014р. у справі №904/7564/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя В.В.Прудніков

Повна постанова складена 02.03.2015р.