Рішення

від 26.02.2015 по справі 904/676/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.15р. Справа № 904/676/15

За позовом Прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі:

позивача-1: Херсонської міської ради, м. Херсон;

позивача-2: Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карніон", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у сумі 38 342,93 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від прокурора: Булавка Л.С., довіреність № 05/1-139 вих-15 від 26.01.2105 року, старший прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська, службове посвідчення № 024839 від 11.03.2014 року

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: Сініцина В.Ю., довіреність № 3284-15 від 25.12.2014 року, представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Комсомольського району м. Херсона звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" із позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.02.2015 року, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карніон" на користь Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" основний борг у розмірі 27 135,80 грн., пеню у розмірі 4 584,27 грн., штраф у розмірі 1 899,50 грн., 3% річних у розмірі 534,64 грн., втрати від інфляції у розмірі 4 188,72 грн., загалом на суму 38 342,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 1219 від 01.10.2011 року щодо повної оплати поставленої позивачем теплової енергії, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість та відповідно нараховані штрафні санкції та втрати від інфляції у загальній сумі 38 342,93 грн.

25.02.2015 року до господарського суду від позивача-1 надійшло письмове клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника Херсонської міської ради. Також, у даному клопотанні позивач-1 повідомив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області була надіслана на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Ширшова, 12, кв. 40, ідентифікаційний код 37276440) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду.

17.02.2015 року до господарського суду повернулася направлена на адресу відповідача кореспонденція разом з поштовою довідкою, відповідно до якої, поштове відправлення не вручене відповідачу, у зв'язку із позначкою на поштовій довідці: "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до абз. 2 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом зазначеної статті 64 ГПК ( 1798-12 ), зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карніон" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 26.02.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-2, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2011 року між Міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карніон" (споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 1219 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого виробник приймає на себе зобов'язання виробити та поставити споживачеві теплову енергію в обумовлених договором обсягах, а споживач зобов'язується приймати теплову енергію і оплачувати її за встановленими тарифами у строки, передбачені цим Договором.

Строк дії Договору передбачений п. 11.1. Договору, за яким цей Договір діє з 01.10.2011 року по 01.10.2012 року і вважається щорічно продовженим на такий же термін на останніх умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде письмова мотивована заява від однієї із сторін про наміри розірвання Договору. Дострокове розірвання Договору здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.1. Договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору (копія наявна в матеріалах справи) на потреби опалення в опалювальний період.

Згідно п. 2.2. Договору обсяги теплової енергії, що підлягають передачі на об'єкти споживача, встановлюються у відповідності з проектною документацією на ці об'єкти. При відсутності проектних даних обсяги теплової енергії й теплових навантажень визначаються розрахунковим способом згідно з "Нормами і вказівками по нормуванню витрат палива й теплової енергії на опалення житлових і господарських споруджень, а також на господарсько-побутові потреби в України", КТМ204 України 244-94.

Початок і закінчення опалювального сезону визначається рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради (п. 2.3. Договору).

Споживач, у якого облік теплової енергії здійснюється за приладами обліку, щомісяця до 26 числа надає виробнику письмовий звіт про фактичне споживання теплової енергії і показання лічильників гарячої води. У разі відсутності приладів обліку, їхньої несправності, відсутності актів повірки у зазначений термін або відсутності пломб обсяг відпущеної споживачеві теплової енергії, визначається розрахунковим способом за методиками нормативних документів, зазначених у розділі 2 Договору, а саме: опалення з урахуванням загального максимального годинного теплового навантаження Гкал/год. (п.п. 5.1.-5.2. Договору).

Згідно п.п. 6.1.-6.3. Договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється в грошовій формі за тарифами затвердженими в установленому законодавством порядку. На момент укладення Договору тариф на теплову енергію становить 908,772 грн./Гкал з урахуванням ПДВ у розмірі 20%. Розрахунковий період є календарний місяць.

Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем згідно з умовами Договору не пізніше 25 числа місяця, що наступає за розрахунковим (п. 6.6. Договору).

