Рішення

від 19.02.2015 по справі 206/6755/14-ц

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/6755/14-ц

2/206/48/15

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2015 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Маймур Г.Я,

за участю секретаря Бердиклічевої Т.Р,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи Шевченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради та Садового товариства «Локомотив» на території Самарського району м.Дніпропетровська, треті особи: Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, Четверта державна нотаріальна контора Дніпропетровського міського нотаріального округу та Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом, суд -

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2014р. позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м.Дніпропетровська із позовом до Територіальної громади м.Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради та Садового товариства «Локомотив» на території Самарського району м.Дніпропетровська, треті особи: Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, Четверта державна нотаріальна контора Дніпропетровського міського нотаріального округу та Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач посилалася на те, що вона ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) з 20 травня 2004р. отримала право на спадщину за законом після свого батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. та фактично прийняла всі обов'язки спадкоємиці на майно в тому числі у вигляді земельної ділянки номер нуль чотирнадцять, що розташована в садовому товаристві «Локомотив» Самарського району м.Дніпропетровська. Спадкодавець на момент смерті на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 20.04.2004р. приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_7, спірну земельну ділянку не зареєстрував в Управлінні земельних ресурсів на власне ім'я. З 20 травня 2004р. вона прийнята до членів садівничого товариства «Локомотив» та за нею закріплена вищезазначена земельна ділянка.

26.11.2009р. листом №45 їй відмовлено у вчиненні нотаріальних дій приватним нотаріусом, оскільки Державний акт було надано іншій особі.

Посилаючись на те, що спадкодавець - ОСОБА_6 набув право власності на вищезазначену земельну ділянку за цивільно-правовою угодою, укладеною у порядку, встановленому законом, позивач просила визнати за нею, право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0662га, що розташована в Садівничому товаристві «Локомотив» Самарського району м.Дніпропетровська - і.к.21945874 та має кадастровий номер 1210100000:09:519:0164, цільове призначення: садівництво, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та стверджували, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_6 немає і що спадкодавець набув права власності на земельну ділянку, чого ніхто не оспорював.

Представник відповідача Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з'явився неодноразово, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Неодноразові заяви про відкладення розгляду справи із-за занятості представника, суд не приймає до уваги і вважає неявку без поважних причин(а.с.124-130).

Представник відповідача Садового товариства «Локомотив» у судове засідання не з'явився, позов визнав та надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.а.с.24,84).

Представник третьої особи із Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську у судовому засіданні вважала позов правомірним, так як є кадастровий номер і не заперечувала проти задоволення позову, але на сьогодні управляння позбавлено функції реєстрації права власності, в тому числі земельних ділянок, оскільки ці функції передані Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції.

Третя особа - державний нотаріус Четвертої державної нотаріальної контори заяву про розгляд справи без їх участі і заперечень проти позову немає.

Представник третьої особи Реєстраційної служби у судове засідання не з'явився, але надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти позову немає(а.с.а.с.47,66).

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові докази що в матеріалах справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008р. відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування - зі збереженням її цільового призначення при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Для вчинення нотаріальних дій та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 6.05.2009р. №439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку» та згідно п.3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку проставляє на Державному акті відмітку про перехід права власності.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Суд встановив, що 19 травня 2004р. помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданого 1.06.2004р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м.Дніпропетровська, актовий запис №975 (а.с.77).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,06216га, розташованої у садовому товаристві "Локомотив". ОСОБА_6 був власником земельної ділянки на підставі договору дарування

Спадкодавець на момент смерті на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 20.04.2004р. приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_7, спірну земельну ділянку не зареєстрував в Дніпропетровському Управлінні земельних ресурсів на власне ім'я (а.с.118-122).

20 травня 2004р. ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) після смерті свого батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. фактично прийняла всі обов'язки спадкоємиці на майно в тому числі у вигляді земельної ділянки номер нуль чотирнадцять за адресою, що розташована в садовому товаристві «Локомотив» і.к.21945874 Самарського району м.Дніпропетровська.

