Постанова

від 17.02.2015 по справі 802/4333/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 лютого 2015 р. Справа № 802/4333/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: приватно-орендного підприємства "Шанс"

про: накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Могилів-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти інші цінності приватно-орендного підприємства "Шанс", що знаходяться у банку.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача, на момент звернення до суду, податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб в загальній сумі 3760,00 грн. та відсутністю у нього майна. Заборгованість відповідачем по вказаному податку не погашена, тому на підставі п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності ПОП "Шанс", що знаходяться на розрахункових рахунках в установах банку.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась. Однак, надала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за без її участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повістки за адресою державної реєстрації, заперечень проти адміністративного позову суду не надав, повноважного представника не направив.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач - приватно-орендне підприємство "Шанс" (код ЄДРПОУ 32815282) як юридична особа зареєстроване Могилів-Подільською РДА 03.02.2004р. та перебуває на обліку як платник податків у Могилів-Подільській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області 18.02.2004р. за № 678.

Станом на час звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом (19 січня 2015 року), за відповідачем рахувався податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в розмірі 3760,00 грн., який залишається незмінним станом на час прийняття судом рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний податковий борг виник у зв'язку з несплатою підприємством:

- самостійно нарахованих сум єдиного податку, визначених у податкових деклараціях платника єдиного податку - юридичної особи за 2012 та 2013 роки від 17.01.2013 року та від 28.01.2014 року відповідно (а.с. 8-10);

- штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 510 грн., застосованих податковими повідомленнями-рішеннями Могилів-Подільської ОДПІ № 0016211500, № 0016231500, № 0016241500 від 12.11.2014 року (а.с. 13, 16, 18), які отримані відповідачем 25.11.2014 року (а.с. 11).

Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На виконання заходів стягнення податкового боргу податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 03.10.2013 року № 79-15 на суму 2250,00 грн. (а.с. 25), яка отримана останнім 25.10.2013 року (а.с. 26).

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до довідки Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області № 185/13-206 від 19.09.2014 року сільськогосподарська техніка за ПОП "Шанс" не зареєстрована (а.с. 20).

Як видно з довідки начальника ЦНП УДАІ УМВС України у Вінницькій області вих.№ 97 від 18.09.2014р. транспортні засоби за ПОП "Шанс" не зареєстровані (а.с. 21).

У Державному реєстрі речових прав відомості щодо нерухомого майна ПОП "Шанс" відсутні, що видно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта від 20.09.2014 року (а.с. 19).

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банківських установах, з метою забезпечення виконання ним своїх обов'язків та погашення існуючого податкового боргу в сумі 3760,00 грн.

Перевіряючи законність таких вимог податкового органу як суб'єкта владних повноважень, суд керується наступними мотивами.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України. При цьому за своїм змістом норми даної статті охоплюють як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

В силу вимог абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Отже, зі змісту вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що безумовною підставою для звернення контролюючого органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Під час судового розгляду справи безспірно встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 3760,00 грн.

Водночас майна, за рахунок якого цей податковий борг може бути погашено, у ПОП "Шанс", не має.

Відтак, наявні підстави для накладення арешту на кошти ПОП "Шанс", що знаходяться в банку.

Відповідно до п. 94.6.2 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а суд відповідно до ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши зібрані та досліджені під час розгляду справи докази, суд приходить до переконання, що заявлений Вінницькою ОДПІ адміністративний позов належить задовольнити частково.

Так, в силу положень п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України законодавець пов'язує право контролюючого органу звертатись до суду із вимогами про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків з наявністю у такого платника податків податкового боргу.

Разом з тим, суд звертає увагу на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 642/12/13-13 від 29.04.2013 р., відповідно до якого, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Тому, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Отже, змістовний аналіз норм податкового законодавства вказує на те, що арешт коштів (цінностей) платника податків в банку може бути накладений судом виключно на кошти та інші цінності, які фактично знаходяться в банківських установах, а беручи до уваги, що у судовому засіданні встановлено та підтверджено документально суму податкового боргу ПОП "Шанс" в розмірі 3760 грн. 00 коп., суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на рахунки ПОП "Шанс" в межах суми податкового боргу в розмірі 3760 грн. 00 коп.

Враховуючи те, що під час розгляду справи встановлено і документально підтверджено суму податкового боргу ПОП "Шанс" у розмірі 3760,00 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банку в межах суми зазначеного податкового боргу та часткове задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також беручи до уваги відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватно-орендного підприємства "Шанс", (код ЄДРПОУ 32815282, 24021, Вінницька область, Могилів-Подільський район, с. Козлів, вул. 70-річчя Жовтня, 23, кв. 7), що знаходяться в банківських установах, на суму податкового боргу у розмірі 3760,00 грн. (три тисячі сімсот шістдесят гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович