Постанова

від 25.02.2015 по справі 910/23212/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа№ 910/23212/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Федорчука Р.В.

Лобаня О.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 25.02.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київський завод металовиробів ім. Письменного" на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014 (повне рішення складено 17.12.2014)

у справі №910/23212/14 (суддя Яковенко А.В.)

за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до публічного акціонерного товариства "Київський завод металовиробів ім. Письменного"

про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 29.02.2000,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у справі №910/23212/14 позов задоволено. Внесено зміни до договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 29.02.2000, укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством "Київський завод металовиробів ім. Письменного", зареєстрованого у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею від 29.02.2000 за №79-5-00053 та до угоди до договору на право тимчасового користування землею від 29.02.2000 за №79-5-00053, що зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 27.11.2003 за №79-6-00160 у книзі записів державної реєстрації договорів, а саме викладено п. 2.2. цих договорів у наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її грошової оцінки". Стягнуто з ПАТ "Київський завод металовиробів ім. Письменного" в доход Державного бюджету України 1 218,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ "Київський завод металовиробів ім. Письменного" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у справі №910/23212/14 частково та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме внести зміни до п. 2.2. договору оренди земельної ділянки, викладеного в редакції п. 1 угоди до договору на право тимчасового користування землею, що зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 27.11.2003 за №79-6-00160у книзі записів державної реєстрації договорів, в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% річних від її нормативної грошової оцінки".

Ухвалою від 31.01.2015 Київським апеляційним господарським судом поновлено ПАТ "Київський завод металовиробів ім. Письменного" строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/23212/14 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Прокурор та представники позивача брали участь в судовому засіданні, в якому надавали свої пояснення та у вирішенні спору покладалися на розсуд суду.

В судовому засіданні представник відповідача надавав свої пояснення, підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити апеляційну скаргу ПАТ "Київський завод металовиробів ім. Письменного", рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2015 у справі №910/23212/14 скасувати частково та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Київської міської ради від 08.07.1999 №348/449 вирішено передати відкритому акціонерному товариству "Київський завод металовиробів ім. Письменного" (нині - публічне акціонерне товариство "Київський завод металовиробів ім. Письменного") на 7 років земельну ділянку загальною площею 2,3149 га для експлуатації та обслуговування будівель та споруд заводу.

29.02.2000 на підставі вказаного рішення Київської міської ради між Київською міською радою та ВАТ "Київський завод металовиробів ім. Письменного" укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею, зареєстрований у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею за №79-5-00053 від 29.02.2000, за умовами якого ВАТ "Київський завод металовиробів ім. Письменного" прийняв в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 2,3149 га, в тому числі землі промисловості 2,3149 га згідно з планом землекористування, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Горького, 50, строком на 7 (сім) років для експлуатації та обслуговування будівель та споруд заводу. Плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді земельного податку у розмірі одного відсотка на рік від грошової оцінки земельної ділянки.