З 20 травня 2004р. позивач прийнята до членів садівничого товариства «Локомотив» та за нею закріплена вищезазначена земельна ділянка, про що свідчить протокол загальних зборів за №82 від 20.05.2004р. та довідка від 12.10.2013р.(а.с.10).

26.11.2009р. в листі №45 про відмову у вчиненні нотаріальних дій від приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 зазначено, що згідно п.4 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», у зв'язку зі смертю ОСОБА_6 неможливо видати Державний акт на земельну ділянку площею 0,0662га, оскільки Державний акт серія ДП №035719, виданий Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів від 10.02.2004р. на ОСОБА_8, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №042398, яка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, Самарський район, Садове товариство «Локомотив», ділянка НОМЕР_2, для садівництва, придбану на ім'я ОСОБА_6 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 20.04.2004р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №1612 (а.с.14).

Згідно листа від 9.12.2009р. за №3812/01-14 державного нотаріуса Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Лебеденко Н.С. їй було рекомендовано звернутися до суду (а.с.13).

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 встановила факт відсутності відмітки про перехід права власності тобто реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

Спадкодавець, ОСОБА_6, 20 квітня 2004р. за вищезазначеним договором дарування земельної ділянки, в якому зазначено, що ОСОБА_8 подарувала, а ОСОБА_6 прийняв у дар земельну ділянку площею 0,0662га. в межах згідно з планом для садівництва. Вказана земельна ділянка розташована на території Самарського району м.Дніпропетровська, садове товариство «Локомотив», ділянка НОМЕР_2 (а.с.11).

Вищезазначена земельна ділянка, що відчужується, належить ОСОБА_8, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДП №035719, виданого 10.02.2004р. Дніпропетровською міською радою на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2003р. №1083 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №042398 (а.с.12).

Отже, спадкодавець - ОСОБА_6 набув право власності на вищезазначену земельну ділянку за цивільно-правовою угодою, укладеною у порядку, встановленому законом.

За правилами ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст.1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється термін в шість місяців, який починається з моменту відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач, спадкоємиця за законом, прийняла спадщину у встановленому законом порядку, звернувшись своєчасно - 13 липня 2004р, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців не встановлено.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла тобто спадкодавця, до інших осіб - спадкоємців.

За змістом ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В силу ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У пункті 3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», звертається увага на те, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

У пункті 3.2 цього листа також звертається увага на те, що у разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з'ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Відповідно до ч.3. ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Та обставина, що у позивача відсутні на руках правовстановлюючі документи на земельну ділянку, не може бути підставою для відмови у позові, з огляду на те, що право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0662га, що розташована на території Самарського району м.Дніпропетровська в садівничому товаристві «Локомотив» було подаровано померлому ОСОБА_6 за договором дарування земельної ділянки.

Положеннями ст.57 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В силу ч.3 ст.59 ЦПК України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В силу ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За змістом ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В силу ч.3 ст.59 ЦПК України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В силу ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За змістом ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не потребують доведення при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналізуючи наведені вище норми права та співвідношуючи їх з встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи представника відповідача Дніпропетровської міської ради у заяві про те, що спадкодавець не отримав за життя Державний акт на землю, суд не приймає до уваги, так як ОСОБА_6 набув право на зазначену земельну ділянку за договором дарування.

Згідно ст.88 ЦПК України позивач просив судові витрати не стягувати.

Керуючись ст.ст. 16, 182, 328, 392, 1218, 1220, 1261, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст.125,126 ЗК України, ст.ст.4-8, 10, 11, 15, 18, 27, 31, 57-61, 88, 118-120, 130, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради та Садового товариства «Локомотив» на території Самарського району м.Дніпропетровська, треті особи: Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, Четверта державна нотаріальна контора Дніпропетровського міського нотаріального округу та Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0662га, що розташована в садівничому товаристві «Локомотив» Самарського району м.Дніпропетровська (і.к.21945874) та має кадастровий номер 1210100000:09:519:0164, цільове призначення: садівництво, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м.Дніпропетровська в Апеляційний суд Дніпропетровської області.

С У Д Д Я: Г.Я. Маймур