cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.02.15р. Справа № 904/386/15
За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ
до Житлово-будівельного кооперативу №2, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії
Суддя Петрова В.І.
Представники:
від позивача: Іщенко Ю.С., дов. № 28 від 04.02.2014 р.
від відповідача: Бабенко О.П., дор. від 04.02.2015 р.
СУТЬ СПОРУ:
Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу №2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 61 214,84грн. та пені у розмірі 4 595,71грн.
Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №010456 від 19.05.2011р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати наданої теплової енергії за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р.
10.02.2015р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 6 214,84грн. та пеню у розмірі 4 595,71грн.
16.02.2015р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 6 214,84грн. та пеню у розмірі 4 168,15грн.
17.02.2015р. відповідач у судовому засіданні подав платіжне доручення про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 6 214,84грн. Крім того заявив усне клопотання про зменшення розміру пені, посилаючись на тяжке фінансово-економічне становище.
У судовому засіданні оголошувались перерви згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
17.02.2015 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
19.05.2011р. між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом №2 (споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії №010456, за умовами якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов"язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді у необхідних обсягах, а споживач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
Пункт 2.1. договору передбачає, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб); гаряче водопостачання - протягом 350 діб; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.
Згідно п.5.2. договору облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах ЖБК №2, вул. Фрунзе, 26.
Відповідно до п.11.1. договору договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 19.05.2014р. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов"язку повної сплати спожитої теплової енергії (п.11.3. договору).
Згідно п.11.4. договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Позивач на виконання умов договору за період з січня по квітень 2014р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 69 497,27грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт та доказами отримання їх відповідачем (а.с.23-26, 28-31).
За умовами п.п.7.2, 7.3. та 7.4. розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії. Споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов"язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідач отримав рахунки №010456 від 31.01.2014р. - 11.02.2014р. (строк оплати 16.02.2014р.), №010456 від 28.02.2014р. - 06.03.2014р. (строк оплати 11.03.2014р.), №010456 від 31.03.2014р. - 04.04.2014р. (строк оплати 09.04.2014р.), №010456 від 30.04.2014р. - 08.05.2014р. (строк оплати 13.05.2014р.) (а.с.19-22, 28-31).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за спожиту теплову енергію у розмірі 53 282,42грн., а також після порушення провадження у справі ще сплатив заборгованість у розмірі 10 000,00грн.
У зв"язку з цим заборгованість, яку просив стягнути позивач з відповідача, складала 6 214,84грн. (за березень 2014р. у розмірі 682,96грн. та за квітень 2014р. у розмірі 5 531,88грн.).
17.02.2015р. відповідач у судовому засіданні подав платіжне доручення №13 від 16.02.2015р. про сплату після порушення провадження у справі залишку заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 6 214,84грн. (а.с.71), у зв"язку з чим суд вважає за необхідне в цій частині провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.8.2.3. договору у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 168,15грн. за загальний період з 17.02.2014р. по 31.07.2014р. Розрахунок суми пені здійснений за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, сума якої менше суми пені, обчисленої у розмірі 1%.
Господарський суд, перерахувавши пеню, встановив, що вона складає 3 614,38грн.
17.02.2015р. відповідач у судовому засіданні заявив усне клопотання про зменшення розміру пені, посилаючись на тяжке фінансово-економічне становище, проти чого заперечував позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи повну оплату відповідачем заборгованості, його тяжкий фінансово-економічний стан, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50% та стягнути 1 807,19грн.
У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №2 (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Фрунзе, 26, ЄДРПОУ 23642066, р/р26007000078816 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770, р/р 26004060368059 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) пеню у розмірі 1 807,19грн. (одна тисяча вісімсот сім грн. 19коп.) та 1 729,56грн. (одна тисяча сімсот двадцять дев"ять грн. 56коп.) судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 6 214,84грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.02.2015р.
Суддя В.І. Петрова
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2015 |
Оприлюднено | 05.03.2015 |
Номер документу | 42909390 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні