Ухвала від 25.02.2015 по справі 809/1362/13-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 876/13626/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Попка Я.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Медобори» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медобори» до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У травні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Медобори» (далі - ТОВ «Медобори») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення- рішення державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (далі - ДПІ в м. Івано-Франківську):

№ 0000262301 від 28 лютого 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 940850,00 грн., з яких 758758,00 грн. за основним платежем та 182092,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000272301 від 28 лютого 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1173501,00 грн., з яких 938800,00 грн. за основним платежем та 234701,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000582301 від 14 травня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1156695,75 грн., з яких 938550,00 грн. за основним платежем та 218145,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000592301 від 14 травня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 939847,00 грн., з яких 758758,00 грн. за основним платежем та 181089,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі № 809/1362/13-а у задоволенні позову було відмовлено.

У апеляційній скарзі ТОВ «Медобори» просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позов.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок про те, що подані позивачем документи не містять доказів фактичного виконання ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс» ремонтно-будівельних робіт через невстановлення місця знаходження контрагентів, відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, необхідних для ведення господарської діяльності.

Чинним законодавством України на покупця товару не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням контрагентами вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому зазнавати певних негативних матеріальних наслідків за дії порушника.

Відсутність певних ресурсів (персоналу, сировини, матеріалів, устаткування тощо) не можуть бути доказом неспроможності контрагента платника ПДВ виконати операції із надання поставок з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, транспортних засобів.

На момент здійснення операцій контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мали статус платників ПДВ та право виписувати податкові накладні, а їх державна реєстрація не була скасована.

Крім того, угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів.

Самі по собі недоліки письмової форми актів приймання виконаних робіт і довідок про їх вартість та неповне оформлення первинних документів під час виконання договору не є підставою для висновку про його нікчемність та не можуть впливати на оцінку реальності господарських операцій.

Придбані товарно-матеріальні цінності були використані у господарській діяльності ТОВ «Медобори», про що було надано суду відповідні докази, які не взяті до уваги без надання правової оцінки.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ДПІ в м. Івано-Франківську було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Медобори» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1259/23-1/30474985 від 16.02.2012 року.

За наслідками перевірки відповідач 28.02.2012 року виніс оспорювані податкові повідомлення-рішення № 0000262301 та № 0000272301.

За результатами розгляду скарги позивача від 06.03.2012 року на прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.02.2012 року ДПС в Івано-Франківській області було прийнято рішення № 649/10/10-319/75/286 від 04.05.2012 року про часткове задоволення скарги.

Виходячи з приписів Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України № 985 від 22.12.2010 року (далі - Порядок) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2012 року №0000262301, №0000272301, оскільки в силу вимог Порядку, такі рішення вважаються відкликаними у зв'язку із зменшенням нарахованої суми грошового зобов'язання.

На підставі рішення ДПС в Івано-Франківській області, 14.05.2012 року відповідачем винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення № 0000592301 та № 0000582301.

Підставою для винесення таких рішень слугував висновок податкового органу, викладений в акті №1259/23-1/30474985 від 16.02.2012 року, про неправомірне включення ТОВ «Медобори» до складу валових витрат у період з жовтня 2008 року по вересень 2011 року витрат по субпідрядних роботах та по придбанню товарно-матеріальних цінностей (далів - ТМЦ) від ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс», оскільки відповідні господарські операції носили безтоварний характер з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Судом встановлено, що між ВАТ «Концерн Галнафтогаз», ДП «ПрикарпатЗахідтранс», ПП «Рембудсервіс» (замовники) та позивачем - ТОВ «Медобори» (підрядник) було укладено ряд договорів підряду на виконання робіт, пов'язаних з діагностикою, ремонтом резервуарів і реконструкцією об'єктів цих юридичних осіб.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що всі первинні бухгалтерські документи щодо господарсько-фінансових відносин ТОВ «Медобори» та ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс» знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 332216 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, яка перебуває на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області.

Досліджуючи подані документи, суд дійшов висновку, що останні не містять доказів фактичного виконання ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс» ремонтно-будівельних робіт та поставки матеріалів.

Таких первинних документів, як товарно-транспортні накладні, дорожні листи, тощо, які би свідчили про виконання договорів, позивачем надано не було.

В ході проведення перевірки податковим органом здійснені вичерпні заходи щодо встановлення всіх обставин укладення та виконання зазначених договорів підряду та купівлі-продажу, встановлення документообігу між позивачем та приватними підприємствами «Воллі», Будмасервіс», «Будгаранткомфорт», «Пром Комфорт Стиль», «Техпром-Інвест», «Агроенергоінвест», «Агробетон», «Західбудсервіс», та з'ясовано фактичних виконавців підрядних робіт.

