Рішення

від 02.03.2015 по справі 922/884/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2015 р.Справа № 922/884/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Гончаровою В.В.

розглянувши справу

за позовом Прокуратура Новопсковського району в інтересах держави в особі Новопсковське районне територіальне медичне об'єднання до Публічне АТ "Укртелеком" в о. Луганської філії ПАТ "Укртелеком", м. Луганськ про стягнення коштів в сумі 2227,60 грн. за участю сторін:

прокурор -Зливка К.О.

позивач - не з*явився

відповідач - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року до суду звернувся в.о. прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковське районне територіальне медичне об'єднання ( надалі - позивач) та просить суд стягнути з ПАТ «Укртелеком» в особі Луганської філії ПАТ «Укртелеком», м. Луганськ (надалі - відповідач) суму основного боргу 2135,25 грн., пені 86,45 грн., штраф 5,90 грн..

В обгрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем умов договору № 448107 - 707 від 01.07.2011 року щодо сплати за договором оренди.

За приписами статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Як убачається з матеріалів справи, ухвали господарського суду від 16.02.2015 року про порушення провадження у справі скеровувались ПАТ «Укртелеком» в особі Луганської філії ПАТ «Укртелеком» за адресою вказаною позивачем. Втім, представник відповідача у судове засідання 02.03.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Отже, судом для забезпечення прав відповідача на участь у розгляді даної справи вжиті усі необхідні заходи для належного повідомлення сторін. Відповідач мав можливість на реалізацію процесуальних прав визначених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України , зокрема подати докази, письмові пояснення, в яких навести свої доводи та міркування.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Так, відповідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Між тим, ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, при цьому, в позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обгрунтовує необхідність їх захисту.

Крім того, Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 р. визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.07.2011 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди № 448107 - 707 індивідуально визначеного майна (надалі - договір оренди).

За умовами п.1.1. договору оренди позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування індивідуально-визначене майно, а саме: нежитлове приміщення будівлі поліклінічного відділення Новопсковської ЦРЛ площею 12,6 кв.м., яке розташоване за адресою: 92300, Луганська область, Новопсковський район, смт. Новопсков, вул. Леніна, 101, на другому поверсі, що знаходиться на балансі Новопсковського РТМО.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами п.2.1. договору оренди відповідач вступає у строкове користування майном з дати підписання акту прийому-передачі майна між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами п.3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку пропорції розподілу та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в управлінні Новопсковської районної ради, затвердженою районною радою, або за результатами конкурсу на право оренди майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2011 року 226,47 грн..

За умовами п. 3.2. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

За умовами п. 3.3. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно п. 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцю (балансоутримувачу) відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочки, включаючи день оплати.

За умовами п. 3.6. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості.

В п. 5.7. договору відповідач зобов'язався щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач в порушення умов договору оренди не перерахував позивачеві орендну плату в розмірі 2135 гривень 25 копійок за травень 2014 року, липень - грудень 2014 року.

За умовами п. 10.2. договору оренди умови цього договору зберігають силу протягом строку його дії, а в частині зобов'язань відповідача щодо сплати орендної плати - до повного їх виконання.

Таким чином судом встановлено, що станом на 02.03.2015 р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 2135 гривень 25 копійок за травень 2014 року, липень - грудень 2014 року.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати заборгованості з орендної плати по договору № 448107 - 707 від 01.07.2011 р., а отже, суд дійшов висновку про те, що на даний час у відповідача існує заборгованість по орендній платі в розмірі 2135 гривень 25 копійок, розмір якої визнано відповідачем, але не оплачено.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому кожна суттєва для справи обставина повинна підтверджуватися належними і допустимими доказами.

За умовами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини і норми закону, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 2135 гривень 25 копійок є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За порушення строків оплати орендної плати позивач нарахував відповідачеві та пред'явив до стягнення пеню за несвоєчасне виконання договору у сумі 86,45 грн. та штраф у сумі 5,90 грн. (розрахунок на а.с. 24-25).

Пунктом 3 частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцю (балансоутримувачу) відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочки, включаючи день оплати.

За умовами п. 3.6. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені та штрафу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2135,25 грн., пені в розмірі 86,45 грн. та штрафу в розмірі 5,90 грн..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та вважає, що оскільки спір доведено до суду саме з вини відповідача, судовий збір у повному обсязі слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 1,2,4,12,32-34,43,44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного АТ "Укртелеком" в.о. Луганської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 1 МФО 380805, р/р 26003442931 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Луганськ, код ЄДРПОУ 01182820) на користь Новопсковського районного територіального медичного об'єднання (Луганська область, Новопсковський район, смт. Новопсков, вул. Леніна, 101 р/р 35428201033800 ГУДКСУ в Луганській області, код 01983594, МФО 804013) суму основного боргу 2135, 25 грн., пеню в розмірі 86,45 грн. та штраф в розмірі 5,90 грн..

Стягнути з Публічного АТ "Укртелеком" в.о. Луганської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 1 МФО 380805, р/р 26003442931 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Луганськ, код ЄДРПОУ 01182820) на користь Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код одержувача: 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1827 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.03.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова