Постанова

від 24.02.2015 по справі 810/6585/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6585/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Романчук О.М., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Магурського О.П.,

представника апелянта - Царенко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Ойл» до Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області про визнання протиправними та скасування постанов, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Маркет-Ойл» звернулося у суд із позовом до відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області, в якому просило визнати протиправними дії державного виконавця вказаного відділу державної виконавчої служби Собяніної О.В. стосовно відкриття виконавчого провадження №44199608 та всі виконавчі дії цього державного виконавця, здійснені в межах даного виконавчого провадження, скасувати постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2014 №44199608 та про арешт і заборону відчуження автомобіля Volkswagen Jetta 2012 року випуску, колір синій, номер кузова WVWZZZ16ZCM136140, об'єм двигуна 1390, реєстраційний номер AH4253IH, а також ухвалити рішення про поворот виконаних протиправних дій у зв'язку з арештом та передачею автомобіля на відповідальне зберігання таким способом: зобов'язати відповідача або будь-яку особу, у володінні (на зберіганні) якої знаходиться зазначений автомобіль, повернути його позивачу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області Собяніної О.В. щодо відкриття виконавчого провадження №44199608, а також всі її виконавчі дії в межах цього виконавчого провадження. Визнано протиправними та скасовано постанови цього державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2014 №44199608 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.07.2014 №44199608. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, особа, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», - подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі .

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що виконавче провадження №44199608 було відкрито безпідставно, оскільки відповідна заява з виконавчим документом пред'явлена не за зареєстрованим місцезнаходженням боржника. У зв'язку із чим, місцевий суд визнав протиправними усі дії державного виконавця в межах даного виконавчого провадження та спірні постанови, прийняті у такому, встановивши порушення відповідачем приписів частини 2 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, з такими висновками суду не можна погодитися.

Як убачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.07.2014 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1249, про звернення стягнення на транспортний засіб: марка - Volkswagen, модель - Jetta, номер (шасі, кузова, рами) - WVWZZZ16ZCM136140, рік виробництва - 2012, колір - синій, державний номер - АН4253ІН, що належить на праві власності ТОВ «Маркет-Ойл», ідентифікаційний код юридичної особи 37841434, місцезнаходження: 86130, Донецька область, м. Макіївка, вул. Успенського, буд. 22, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу: серії САР №089157, виданого ВРЕР №1 міста Донецька УДАІ ГУ МВС України у Донецькій області 04.06.2013.

Даним виконавчим написом запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу, задовольнити вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» у розмірі заборгованості позивача в сумі 314168,61 грн.

28.07.2014 ТОВ «Порше Мобіліті», яке є стягувачем за виконавчим написом, звернулося до відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

28.07.2014 головним державним виконавцем вказаного відділу державної виконавчої служби Собяніною О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44199608.

28.07.2014 цим державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на транспортний засіб марки Volkswagen Jetta 2012 року випуску, колір синій, номер кузова WVWZZZ16ZCM136140, об'єм двигуна 1390, реєстраційний номер АН4253ІН, та заборонено здійснювати ТОВ «Маркет-Ойл» відчуження будь-якого майна.

У подальшому, 04.08.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області Кудрановським Ю.В. винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено у розшук вищезгаданий автомобіль.

На підставі зазначеної постанови, 30.10.2014 працівниками райвідділу Петропавлівського РВ УМВС України в Дніпропетровській області було затримано згаданий транспортний засіб та поставлено його на штрафмайданчик тимчасового затримання транспортних засобів за адресою: вул. Леніна, 3 смт. Петропавлівка, Дінпропетровська область.

30.10.2014 ТОВ «Порше Мобіліті» звернулось до відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області із заявою про надання доручення на проведення виконавчих дій відділу ДВС Петропавлівського РУЮ та передання транспортного засобу зі штрафмайданчика на відповідальне зберігання представнику стягувача.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області Собяніної О.В. від 30.10.2014 про проведення виконавчих дій доручено відділу ДВС Петропавлівського РУЮ провести опис тимчасово затриманого транспортного засобу, скласти акт опису та арешту майна та передати його представнику стягувача (ТОВ «Порше Мобіліті»).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області Собяніної О.В. від 30.10.2014 вищезазначений транспортний засіб знятий з розшуку.

