Постанова

від 24.02.2015 по справі 922/125/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р. Справа № 922/125/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - Голощапова Л.Л., дов. б/н від 20101.2015 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 921 Х/3-11) на ухвалу господарського суду Харківської області від "29" січня 2015 р. у справі № 922/125/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хьорман - УА", м. Бориспіль Київської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон-РП", м. Харків,

про стягнення 990 693,23 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Хьорман-УА" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон - РП", відповідача, про стягнення заборгованості за договором № 231013 від 23.10.2013 р. у загальній сумі 990693,23 грн., в т.ч. проіндексованої основної заборгованості - 961838,09 грн., пені - 28855,14 грн.

Крім того, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог у розмiрi 990693,23 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2015 року у справі №922/125/15 (суддя Яризько В.О.) клопотання ТОВ "Хьорман-УА" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено: з метою забезпечення позову до виконання рішення суду застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон-РП" в межах суми позовних вимог у розмiрi 990693,23 грн.

Відповідач не погодився з ухвалою місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати та направити справу на розгляд до господарського суду Харківської області.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що одні лише посилання в клопотанні про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наявності відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви .

При цьому, як вказує відповідач, клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову окрім як припущеннями, нічим не обгрунтоване та позивачем не доведено наявності недобросовісного ставлення відповідача до своїх зобов'язань перед позивачем, а саме не доведено: відмови відповідача в оплаті заборгованості, небажання відповідача вести переговори, наявності відомостей про практику переведення відповідачем господарської діяльності (бізнесу) на іншу спеціально створену для цього юридичну особу із залишенням на попередній особі лише боргів з неможливістю їх фактичного стягнення, не була надана інформація про рахунки відповідача, а також установи, в яких вони відкриті.

Також вказує на те, що господарський суд не взяв до уваги той факт, що ТОВ фірма «Скорпіон-РП» визнає основну суму боргу і готова сплатити її одразу у разі прийняття відповідного рішення у справі, проте оспорює лише індексацію суми основного боргу в зв'язку зі зміною курсу Євро.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 23.02.2015 року на 14:30 год.

У судовому засіданні 23.02.2015 року було оголошено перерву до 11:30 год. 24.02.2015 року.

24.02.2015 року відповідач через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду подав додаток до апеляційної скарги (вх.№3812 від 14.02.2015 року) на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.01.2015 р. у справі № 922/125/15 з урахуванням питань, які були предметом дослідження в судовому засіданні 23.02.2015 року .

Представник відповідача у судових засіданнях 23.02.2015 року та 24.02.2015 року підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№3016 від 24.02.2015 року) та його представник у судовому засіданні 23.02.2015 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржувану ухвалу прийнятою у відповідності до норм чинного законодавства, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість перед позивачем (прострочення оплати з квітня 2014р, тобто майже рік). При цьому відповідач визнає борг (у сумі без індексації), надав гарантійного листа про сплату боргу, але не сплачує навіть визнаної суми. Таким чином, як вважає позивач, відповідач використовує кошти на інші цілі, але не на розрахунки з позивачем.

Також вказує на наявність судових справ, відповідачем по яких є Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон-РП", виконання рішень за якими можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у справі №922/125/15 .

Представник позивача в судове засідання 24.02.2015 року не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить підпис його представника у розписці про оголошення у судовому засіданні 23.02.2015 року перерви до 11:30 год. 24.02.2015 року.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, додатку до апеляційної скарги та відзиві на апеляційну скаргу доводи відповідача та позивача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, дії щодо вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Зі змісту клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що як на підставу застосування таких заходів він посилається на те, що відповідач не виконав своєчасно свої зобов"язання за договором № 231013 від 23.10.2013р., після чого листом № 261 від 07.10.2014р. гарантував здійснити оплату за цим договором в строк до 25.11.2014р., але і в визначений строк погашення заборгованості не здійснив.

Зазначені обставини, за твердженням позивача, свідчать про стійке небажання відповідача добровільно виконати боргові зобов'язання, тоді як вжиття заходів забезпечення позову може запобігти порушенню прав позивача, а, відповідно, невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Місцевий господарський суд, задовольняючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, виходив з того, що сума, заявлена позивачем до стягнення, є значною, а відповідачем не надано доказів вжиття заходів щодо врегулювання спору з позивачем та узгодження кінцевої суми, що належить до сплати, що може свідчити про намір не погашати заборгованість.

