Рішення

від 26.02.2015 по справі 922/607/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р.Справа № 922/607/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Медана", м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Тепличний", смт. Есхар про стягнення 93 923,52 грн. за участю представників сторін:

позивача - Зубко О.О., довіреність б/н від 28.01.2015 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медана" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Тепличний" (відповідача) про стягнення 90 616, 90 грн., з яких: 87 000,00 грн. основного боргу, 1 529,64 грн. пені, 327,78 грн. 3% річних та 1 529,64 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором про надання послуг з охорони №2/14 від 31.05.2014 р. Позивач також просить суд покласти на відповідача судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні та у поданій до суду заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 40-42) просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 93 923,52 грн., з яких: 87 000,00 грн. основного боргу, 2 341,25 грн. пені, 470,79 грн. 3% річних та 4 111,48 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши зміст заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що дане уточнення за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, суд прийняв дану заяву до розгляду.

При цьому предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у збільшеному розмірі - 293 923,52 грн., з яких: 87 000,00 грн. основного боргу, 2 341,25 грн. пені, 470,79 грн. 3% річних та 4 111,48 грн. інфляційних втрат.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів до суду не подав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

31.05.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з охорони №2/14 (далі - договір), за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання забезпечити охорону належного відповідачу тепличного комбінату, розташованого за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Островського 5-В, а також розташованих на його території окремих об'єктів з прилеглими до них територіями (у т.ч. майна/товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на об'єктах/території об'єктів тепличного комбінату) (п. п. 1.1., 2.1., 3.1. договору).

Відповідно до пункту 6.2. договору відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати за надані послуги щомісячно шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в строк до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, наступного за місяцем, надання послуг.

Пунктом 6.3. договору загальна вартість послуг охорони за календарний місяць встановлена в розмірі 32 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 333,33 грн.

Згідно з п.6.4. договору вартість послуг за розрахунковий період, що включає в себе не повний місяць надання послуг, розраховується пропорційно вартості послуг за місяць та кількості днів надання послуг і вказується в акті здачі-прийняття наданих послуг.

Позивач у позовній заяві стверджує, що ТОВ фірма "Медана" виконала свої договірні зобов'язання належним чином, на виконання умов договору надала відповідачеві послуги з охорони на загальну суму 87 000,00 грн., з яких: за жовтень 2014 року на суму 32 000,00 грн. за листопад на суму 32 000,00 грн. та за грудень на суму 87 000,00 грн. На підтвердження надання послуг у спірний період позивачем надано акти надання послуг: №56 від 31.10.2014 р., №60 від 30.11.2014 р. та №62 від 26.12.2014 р., проте дані акти не містять ані підпису уповноваженої особи відповідача, ані печатки товариства відповідача (а.с. 24-26).

Проаналізувавши дані твердження позивача та надані докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

24.12.2014 року відповідач надіслав позивачеві листа за вих.№222 від 24.12.2014 р., в якому повідомив останнього про розірвання договору з 26.12.2014 р. (а.с. 18).

Позивач з фактом розірвання договору погодився та повернув відповідачу майно з-під охорони, про що свідчить акт прийому-передачі об'єкта з-під охорони від 26.12.2014р.

При цьому в п. 3 даного акту зазначено, що відповідач не має жодних претензій до позивача стосовно наданих охоронних послуг та стосовно об'єкту, що прийнято з-під охорони (а.с. 19).

Отже, зі змісту акту прийому-передачі об'єкта з-під охорони від 26.12.2014 р. витікає, що охоронні послуги надавались позивачем відповідачу до 26.12.2014 р.

За умовами п.11.4. договору розірвання договору в порядку, передбаченому його умовами або вимогами чинного законодавства України, не звільняє відповідача від обов'язку сплатити позивачу за фактично надані послуги.

26.12.2014 р. позивач надіслав відповідачеві лист за вих.№26/12-14 з вимогою повернути примірники документів позивача, в тому числі акти про надання послуг за спірний період (жовтень-грудень 2014 р.). Даний лист отриманий відповідачем 26.12.2014 р., про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача (а.с. 23). Однак, дані акти відповідачем не повернуто.

Згідно п. 7.1. договору акт здачі-прийняття наданих послуг із зазначенням кількості та вартості наданих послуг за відповідний період складається позивачем згідно з правилами бухгалтерського обліку та надається відповідачу в двох примірниках разом із рахунком на оплату за надані послуги в строк до 5 (п'ятого) числа поточного місяця за попередній місяць, якщо інше додатково не узгоджено сторонами, та повинен бути розглянутий та підписаний відповідачем не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

За умовами п. 7.2. договору в разі не підписання відповідачем акту здачі-прийняття наданих послуг без поважних причин та ненадання мотивованої письмової відмови від підписання акту протягом строку, вказаного в п.7.1., акт вважається підписаним, а послуги - прийнятими та підлягають оплаті в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем акти надання послуг: №56 від 31.10.2014 р., №60 від 30.11.2014 р. та №62 від 26.12.2014 р., є такими, що підписані з боку позивача та відповідача у відповідності до умов п.п. 7.1.-7.2. договору.

Таким чином судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання та надав відповідачеві обумовлені договором послуги з охорони в період з жовтня по грудень 2014 р. на загальну суму 87 000,00 грн.

Обов'язок відповідача своєчасно сплачувати за надані послуги встановлений, зокрема пунктом 2.1. та підпунктом 4.1.8. пункту 4.1. договору.

Відповідач послуги на загальну суму 87 000,00 грн. отримав, однак їх вартість не оплатив.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 19.01.2015 р. за вих.№19/01-15, в якій просив відповідача в строк до 26.01.2015 р. сплатити заборгованість в розмірі 87 000,00 грн. Однак відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором про надання послуг з охорони №2/14 від 31.05.2014 р. в розмірі 87 000,00 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини і те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано та не погашено, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 87 000,00 грн. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача 2 341,25 грн. пені, 470,79 грн. 3% річних та 4 111,48 грн. інфляційних втрат.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання, мало бути виконано.

Згідно з підпунктом 9.4.1. договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону об'єкта нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені в розмірі 2 341,25 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність та правомірність нарахування позивачем 3% річних в розмірі 470,79 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4 111,48 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 549, 610-612, 623, 625, 627-629, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Тепличний" (63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Островського, 5-В, код ЄДРПОУ 30320461, п/р 2600711352 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Медана" (61057, м. Харків, вул. Артема, буд. 4, код ЄДРПОУ 24659695, п/р 26005026291901 в АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 300131) основний борг в розмірі 87 000,00 грн., пеню в розмірі 2 341,25 грн., 3% річних в розмірі 470,79 грн., інфляційні втрати в розмірі 4 111,48 грн. та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.03.2015 р.

Суддя О.В. Макаренко