Рішення

від 25.02.2015 по справі 915/1957/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 915/1957/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - Гайдаржий А.В. дов. № 01/53-366 від 18.02.2015р.

за участю представників відповідача - Назарова В.Г. - директор

Городничиної Н.В. - дов. № 4 від 25.02.2015

Колошиної Н.І. - № 5 від 25.02.2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40

До відповідача: Приватного підприємства "Весняне", 57134, Миколаївська область, Миколаївський р-н, с. Весняне, вул. Степова, буд. 26-Б

про: стягнення з відповідача 81 888,19 грн.

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Приватного підприємства "Весняне" заборгованості в розмірі 81 888,19 грн. з якої: 71 423,31 грн. - борг за активну електроенергію, 4 646,13 грн. - пені, 985,36 грн. - 3% річних, 4833,39 грн. - інфляційні втрати.

Позивач 25.02.2015 року надав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що Договір реструктуризації № 38/324-р від 06.02.2015 року укладений між ПАТ "Миколаївобленерго" та ПП "Весняне" на сьогоднішній день є розірваний на підставі п. 2.7 зазначеного договору. Зазначає, що підставою розірвання зазначено Договору стало виконання відповідачем своїх обов'язків щодо оплати боргу не у повному обсязі. Також, позивач 25.02.2015 року надав до суду письмові пояснення на виконання ухвали суду від 15.01.2015 року в яких зазначив, що п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» 3 14 від 17.12.2013 року, регулюють випадки повної оплати заборгованості і не стосуються у повній мірі спору, що виник між повному обсязі, сторонами, оскільки відповідач по справі не оплатив заборгованість за поставлену електроенергію у повному обсязі, а оплату проводив частина. Зазначає, що неврахування дня часткової сплати заборгованості у загальний строк нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат безпідставно звільняє відповідача від відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

Відповідач 25.02.2015 надав до суду клопотання в якому просить суд надати розстрочку виконання рішення суду на 24 місяці та зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки підприємство перебуває у складному фінансовому становищі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

01.10.2009 року між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" правонаступником якого є ПАТ "Миколаївобленерго" та Приватним підприємством "Весняне" було укладено договір № 38/324 про постачання електричної енергії (Далі - Договір) у відповідності до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з дозволеною потужністю 28,6 кВт., а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту споживача визначається додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін". Приєднана потужність у точках підключення становить 28,6 кВт (п.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору зазначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

У відповідності до п. 2.3.3 та п. 2.3.4 Договору, відповідач зобов'язаний оплачувати позивачеві вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно з п. 1 додатку до № 10 Договору "Порядок розрахунків", - розрахунковим вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються «Актом про використану електричну енергію» по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника. Рахунок на оплату за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений Споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання (абз. 4 п. 2 додатку до Договору № 10 "Порядок розрахунків").

Позивач на виконання зобов'язань за Договором протягом серпня 2013 року, вересня 2013 року, лютого 2014 року, квітня 2014 року - жовтня 2014 року поставив відповідачеві активну електричну енергію на загальну суму 108 667,70 грн., яка отримана відповідачем, що підтверджується актами про використану електричну енергію за серпень 2013 року, вересень 2013 року, лютий 2014 року, квітень 2014 року - жовтень 2014 року (а.с. 102, 104, 114, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130).

Позивачем були направлені відповідачу рахунки № 38/324/8/1 від 15.08.2013 року (а.с.103), № 38/324/9/1 від 17.09.2013 року (а.с.105), № 38/324/2/1 від 17.02.2014 року (а.с.115), № 38/324/4/1 від 15.04.2014 року (а.с.119), № 38/324/5/1 від 15.05.2014 року (а.с.121), № 38/324/6/1 від 17.06.2014 року (а.с.123), № 38/324/7/1 від 15.07.2014 року (а.с.125), № 38/324/8/1 від 15.08.2014 року (а.с.127), № 38/324/9/1 від 15.09.2014 року (а.с.129), № 38/324/10/1 від 15.10.2014 року (а.с.131), для оплати вартості поставленої відповідачеві електричної енергії, вказані рахунки отримані відповідачем, що підтверджується підписами уповноважених осіб на вказаних рахунках.

