Постанова

від 25.02.2015 по справі 825/276/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                        ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 25 лютого 2015 року                                 Чернігів                              Справа № 825/276/15-а Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді:                                                           Соломко І.І., за участю секретаря                                                             Федоренка Я.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсна компанія» про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: 30.01.2015 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсна компанія»  про стягнення заборгованості у сумі 809,64 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно абз. 6 п.7 Розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.  Відповідно до поданої відповідачем розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік сума несплачених платежів по страхових внесках до Фонду становить 809,64 грн. Самостійно вказану суму заборгованості відповідач не сплатив, тому позивач просить стягнути її в судовому порядку. Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 16). Представник відповідача в судове засідання також не прибув, поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі, надіслане за місцезнаходженням відповідача згідно із даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5-7), однак конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (а.с.15). Тобто не вручене адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що останній належним чином повідомлений про розгляд справи. Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурсна компанія» як юридична особа зареєстроване 19.04.2000 (код ЄДРПОУ 30843603), що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, виданої 03.10.2014 (а.с.5-7). Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік, в якій самостійно визначив суму несплачених платежів по страхових внесках до Фонду в розмірі 809,64 грн. (а.с.8). Відповідно до абз. 5 п.7 Розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Як визначено статтею 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (з наступними змінами і доповненнями, Закон № 1058-IV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (частина 15 статті 106 Закону № 1058-IV). Відповідно до статей 45 Закону № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати та сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду звітність та відомості про чисельність працівників,, суму заробітної плати, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) за минулий календарний рік. Згідно абз. 6 п.7 Розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30 листопада 2010 року "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (Інструкція № 36). Підпунктами 4.1, 4.10, 4.12 пункту 4, підпунктом 5.8 пункту 5 Інструкції № 36 визначено, що сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються - для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється чинним законодавством та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат. Страхові внески сплачуються - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду. Згідно із підпунктами 5.1, 5.8 пункту 5 Інструкції № 36 не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Як встановлено судом, на підставі розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням складає 809,64 грн. (а.с. 4). Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.                                        Відповідач не надав суду доказів про відсутність у нього заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за 2010 рік в розмірі 809,64 грн. та не спростував обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та норми законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсна компанія» заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за 2010 рік в сумі 809,64 грн. З урахуванням вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсна компанія» (вул. Станіславського,40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 30843603) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернігові Чернігівської області (вул. Шевченка,5, м. Чернігів, 14000, р/р №371794009000002, банк одержувача: в  ГУДКСУ України у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 25975429) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 809 (вісімсот дев'ять) гривень 64 (шістдесят чотири) копійок. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                                                                              І.І. Соломко