31.10.2014 державним виконавцем відділу ДВС Петропавлівського РУЮ Лисяк М.М. було складено акт опису й арешту майна - спірного транспортного засобу.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області Собяніної О.В. від 06.11.2014 призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису №1249 від 24.07.2014 щодо оцінки вищезгаданого автомобіля.

Не погоджуючись із правомірністю дій та рішень відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області у виконавчому провадженні №44199608, позивач звернувся у суд.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державний виконавець повинен був відмовити у відкритті вказаного виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», а тому всі подальші дії та рішення у незаконно відкритому виконавчому провадженні також є протиправними.

Надаючи правовому оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, судова колегія зважає на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Пунктом 4 частини 2 зазначеної правової норми до виконавчих документів віднесено виконавчі написи нотаріусів.

Статтею 18 вказаного Закону визначені вимоги до виконавчого документа.

Згідно частини 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Приведеній нормі кореспондують встановлені частиною 1 статті 26 цього Закону підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, за відсутності яких державний виконавець приймає виконавчий документ та відкриває виконавче провадження.

Зі змісту цієї норми слідує, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення (пункту 4 частини 1).

Обговорюючи доводи позивача та висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем відкрито виконавче провадження усупереч приведеній нормі, колегія суддів зазначає таке.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 2 цієї норми передбачено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», у заяві про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №1249 від 24.07.2014 стягувачем (ТОВ «Порше Мобіліті») зазначено, що місцезнаходження транспортного засобу, який виступає предметом стягнення, - м. Буча, вул. Києво-Мироцька, 108.

Місце виконання рішення, яке підлягає примусовому виконанню у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», регламентує стаття 20 цього Закону.

Так, відповідно до частини 1 статті 20 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Аналіз приведеної норми свідчить про те, що у разі, якщо боржник є юридичною особою, виконання рішення може здійснюватись як за місцезнаходженням його постійно діючого органу, так і за місцезнаходженням його майна. При цьому, якщо вчинення виконавчих дій може бути здійснене декількома органами державної виконавчої служби (наприклад, у разі, якщо місцезнаходження постійно діючого органу юридичної особи - боржника та його майна відноситься до юрисдикції різних територіальних органів державної виконавчої служби), право вибору місця їх вчинення належить стягувачу.

Враховуючи викладене, відмова у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №1249 від 24.07.2014, заявленого ТОВ «Порше Мобіліті» до стягнення за місцезнаходженням майна боржника, порушувала би право стягувача на самостійний вибір місця вчинення виконавчих дій, передбачене частиною 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що виконавче провадження №44199608 було відкрито безпідставно, так як відповідна заява з виконавчим документом пред'явлена за належністю.

Суд першої інстанції також помилково дійшов висновку про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій, позаяк зазначена норма не стосується спірних правовідносин. Так, із виконавчого документа, на підставі якого відкрито спірне виконавче провадження, не вбачається зобов'язань боржника вчинити певні дії.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що при відкритті виконавчого провадження та винесенні відповідної постанови державний виконавець діяв без порушень вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною 3 статті 19 цього Закону у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Зі змісту абзацу 2 частини 2 статті 25 вказаного Закону за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частин 1, 2 статті 57 цього Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як свідчать матеріали справи, у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач (ТОВ «Порше Мобіліті») просив державного виконавця накласти арешт на спірний автомобіль.

З огляду на встановлені обставини та приведені норми, колегія суддів доходить висновку, що виносячи постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.07.2014 у виконавчому провадженні №44199608, державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що доводи позивача про протиправність дій державного виконавця та його постанов про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.07.2014 у виконавчому провадженні №44199608 зводяться лише до того, що у відповідача не було підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ пред'явлено не за місцем реєстрації юридичної особи позивача.

Враховуючи, що вказані доводи, з правомірністю яких погодився суд першої інстанції, не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов - залишенню без задоволення.

Отже, вимоги апелянта є правомірними та спростовують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, які зроблені з помилковим застосуванням норм матеріального права та без належного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркет-Ойл» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Романчук суддяС.Б. Шелест

(Повний текст постанови складений 02 березня 2015 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М

Шелест С.Б.