Тому правомірними є твердження податкового органу, що позивачем було відображено господарські операції із вказаними контрагентами з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Даючи правову оцінку доводам апелянта та висновкам суду першої інстанції, що викладені у оскаржуваному судовому рішенні, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п.1.2 ст. 1, п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.3.2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до вимог п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами) валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 11.2.1, п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів, або дата оприбуткування платником податку товарів.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього Закону).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківською рахунку платника податку на оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Положеннями п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконання робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПК витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9.п.139.1 ст. 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Приписами пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 198.6. ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На думку апеляційного суду, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які послався позивач на обґрунтування своєї позиції, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару, надання послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача. Зокрема, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відтак обставинами, які підлягають перевірці у зв'язку із наведеним, є фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

На переконання апеляційного суду, суть даного публічно-правового спору зводиться до обґрунтованості доводів податкового органу про нереальність (безтоварність) господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс», а отже про безпідставність відображення їх наслідків у своєму податковому обліку та податковій звітності.

Як безспірно встановлено судом, ДПІ в м.Івано-Франківську було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Медобори» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, результати якої оформлено актом перевірки №1259/23-1/30474985 від 16.02.2012 року, висновки якого було покладено в основу оскаржуваних позивачем повідомлень-рішень.

При цьому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виходячи із приписів Порядку підстав для задоволення позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень від 28.02.2012 року №0000262301, №0000272301 немає з огляду на їх відкликання податковим органом за наслідками адміністративного оскарження.

Даючи оцінку оскаржуваній постанові суду першої інстанції у іншій частині, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом, між ВАТ «Концерн Галнафтогаз», ДП «ПрикарпатЗахідтранс», ПП «Рембудсервіс» (замовники) та позивачем - ТОВ «Медобори» (підрядник) було укладено ряд договорів підряду на виконання робіт, пов'язаних з діагностикою, ремонтом резервуарів і реконструкцією об'єктів цих юридичних осіб.

Позивачем ТОВ «Медобори» було укладено ряд договорів на виконання взятих на себе зобов'язань перед ВАТ «Концерн Галнафтогаз», ДП «ПрикарпатЗахідтранс», ПП «Рембудсервіс», а саме:

01.04.2011 року з ПП «Воллі» договір підряду № 010401, за яким ТОВ «Медобори» доручає, а ПП «Воллі» забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання ремонтно-будівельних робіт загальною вартістю 2000000 грн.;

02.06.2008 року з ПП «Будмасервіс» договір підряду за яким ТОВ «Медобори» доручає, а ПП «Будмасервіс» забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання ремонтно-будівельних робіт загальною вартістю 2000000 грн.;

02.01.2009 року з ПП «Будмасервіс» договір купівлі-продажу габіонів у кількості 1000 шт. вартістю 600,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 габіон;

02.02.2009 року з ПП «Пром Комфорт Стиль» договір підряду, за яким ТОВ «Медобори» доручає, а ПП «Пром Комфорт Стиль» забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання ремонтно-будівельних робіт загальною вартістю 5000000,00 грн.;

01.02.2011 року з ПП «Західбудсервіс» договір підряду, за яким ТОВ «Медобори» доручає, а ПП «Західбудсервіс» забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання ремонтно-будівельних робіт загальною вартістю 1000000 грн.;

16.02.2009 року з ПП «Агробетон» договір купівлі-продажу габіонів в кількості 2000 шт. вартістю 600,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 габіон.

08.09.2010 року було проведено виїмку оригіналів всіх документів щодо господарсько-фінансових відносин ТОВ «Медобори» та ПП «Будгаранткомфорт», що підтверджується копією постанови про проведення виїмки (том 3, а.с. 233).

Окрім того, судом встановлено, що всі первинні бухгалтерські документи щодо господарсько-фінансових відносин ТОВ «Медобори» та ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс» знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 332216 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, який був директором позивача у період, за який проведена перевірка.

При цьому вироком Сихівського районного суду від 26.12.2012 року у справі № 1319/5265/2012, який набрав законної сили, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 27 ч.2, ст. 205 ч.2, 358 ч.4 КК України. У ході розгляду кримінальної справи судом було встановлено, що ОСОБА_2 з метою здійснення фіктивного підприємництва, за попередньою змовою із ОСОБА_3 та невстановленими слідством особами, наприкінці жовтня 2010 року придбав ПП «Воллі». При цьому підконтрольними ОСОБА_3 та невстановленим слідством особам ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі», ТОВ «Крафт ЛВ» здійснювалось документальне оформлення операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт), які фактично не здійснювалися.

Відповідно до акту від 30.01.2012 року № 4/23-2/33420377 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Будмасервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Медобори», складеним ДПІ Мостиського району Львівської області, було встановлено відсутність основних засобів, необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортний засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Письмовими поясненнями колишніх працівників ПП «Будмасервіс» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтверджується, що у період з 2008 по 2009 роки вони займались дрібним ремонтом квартир у м. Львові, або взагалі не займались фізичною роботою (том 3, а.с. 132, 133, 134, 135).