04.11.2003 сторони уклали додаткову угоду до договору, відповідно до якої виклали договір у новій редакції, зокрема, збільшили строк оренди до 24 років; за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у грошовій формі, незалежно від результатів своєї діяльності; річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 (одна ціла і п'ять десятих) відсотка від її нормативної грошової оцінки. У випадку коли будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб'єктам, орендна плата встановлюється у розмірі 4 (чотирьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частини. Згідно з довідкою Головного управління земельних ресурсів КМДА від 22.10.2003 за №963 на час укладання цього договору грошова оцінка земельної ділянки становить 21 155 923,15 грн.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Прокурор в інтересах позивача звернувся до господарського суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі, мотивуючи вимоги тим, що з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, позивач надіслав відповідачу лист №05704-15150 від 16.07.13 щодо приведення розміру орендної плати у договорі оренди землі у відповідність до законодавства. Однак, останній ухиляється від внесення змін до договору оренди землі.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, господарський суд виходив з того, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду спору в суді, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності була/є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру. Оскільки розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, суд дійшов висновку про наявність підстав зміни договору в частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, а тому позовні вимоги заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради вважає є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частково заперечуючи проти рішення суду, відповідач вказує на те, що суд першої інстанції неправомірно вніс зміни в редакцію п.2.2 договору оренди землі, яка у зв'язку з укладанням додаткової угоди від 04.11.2003 з 27.11.2003 втратила чинність; внесено зміни в п. 2.2 угоди, який взагалі відсутній, за таких обставин відповідач повинен здійснювати тричі сплату за земельну ділянку. Відповідно до Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки, між тим з доводів суду першої інстанції на відповідача покладається оплата у розмірі 3% від грошової оцінки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказана обставина стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України, 28.02.2013 Київською міською радою прийнято рішення №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України". Вказаним рішенням орган місцевого самоврядування вніс зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та покладено на орендарів, зокрема, публічне акціонерне товариство "Київський завод металовиробів імені Письменного" зобов'язання забезпечити оформлення та внесення відповідних змін до договору оренди земельних ділянок.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За визначенням статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому згідно умов договору оренди та приписів статей 21, 25 Закону України "Про оренду землі" належне виконання обов'язків за договором оренди землі полягає у використанні земельної ділянки відповідно до її цільового призначення; виконанні встановлених обмежень (обтяжень) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; своєчасній та повній сплаті орендної плати; дотриманні режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення та інше.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. При цьому плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України також передбачено встановлення розміру орендної плати саме в договорі оренди з урахуванням відповідних меж.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України "Про плату за землю" втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом, згідно зі ст. 288 якого розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, законодавством передбачено здійснення нормативної грошової оцінки земель.

У разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Якщо у населеному пункті рішенням ради запроваджена нова нормативна грошова оцінка землі та в установленому порядку вона оприлюднена, платники самостійно повинні звернутися до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та подати вказану довідку з податковою звітністю до податкового органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з відповідним позовом.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 20.11.2012 у справі №28/5005/640/2012 з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002, де визначено, що надсилання відповідачу про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання вимог ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Частиною 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Аналогічної позиції притримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 23.10.2014 у справі №922/1915/14.

Враховуючи вищевикладене, оскільки рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" в судовому порядку не скасовано, суд зобов'язаний при розгляді даного спору брати до уваги відповідне рішення Київської міської ради та затверджений ним розмір орендної плати за оренду земельної ділянки.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, а також те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для зміни договору в частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, а тому позовні вимоги заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради є обґрунтованими та підлягали задоволенню.

Одночасно колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що суд першої інстанції у резолютивній частині рішення припустився помилки, а саме - вніс зміни до п.2.2 договору оренди від 29.02.2000, оскільки договір має лише п. 2.1, відповідно до якого розмір плати за землю визначався з розрахунку 1% на рік від грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, в зв'язку з укладанням сторонами угоди від 04.11.2003, змінилась редакція договору оренди, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, зареєстрована ГУ земельних ресурсів КМДА, про що зроблено запис № 79-6-00160 від 27.11.2003 у книзі записів державної реєстрації договорів, а отже положення договору оренди від 29.02.2000 втратили чинність.

Пунктом 2.2 угоди від 04.11.2003 сторони визначили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки. У випадку коли будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб'єктам, орендна плата встановлюється у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частини.

Таким чином, правильно встановивши правомірність вимог позивача щодо внесення змін до договору оренди в частині розміру орендних платежів, суд першої інстанції зазначив замість порядку обрахунку розміру платежів від нормативної грошової оцінки, зазначив грошову оцінку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що п. 2 резолютивної частини рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 103-104 ГПК України, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Київський завод металовиробів ім. Письменного" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у справі №910/23212/14 - зміні.

Судові витрати розподіляються між сторонами згідно з ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київський завод металовиробів ім. Письменного" на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у справі №910/23212/14 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у справі №910/23212/14 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини у наступній редакції: "Внести зміни до угоди до договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 29.02.2000 за №79-5-00053, укладеної між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; код ЄДРПОУ 22883141) та публічним акціонерним товариством "Київський завод металовиробів ім. Письменного" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 50; код ЄДРПОУ 00191264), що зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.11.2003 за №79-6-00160 у книзі записів державної реєстрації договорів, а саме викласти п. 2.2 угоди у наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; код ЄДРПОУ 22883141) на користь публічного акціонерного товариства "Київський завод металовиробів ім. Письменного" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 50; код ЄДРПОУ 00191264) 609,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/23212/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Р.В. Федорчук

О.І. Лобань