Рішення

від 25.02.2015 по справі 914/7/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2015 р. Справа № 914/7/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Лев-Транс», м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м.Львів

про стягнення 23 394,23 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Іванюк Й.І. - представник (довіреність №03.12-3 від 14.01.2015р.)

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством «Лев-Транс» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" про стягнення 23 394,23 грн., з яких 22 000,00 грн. - основного боргу, 190,34 грн. - 3% річних, 1 203,89 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 06.01.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та призначено її до судового розгляду на 28.01.2015р. Ухвалою суду від 28.01.2015р. розгляд справи відкладено на 25.02.2015р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, оскільки представник Приватного підприємства «Лев-Транс» був присутній в попередньому засіданні. В судовому засіданні 28.01.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечив. Відповідачем відзив на позов не подано.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності відзиву по наявних матеріалах, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представника відповідача, суд, -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (замовник) та Приватним підприємством «Лев-Транс» (перевізник) укладено наступні догови-заявки на перевезення вантажу:

- №25 від 11.06.2014р., за маршрутом: м.Кременець (Тернопільська область) - м.Львів; автомобіль MAN, тягач державний №ВС0760ВН, н/причепа №ВС0853ХР;

- №27 від 02.07.2014р., за маршрутом: м.Балаклія (Харківська область) - м.Львів; автомобіль DAF, тягач державний №В0127АС, н/причепа №ВС1132ХХ;

- №29 від 24.07.2014р., за маршрутом: м.Кременець (тернопільська область) - м.Львів; автомобіль Renault, тягач державний №ВС6125ЕА, н/причепа №ВС1905ХР;

- №34 від 25.09.2014р., за маршрутом: м.Балаклія (Харківська область) - м.Львів; автомобіль MAN, тягач державний №ВС8226АХ, н/причепа №АВ6603ХТ.

Відповідно до договорів-заявок №25 від 11.06.2014р., №27 від 02.07.2014р. та №29 від 24.07.2014р. замовник зобов'язався оплатити надані послуги по перерахунку коштів на рахунок перевізника.

Згідно із договором-заявкою №34 від 25.09.2014р. замовник зобов'язався оплатити надані послуги по перерахунку коштів на рахунок перевізника протягом 10-ти банківських днів після отримання документів.

Як зазначено у позовній заяві, позивач свої обов'язки згідно із вищезазначеними договорами-заявками виконав належним чином, однак відповідач оплату за надані послуги не провів.

Таким чином позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 22 000,00 грн. - основного боргу за надані послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Крім того, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 190,34 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 203,89 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 23 394,23 грн., з яких 22 000,00 грн. - основного боргу, 190,34 грн. - 3% річних та 1 203,89 грн. - інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника відповідача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу

(одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Крім того, згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Згідно із ч.1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено наступні договори-заявки на перевезення вантажу:

- №25 від 11.06.2014р., за маршрутом: м.Кременець (Тернопільська область) - м.Львів; автомобіль MAN, тягач державний №ВС0760ВН, н/причепа №ВС0853ХР; на суму 2 500,00 грн.;

- №27 від 02.07.2014р., за маршрутом: м.Балаклія (Харківська область) - м.Львів; автомобіль DAF, тягач державний №В0127АС, н/причепа №ВС1132ХХ; на суму 7 500,00 грн.;

- №29 від 24.07.2014р., за маршрутом: м.Кременець (тернопільська область) - м.Львів; автомобіль Renault, тягач державний №ВС6125ЕА, н/причепа №ВС1905ХР; на суму 2 500,00 грн.;

- №34 від 25.09.2014р., за маршрутом: м.Балаклія (Харківська область) - м.Львів; автомобіль MAN, тягач державний №ВС8226АХ, н/причепа №АВ6603ХТ; на суму 9 500,00 грн.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань в повному обсязі та належним чином підтверджується наступними актами здачі приймання робіт:

- №ОУ-5544р від 13.06.2014р. на суму 2 500,00 грн.;

- №ОУ-5598р від 07.07.2014р. на суму 7 500,00 грн.;

- №ОУ-5667р від 28.07.2014р. на суму 2 500,00 грн.;

- №ОУ-5858р від 29.09.2014р. на суму 9 500,00 грн.;

Крім того, позивачем в підтвердження виконання своїх зобов'язань долучено до матеріалів справи наступні товаро-транспортні накладні;

- №06/122 від 12.06.2014р.;

- №ЕУ005818 від 03.07.2014р.;

- №07/251 від 25.07.2014р.;

- №ЕУ009903 від 26.09.2014р.

Таким чином в матеріалах справи містяться докази надання позивачем відповідачу послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 22 000,00 грн.

Відповідно до договорів-заявок №25 від 11.06.2014р., №27 від 02.07.2014р. та №29 від 24.07.2014р. замовник зобов'язався оплатити надані послуги по перерахунку коштів на рахунок перевізника.

Згідно із договором-заявкою №34 від 25.09.2014р. замовник зобов'язався оплатити надані послуги по перерахунку коштів на рахунок перевізника протягом 10-ти банківських днів після отримання документів.

Документи, необхідні для оплати наданих послуг (товаро-транспортні накладні, рахунки, акти виконаних робіт та податкові накладні) були надіслані на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками та списком рекомендованої кореспонденції ПП «Лев-Транс». Зокрема, як вбачається із матеріалів справи:

- документи по договору-заявці №25 від 11.06.2014р. були надіслані відповідачу 21.06.2014р.;

- документи по договору-заявці №27 від 02.07.2014р. були надіслані відповідачу 29.07.2014р.;

- документи по договору-заявці №29 від 24.07.2014р. були надіслані відповідачу 11.08.2014р.;

- документи по договору-заявці №34 від 25.09.2014р. були надіслані відповідачу 14.10.2014р.

Докази сплати відповідачем 22 000,00 грн. за послуги перевезення вантажів в матеріалах справи відсутні, відзив на позов відповідач не подав, проти позову представник відповідача в судовому засіданні не заперечив.

Крім того, в матеріалах справи міститься підписаний обома сторонами та скріплений їх мокрими печатками акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2014р. по 10.12.2014р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 22 000,00 грн.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 22 000,00 грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Здійснивши перерахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 190,34 грн. - 3% річних та 1 203,89 грн. - втрат від інфляції є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №6119 від 26.12.2014р. на суму 1 827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (79000, м.Львів, вул.Новаківського, 14, код ЄДРПОУ 30823262) на користь Приватного підприємства «Лев-Транс» (79037, м.Львів, вул.Грінченка, 14/3, код ЄДРПОУ 34904292) 22 000,00 грн. - основного боргу, 190,34 грн. - 3% річних, 1 203,89 грн. - інфляційних втрат та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 02.03.2015р.

Суддя Петрашко М.М.