Рішення

від 23.02.2015 по справі 910/27511/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015Справа №910/27511/14 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інжбудсервіс" доКомунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" міста Києва простягнення 44 356 грн 92 коп. Представники: від позивача: Рябець А.О. - представник за довіреністю від 29.10.2014 від відповідача: Воробій О.В. - представник за довіреністю № 972 від 24.12.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.12.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбудсервіс" з вимогами до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" міста Києва про стягнення 55245 грн 35 коп. заборгованості за договором підряду № 14/09 від 12.09.2012, в тому числі 40 888 грн 36 коп. основного боргу, 3 759 грн 66 коп. пені, 7 971 грн 14 коп. інфляційних втрат та 2 626 грн 19 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 порушено провадження у справі № 910/27511/14, розгляд справи призначений на 23.12.2014.

10.12.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 23.12.2014 оголошено перерву до 27.01.2015.

24.12.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

27.01.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 27.01.2015 оголошено перерву до 10.02.2015.

У судове засідання 10.02.2015 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи, також представник відповідача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи, яке було задоволено судом.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 10.02.2015 оголошено перерву до 23.02.2015.

У судове засідання 23.02.2015 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи.

Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2015 подав заяву про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 29 999 грн 93 коп. основного боргу, 3 759 грн 66 коп. пені, 7 971 грн 14 коп. інфляційних втрат та 2 626 грн 19 коп. 3 % річних. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача подав суду довідку, відповідно до якої визнає суму основного боргу.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 23.02.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2012 між Комунальним підприємством ШЕУ Голосіївського району (підрядник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжбудсервіс" (субпідрядник за договором) укладено договір підряду №14/09, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи, пов'язані з пошкодженням, руйнуванням ділянок вулично-шляхової мережі внаслідок аварій, експлуатаційно-технічних та інших дій на інженерних мережах, розташованих на території Голосіївського району у 2012 році, а підрядник - прийняти і оплатити ці роботи на умовах підряду (п. 1.1. договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору орієнтовна вартість робіт, що будуть виконані за цим договором, складає 100 000 грн 00 коп.

У відповідності до пункту 3.2. договору остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 5 робочих днів моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, у 2012 році між сторонами підписано акти приймання-передачі виконаних робіт за жовтень та грудень 2012 року на загальну суму 80 592 грн 43 коп., які відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплатив частково на суму 30 000 грн 00 коп.

Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2014, з якого вбачається наявність заборгованості за договором підряду від 12.09.2014 №14/09 в розмірі 40 888 грн 29 коп. Вказана обставина сторонами не заперечується, належним чином завірена копія акту наявна в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні.

Станом на час розгляду справи позивач заявляє, що заборгованість відповідача складає 29 999 грн 93 коп. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту існування у останнього заборгованості за виконанні роботи.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення з відповідача 29 999 грн 93 коп. підлягають задоволенню повністю в розмірі 29 999 грн 93 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 759 грн 66 коп. пені, 7 971 грн 14 коп. інфляційних втрат та 2 626 грн 19 коп. 3% річних.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6.1.4 договору за порушення строків по розрахунках (п.п. 3.1., 3.2. договору) підрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 6.1.4. договору.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність чинному законодавству.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт у встановленому розмірі, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 3 759 грн 66 коп. пені, 7 971 грн 14 коп. інфляційних втрат та 2 626 грн 19 коп. 3% річних.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" м.Києва (03083, м. Київ, пр-т Науки, буд. 53, ідентифікаційний код 03334894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбудсервіс" (03040, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 8-Б, оф. 303, ідентифікаційний код 16468872) основний борг у розмірі 29 999 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 93 коп., пеню в розмірі 3 759 (три тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) 66 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 971 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн 14 коп., 3% річних у розмірі 2 626 (дві тисячі шістсот двадцять шість) грн 19 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 27.02.2015

Суддя Н.Б. Плотницька