Письмовими поясненнями колишніх працівників ПП «Будгаранткомфорт» ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11 підтверджується, що вони або працювали в офісі та взагалі не здійснювали ремонтних робіт на підприємстві, або були тільки записи у трудовій книжці про їх працевлаштування на підприємстві, однак фактично жодних робіт не виконували, не здійснювали робіт на території Івано-Франківської області.

Відповідно до даних протоколу допиту від 21.05.2012 року у якості свідка заступника директора ДП «ПрикарпатЗахідтранс» ОСОБА_12 він з 1981 року працює на вказаній посаді та відповідно до функціональних обов'язків організовував будівництво та капітальний ремонт основних засобів ДП «ПрикарпатЗахідтранс». ТОВ «Медобори» виграло тендер на виконання для ДП «ПрикарпатЗахідтранс» реконструкції підводного переходу, капітального ремонту ізоляції та ряду інших робіт. За весь період виконання робіт ТОВ «Медобори» залучало тільки один раз субпідрядну організацію, яка виконала роботи по вивозу каменю бутового. Всі інші роботи виконувались виключно працівниками ТОВ «Медобори» без залучення інших підрядних та субпідрядних організацій. Такі підприємства як «Воллі», «Пром Комфорт Стиль», «Будгаранткомфорт», «Західбудсервіс», «Техпром-Інвест», «Агроенергоінвест», «Агробетон» йому не відомі, жодних робіт на об'єктах ДП «ПрикарпатЗахідтранс» працівники даних підприємств не виконували.

При цьому відповідно до п.п. 1.19, 1.31, 15.1, 15.3 контракту № 232/03 від 18.04.2011 року, укладеного між ДП «ПрикарпатЗахідтранс» та ТОВ «Медобори», на виконання комплексу робіт «під ключ» капітального і поточного ремонту об'єктів ДП «ПрикарпатЗахідтранс» залучення ТОВ «Медобори» підрядників та субпідрядників може здійснюватися тільки за письмовою згодою ДП «ПрикарпатЗахідтранс», однак такої згоди ДП «ПрикарпатЗахідтранс» не надавало.

Окрім того, відповідно до протоколу допиту від 03.07.2012 року у якості свідка ОСОБА_13, який працює в ПАТ «Концерн Галнафтогаз» на посаді інженера з експлуатації нафтобазового господарства з 2008 року, в коло його обов'язків входить здійснення контролю за технічною експлуатацією нафтобаз у м. Львові, м. Стрию та м. Городку Львівської області. Працівники ТОВ «Медобори» виконували будівельно-монтажні роботи на нафтобазах міст Львів та Стрий. На всіх нафтобазах діє пропускний режим. Працівники ТОВ «Медобори» у кількості 2-5 осіб виконували роботи, пов'язані з вивільненням від нафтопродуктів трубопроводів, розкручуванням фланців, перенесенням труби, заміною днища, монтажного вікна, усуненням крену, демонтажу труби, ремонтом стінки, даху на нафтобазах м. Львова, влаштуванням бетонного вимощення резервуарів РВС-1000 №11, 12, 13, 14 на нафтобазі, демонтажем та монтажем технологічних трубопроводів резервуарів РВС-1000 № 26, 27, 30, 31 на нафтобазі м. Стрий.

Відповідно до свідчень працівників ТОВ «Медобори» ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,ОСОБА_22, зафіксованих у протоколах допиту у якості свідка, роботи на об'єктах замовників ВАТ «Концерн Галнафтогаз», ПП «Рембудсервіс» та ДП «Прикарпатзахідтранс» проводились лише працівниками ТОВ «Медобори». Бригад інших фірм, які б проводили аналогічні роботи на таких об'єктах не було.

Окрім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на значні недоліки у оформленні довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт, складених між замовниками та генпідрядником ТОВ «Медобори», оскільки у довідках про вартість виконаних підрядних робіт та актах приймання виконаних підрядних робіт по замовниках ВАТ «Концерн Галнафтогаз», ПП «Рембудсервіс» та ДП «Прикарпатзахідтранс» в частині не зазначено субпідрядника, а інші - містяться найменування субпідрядника та підпис без зазначення прізвища, імені та по-батькові особи, уповноваженої на його підписання, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім того, суд апеляційної інстанції додатково акцентує увагу на відсутність у позивача будь-яких доказів щодо переміщення придбаних у контрагентів ТМЦ.

Відтак слід погодитися із висновками суду першої інстанції про те, що наведені вище обставини у своїй сукупності давали податковому органу достатні підстави для висновку про безтоварність (нереальність) господарських операцій між ТОВ «Медобори» із ПП «Воллі», ПП «Будмасервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Техпром-Інвест», ПП «Агроенергоінвест», ПП «Агробетон», ПП «Західбудсервіс» та протиправне віднесення позивачем до складу валових витрат витрат за операціями, які проведені на підставі безтоварних договорів, а також віднесення ним до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ за такими операціями.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Медобори» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі № 809/1362/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Я.С.Попко