Якщо у споживача виникли питання пов'язані з зарахуванням, або споживач не отримав документи фінансово-бухгалтерської звітності (рахунки, акти виконаних робіт, тощо), йому необхідно до 20 числа місяця, слідуючого за розрахунковим прибути в МКП "Херсонтеплоенерго" за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 1, або вирішити питання за телефоном служби обліку та збуту теплової енергії: 410-762, 410-760, бухгалтерії 410-764.

23.01.2013 року між Міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карніон" була погоджена та підписана Додаткова угода № 5 до договору про постачання теплової енергії № 1219 від 01.10.2011 року, за умовами якої внесені зміни до положень Договору, зокрема Договір доповнений п.3.2.5. у наступній редакції:

"п. 3.2.5. Згідно з діючим законодавством та правилами ведення бухгалтерського обліку, споживач зобов'язується підписати акти виконаних робіт надані за звітний період, завірити печаткою та один примірник повернути виробнику. У разі неповернення оформленого акту виконаних робіт, обсяг теплової енергії у акті рахується узгодженим та отриманим споживачем у повному обсязі."

Також, відповідно до Додаткової угоди, змінений п. 6.6. Договору у наступній редакції:

"п. 6.6. Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем згідно з умовами Договору не пізніше 25 числа місяця, що наступає за розрахунковим, на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 352457, р/р 26034300012033, код ОКПО 31653320 (Підстава: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 року № 1135 "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 року № 1630")".

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за період жовтень 2013 року - березень 2014 року та за період жовтень 2014 року - грудень 2014 року на загальну суму 64635,80 грн., в підтвердження чого надав до суду копії Актів прийому-передачі виконаних робіт до договору № 1219 від 01.10 2011 року, а саме: Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3561 від 31.12.2013 року на суму 9 069,54 грн., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 694 від 31.01.2014 року на суму 9 833,61 грн., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1132 від 28.02.2014 року на суму 8 169,04 грн., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1571 від 31.03.2014 року на суму 5 355,56 грн., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2140 від 31.10.2014 року на суму 878,12 грн., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2512 від 28.11.2014 року на суму 8 917,27 грн., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2968 від 31.12.2014 року на суму 13 588,487 грн.

Також позивач надав до суду копії рахунків, виставлених позивачем на оплату поставленої теплової енергії, а саме: рахунок на оплату № 2521 від 29.11.2013 року на суму 5 198,18 грн., рахунок на оплату № 3119 від 31.12.2013 року на суму 9 069,54 грн., рахунок на оплату № 287 від 31.01.2014 року на суму 9 833,61 грн., рахунок на оплату № 637 від 28.02.2014 року на суму 8 169,04 грн., рахунок на оплату № 1042 від 31.03.2014 року на суму 5 355,56 грн., рахунок на оплату № 1574 від 31.10.2014 року на суму 878,12 грн., рахунок на оплату № 2313 від 28.11.2014 року на суму 8 917,27 грн., рахунок на оплату № 2703 від 31.12.2014 року на суму 13 588,48 грн.

Позивач-2 зазначає, що відповідач лише частково оплатив поставлену теплову енергію за спірні періоди у сумі 37 500,00 грн., відповідно неоплаченою є поставлена позивачем теплова енергія на суму 27 135,80 грн. (64 635,80 грн. - 37 500,00 грн.).

Позивач-2 посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії за період жовтень 2013 року - березень 2014 року та за період жовтень 2014 року - грудень 2014 року у встановлений Договором строк, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 27 135,80 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови Договору (п. 6.6. Договору), строк оплати поставленої теплової енергії за спірні періоди та у спірній сумі є таким, що настав.

Доказів оплати вартості поставленої теплової енергії відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спірні періоди у сумі 27 135,80 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 27 135,80 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом 7.3.1. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором термін, згідно ст. 231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року нараховується пеня у розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вказаної вартості.

Прокурор нарахував та заявив до стягнення пеню: на суму 9 833,61 грн. за період з 26.02.2014 року по 25.08.2014 року у сумі 1 779,88 грн., на суму 8 169,04 грн. за період з 26.03.2014 року по 25.09.2014 року у сумі 1 503,10 грн., на суму 5 355,56 грн. за період з 26.04.20141 року по 25.10.2014 року у сумі 980,07 грн., на суму 878,12 грн. за період з 26.11.2014 року по 15.01.2015 року у сумі 44,78 грн., на суму 8 917,27 грн. за період з 26.12.2014 року по 25.01.2015 року у сумі 276,44 грн., загалом у сумі 4 584,27 грн.

Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд зазначає, що оскільки Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено відповідальність за несвоєчасне внесення плати за надані комунальні послуги, то нарахування пені має відбуватися відповідно саме до положень названого Закону, а приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" до таких правовідносин не застосовуються (аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2012 року № 18/1190/12).

Судом перевірений розрахунок пені та встановлена його правильність, тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача-2 пені підлягає задоволенню повністю у сумі 4 584,27 грн.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанова Вищого господарського суду України від 16.06.2012 у справі №06/5026/1052/2011).

Згідно п. 7.3.1., Договору, окрім пені, за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вказаної вартості.

Прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 1 899,50 грн. (27 135,80 грн. х 7%).

Судом перевірений розрахунок штрафу та встановлена його правильність, тому відповідно вимога про стягнення з відповідача на користь позивача-2 штрафу підлягає задоволенню повністю у сумі 1 899,50 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор нарахував та заявив до стягнення 3% річних: на суму 9 833,61 грн. за період з 26.02.2014 року по 03.12.2014 року у сумі 227,15 грн., на суму 8 169,04 грн. за період з 26.03.2014 року по 03.12.2014 року у сумі 170,51 грн., на суму 5355,56 грн. за період з 26.04.2014 року по 02.12.2014 року та на суму 3 751,93 грн. за період з 04.12.2014 року по 15.01.2015 року у сумі 110,57 грн., на суму 878,12 грн. за період з 26.11.2014 року по 15.01.2015 року у сумі 3,69 грн., на суму 8 917,27 грн. за період з 26.12.2014 року по 25.01.2015 року у сумі 22,72 грн., загалом на суму 534,64 грн.

Судом перевірений розрахунок 3% річних та виявлені арифметичні помилки, тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача-2 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 533,93 грн.

Також прокурор просить стягнути на свою користь інфляційні втрати: на суму 9 833,61 грн. за період з 26.02.2014 року по 25.07.2014 року у сумі 2 133,90 грн., на суму 8 169,04 грн. за період з 26.03.2014 року по 25.11.2014 року у сумі 1 347,89 грн., на суму 5355,56 грн. за період з 26.04.2014 року по 25.11.2014 року у сумі 706,93 грн., загалом на суму 4 188,72 грн.

Дослідивши здійснений прокурором розрахунок втрат від інфляції, судом встановлена його правильність, відповідно є правомірними та підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача-2 втрат від інфляції у сумі 4 188,72 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар. Невиконанням обов'язку щодо оплати продукції відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість товару) у власність позивача.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково і з відповідача підлягає стягненню 36 442,72 грн. (основний борг у розмірі 27 135,80 грн., пеня у розмірі 4 584,27 грн., штраф у розмірі 1 899,50 грн., 3% річних у розмірі 533,93 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 188,72 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Судом встановлено, що причиною виникнення спору є неправильні дії відповідача, тому з останнього підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карніон" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ширмова, 12, кв. 40, ідентифікаційний код 37276440) на користь Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (73003, місто Херсон, Острівське шосе,1, ідентифікаційний код 31653320) суму основного боргу в розмірі 27 135,80 грн., пеню у розмірі 4 584,27 грн., штраф у розмірі 1 899,50 грн., 3% річних у розмірі 533,93 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 188,72 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карніон" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ширмова, 12, кв. 40, ідентифікаційний код 37276440) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 1 827,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 26.02.2015 року.

Суддя О.М. Крижний