Рішення

від 14.11.2006 по справі 22-5987/06

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року

листопада місяця 14 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого 

судді   

Н.Л.,

Суддів                                                           Чистякової Т.І.

Даніла Н.М.

При секретарі                                      Бурової Г.                       _

За участю позивача ОСОБА_1, її

представника ОСОБА_2, прокурора Степанової

М.С.,

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за  позовом

ОСОБА_1 до ТОВ «Фірма «Європиво» про стягнення  допомоги

у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на

заочне рішення Сімферопольського районного  суду АР Крим від 15.06.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1

звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фірма «Європиво» про стягнення виплати у

зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з квітня

2003 року працює виноградарем в ТОВ «Фірма «Європиво», але з листопада 2004 року по 16 лютого 2005 вона перебувала у

відпустці у зв'язку з  вагітністю і

пологами, а з березня 2005 року і дотепер перебуває у відпустці по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За період її перебування

у відпустці по догляду за дитиною виплата допомоги не здійснювалася, у зв'язку

з чим вважає, що заборгованість по вказаним виплатам складає 1524 грн. 33 коп.

Крім того, позивачка просила стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі

5000 грн., оскільки заборгованість по вказаним виплатам привела її до скрутного

матеріального становища, у зв'язку з чим вона переживала душевні страждання.

Заочним рішенням

Сімферопольського районного суду АР Крим від 15.06.2006 р. у задоволенні позову

ОСОБА_1 до ТОВ «Фірма «Європиво» про стягнення виплати у зв'язку з перебуванням

у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та

стягнення моральної шкоди відмовлено.

На вищевказане

заочне рішення суду першої інстанції позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну

скаргу, в якій просить його скасувати, справу направити на новий розгляд. Апелянт вказує, що судом було відхилено

її клопотання про складання запитів до прокуратури та МДПІ, а тому не

повно з'ясовано обставини справи.

Заслухавши

доповідача, пояснення прокурора, позивачки та її представника, проаналізувавши

доводи апеляційної скарги в межах ст. 303 ЦПК України, дослідивши матеріали

справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому

задоволенню з наступних підстав.

Справа № 22-5987/06                                  

Відмовляючи у задоволенні заявлених

вимог, суд першої інстанції виходив з того,, що позивачкою суду не були надані

беззаперечні докази про те, що ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ „Європиво", та

їй була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку.

Проте з такими

висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів. Так, судом

першої інстанції не виконані вимоги частини 4 статті 10 ЦПК України, відповідно

до якої суд сприяє здійсненню прав особами, що беруть участь у справі, в тому

числі і за клопотанням сторін у витребуванні доказів, надання яких для них є

скрутним.

У засідання суду

апеляційної інстанції прокурором були надані трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_1

(а.с.72-73) та копія наказу НОМЕР_2 про надання виноградарю виноградної бригади

№ 2 ОСОБА_1 відпустки по нагляду за дитиною до трирічного віку з 17.03.2005 р.

Відповідно до

вимог статті 179 КЗпП України за бажанням жінки їй надається відпустка для

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди

допомоги відповідно до законодавства.

З матеріалів

справи вбачається, що ОСОБА_1 з 17.03.2005 року до її звільнення з роботи

19.10.2006 р. знаходилася відповідно до наказу по підприємству у відпустці для

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За вказаний період часу

сума допомоги, що підлягає стягненню на її користь, складає 2071 грн.52 коп., а

саме:

· за

квітень 2005 р. - 104,19 грн.;

· за

травень - червень 2005 р. - по 105,86 грн., всього 211,72 грн.;

· за

липень - жовтень 2005 р. - по 107,21 грн., всього 428,84 грн.;

· за

листопад - грудень 2005 р. - по 108,67 грн., всього 217,34 грн.. а всього за

2005 рік -962 грн.09 коп.;

· за

січень - березень 2006 р. - по 114 грн., всього 342 грн.;

· за

квітень - вересень 2006 р. по 116,05 грн., всього 696,30 грн.;

· за 19

днів жовтня 2006 р. - 71.13 грн,, а всього за 2006 р. - 1109,43 грн.

У задоволенні

позову про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. колегія суддів вважає

за необхідне у задоволенні позову відмовити за недоведеністю заявлених вимог.

Так, відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або

уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо

порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних

життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого

життя. Позивачкою не доведено, в чому полягає моральна шкода, з яких міркувань

вона виходила, визначаючи її розмір у сумі 5000 грн. і якими доказами це

підтверджується. Згідно із ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Крім того,

відновлення порушеного права є також справедливою та у даному випадку

достатньою компенсацією моральної шкоди, яка могла бути заподіяною ОСОБА_1

невиплатою допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

За такими

обставинами оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати законним

та обгрунтованим, і воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового

рішення про часткове задоволення заявлених вимог.

Справа № 22-5987/66                                  

На підставі

викладеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314 Цивільного

процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільним

справам

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Сімферопольського

районного суду від 15 червня 2006 року скасувати і ухвалити по справі нове

рішення про часткове задоволення заявлених вимог. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю „Фірма „Європиво" (ідентифікаційний код

24497732, юридична адреса: Сімферопольський район, с. Скворцово, вул. Калініна,

70) на користь ОСОБА_1 грошову допомогу у зв'язку доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з

17.03.2005 року до 19.10.2006 р. у розмірі 2071 грн.52 коп., а також

судові витрати, пов'язані з викликом відповідача до суду через оголошення у

пресі у розмірі 333 грн., та оплатою судового збору у розмірі 51 грн., а всього

2455 грн.52 коп. В решті прозову відмовити.

Рішення набирає

законної сили з моменту його проголошення, але може бути

оскаржено у касаційному порядку безпосередньо у Верховний Суд України

протягоv двох

місяців.