Таким чином, за висновком місцевого господарського суду, відповідач має необмежені можливості щодо розпорядження грошовими коштами, а отже має можливість спрямувати кошти на інші цілі, які є другорядними та ускладнити в майбутньому виконання рiшення суду, що свiдчить про ймовiрнiсть порушення майнових iнтepeciв позивача у разi задоволення господарським судом позову.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими висновками місцевого господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

В абзаці 3 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено про те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, абзаці 2 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" вказано на те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак, клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову обгрунтоване лише обставинами значної суми заборгованості та несплатою відповідачем заборгованості по договору № 231013 від 23.10.2013 р., які за висновком заявника свідчать про імовірність утреднення виконання рішення суду.

При цьому, вказане клопотання вказує на дії відповідача, які мали місцев до подання позову та не містить обгрунтованих та підтверджених належними доказами доводів щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання вже після подання позову до суду, таких як : реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання значної суми коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання.

Не було надано позивачем і відомостей про рахунки відповідача, установи, в яких вони відкриті та про рух коштів на цих рахунках після подання позову у даній справі, які б свідчили про намагання утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Місцевий господарський суд, дійшовши висновку про наявність підстав для забезпечення позову, не дослідив наявності зазначених вище обставин, а послався лише на абстрактну імовірность вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити виконання судового рішення, не вказавши, в чому полягають такі дії та якими доказами вони підтверджуються.

Посилання місцевого господарського суду на несплату відповідачем заборгованості по договору № 231013 від 23.10.2013 р., сплатити яку у термін до 25.11.2014р. відповідач гарантував позивачу листом № 261 від 07.10.2014 року, не може свідчити про недобросовісність відповідача стосовно подальшого виконання рішення у справі, так як ці дії відповідача мали місце до подання позову у справі і питання наявності чи відсутність вказаної заборгованості входить до предмету доказування при розгляді справи по суті, тобто може бути з"ясоване лише після прийняття рішення судом по суті.

Окрім цього, господарський суд не взяв до уваги той факт, що ТОВ фірма «Скорпіон-РП» на час розгляду клопотання про забезпечення позову в суді першої інстанції визнавало основну суму боргу і було готове сплатити її одразу у разі прийняття відповідного рішення у справі, проте оспорює лише індексацію суми основного боргу в зв'язку зі зміною курсу Євро.

До того ж, під час розгляду апеляційної скарги відповідачем надано платіжне доручення про сплату ним заборгованості за договором поставки в сумі 367 446,36 грн. Отже відповідачем ще до прийняття рішення у даній справі сплачено суму основного боргу без врахування індексації, що свідчить про його добросовісність стосовно виконання зобов"язання перед позивачем та про наявність в нього грошових коштів.

Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність достатніх правових підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон-РП" в межах суми позовних вимог у розмiрi 990693,23 грн.

Посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на наявність судових справ, відповідачем по яких є Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон-РП", виконання рішень за якими можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у справі №922/125/15, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки наявність судових спорів ТОВ "Скорпіон-РП" з іншими юридичними особами однозначно не свідчить про його недобросовісність стосовно прав позивача та стосовно виконання рішення по справі 922/125/15. До того ж, позивачем не надано доказів прийняття по вказаних справах судових рішень по суті.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив на неправильно застосував норми процесуального права, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню, а клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог у розмiрi 990693,23 грн. - залишенню без задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 66, 67, 99, 101, пунктом 2 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від "29" січня 2015 р. у справі № 922/125/15 скасувати.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хьорман-УА" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон-РП" в межах суми позовних вимог у розмiрi 990693,23 грн. залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хьорман-УА" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Чумацька, 4, код ЄДРПОУ: 30473363, п/р 260010104855 в ЗАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон-РП" (61158, м. Харків, вул. Велозаводська, 4, код ЄДРПОУ: 23317544, п/р 26002035870901 в АТ "УкрСібБанк" Харькова, МФО 351005 ) 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Справу направити на розгляд господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 02.03.2015 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.