Відповідач, оплату вартості отриманої протягом серпня 2013 року, вересня 2013 року, лютого 2014 року, квітня 2014 року - жовтня 2014 року здійснив частково в сумі 37 244,39 грн. Таким чином на день подання позову до суду основний борг відповідача становив 71 423,31 грн. (108 667,70 грн. - 37 244,39 грн.)

У судовому засіданні 25.02.2015 року відповідач вказав, що після звернення позивача до суду з позовом ним було частково сплачено заборгованість в розмірі 6 500,00 грн. в підтвердження чого надав банківські виписки та платіжні доручення.

Позивач в судовому засіданні 25.02.2015 підтвердив факт сплати відповідачем заборгованості в сумі 6 500,00 грн.

Згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідач здійснив сплату заборгованості згідно Договору про постачання електричної енергії № 38/324 в сумі 6 500,00 грн., під час розгляду справи судом, то провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6 500,00 грн. згідно Договору про постачання електричної енергії № 38/324 підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач, заборгованість згідно Договору про постачання електричної енергії № 38/324 в сумі 64 923,31 грн. (71 423,31 грн. - 6 500,00 грн.) не погасив.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення суми боргу за отриману відповідачем активну електричну енергію протягом серпня 2013 року, вересня 2013 року, лютого 2014 року, квітня 2014 року - жовтня 2014 року в сумі 64 923,31 грн. є обґрунтовані відповідно до вимог Договору та Закону, та підлягають задоволенню.

Пунктом 4.2.1 Договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору з порушенням термінів визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.

Також відповідальність за несвоєчасну оплату вартості поставленої електричної енергії передбачена п. 6 додатку № 10 до Договору "Порядок розрахунків" згідно якого, - у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; - 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості отриманої від позивача активної електричної енергії позивач згідно наданого розрахунку (а.с. 132 - 134) зробленого на підставі п. 4.2.1 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню нараховану по рахункам № 38/324/12/1 від 16.12.2013 року (а.с.111), № 38/324/1/1 (а.с.113), № 38/324/2/1 від 17.02.2014 року (а.с.115), № 38/324/3/1 від 17.03.2014 року (а.с.117), № 38/324/4/1 від 15.04.2014 року (а.с.119), № 38/324/5/1 від 15.05.2014 року (а.с.121), № 38/324/6/1 від 17.06.2014 року (а.с.123), № 38/324/7/1 від 15.07.2014 року (а.с.125), № 38/324/8/1 від 15.08.2014 року (а.с.127), № 38/324/9/1 від 15.09.2014 року (а.с.129), № 38/324/10/1 від 15.10.2014 року (а.с.131), за період з 24.12.2013 року по 07.11.2014 року в сумі 4646,13 грн.

Відповідач у судовому засіданні 25.02.2015 року просить суд зменшити розмір пені у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства.

Право суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачене пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, вказана процесуальна норма застосовується виключно у сукупності з нормами права матеріального, які передбачають можливість зменшення розміру пені, а саме частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. За приписами статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначний період прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони, зокрема вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків тощо. При цьому наявність обставин, що мають істотне значення, при застосуванні зазначених правових норм, вирішується на підставі оцінки судом усіх матеріалів справи.

Підпунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи відсутність негативних наслідків, викликаних простроченням виконання зобов'язання, та беручи до уваги не значний період прострочення відповідачем оплати отриманої електричної енергії, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення іншими особами збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати вартості отриманої за Договором електричної енергії, та відсутні докази понесення позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати вартості отриманої за Договором електричної енергії, то суд вважає за можливе зменшити розмір пені яка підлягає стягненню з відповідача до 1000,00 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Позивач згідно наданого розрахунку (а.с. 135 - 138) просить суд стягнути з відповідача 3% річних нарахованих по рахункам № 38/324/8/1 від 15.08.2013 року (а.с.103), № 38/324/9/1 від 17.09.2013 року (а.с.105), № 38/324/10/1 (а.с.107), № 38/324/11/1 від 15.11.2013 року (а.с.109), № 38/324/12/1 від 16.12.2013 року (а.с.111), № 38/324/1/1 (а.с.113), № 38/324/2/1 від 17.02.2014 року (а.с.115), № 38/324/3/1 від 17.03.2014 року (а.с.117), № 38/324/4/1 від 15.04.2014 року (а.с.119), № 38/324/5/1 від 15.05.2014 року (а.с.121), № 38/324/6/1 від 17.06.2014 року (а.с.123), № 38/324/7/1 від 15.07.2014 року (а.с.125), № 38/324/8/1 від 15.08.2014 року (а.с.127), № 38/324/9/1 від 15.09.2014 року (а.с.129), № 38/324/10/1 від 15.10.2014 року (а.с.131), за період з 23.08.2013 року по 07.11.2014 року в розмірі 985,36 грн. розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Закону та Договору та підлягає задоволенню.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 139 - 141) просить суд стягнути з відповідача інфляційні нараховані по рахункам № 38/324/8/1 від 15.08.2013 року (а.с.103), № 38/324/9/1 від 17.09.2013 року (а.с.105), № 38/324/10/1 (а.с.107), № 38/324/11/1 від 15.11.2013 року (а.с.109), № 38/324/12/1 від 16.12.2013 року (а.с.111), № 38/324/1/1 (а.с.113), № 38/324/2/1 від 17.02.2014 року (а.с.115), № 38/324/3/1 від 17.03.2014 року (а.с.117), № 38/324/4/1 від 15.04.2014 року (а.с.119), № 38/324/5/1 від 15.05.2014 року (а.с.121), № 38/324/6/1 від 17.06.2014 року (а.с.123), № 38/324/7/1 від 15.07.2014 року (а.с.125), № 38/324/8/1 від 15.08.2014 року (а.с.127), за період з вересня 2013 року по жовтень 2014 року в розмірі 4833,39 грн. розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Закону та Договору та підлягає задоволенню.

Відповідач у наданому до суду клопотанні просить суд розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці, у зв'язку із скрутним матеріальним станом.

Позивач в судовому засіданні 25.02.2015 року проти розстрочення виконання рішення суду заперечує.

У відповідності до вимог п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, - господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно положень п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року, - підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан та ту обставину що відповідач не уникає від сплати заборгованості а навпаки шукає шляхи для розрахунку з позивачем. Суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду у сумі 73 424,04 грн. (64 923,31 грн. + 1000,00 грн. + 985,36 грн. +4833,39 грн.+ 1681,98 грн. (судовий збір)) на 18 місяців.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, п. 1-1 80, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення з Приватного

підприємства "Весняне" заборгованості за поставлену активну електричну енергію по Договору № 38/324 від 01.10.2009 року в сумі 6500,00 грн. - припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Весняне" (57134, Миколаївська область, Миколаївський р-н, с. Весняне, вул. Степова, буд. 26-Б, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 34387528) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40; на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в МОУ АТ «Ощадбанк», МФО 326461, код 23399393, на поточний рахунок № 26002225010060 у МФ РУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 326610) 64 923,31 грн. - боргу за активну електроенергію, 1000,00 грн. - пені, 985,36 грн. - 3% річних, 4 833,39 грн. - інфляційних та 1681,98 грн. судового збору.

4. Надати розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 25.02.2015 року по стягненню заборгованості з Приватного підприємства "Весняне" (57134, Миколаївська область, Миколаївський р-н, с. Весняне, вул. Степова, буд. 26-Б, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 34387528) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40; на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в МОУ АТ «Ощадбанк», МФО 326461, код 23399393, на поточний рахунок № 26002225010060 у МФ РУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 326610) у сумі 73 424,04 грн. на 18 місяців за наступним графіком:

1. до 31.03.2015 року - 4079,11 грн.;

2. до 30.04.2015 року - 4079,11 грн.;

3. до 31.05.2015 року - 4079,11 грн.;

4. до 30.06.2015 року - 4079,11 грн.;

5. до 31.07.2015 року - 4079,11 грн.;

6. до 31.08.2015 року - 4079,11 грн.;

7. до 30.09.2015 року - 4079,11 грн.;

8. до 31.10.2015 року - 4079,11 грн.;

9. до 30.11.2015 року - 4079,11 грн.;

10. до 31.12.2015 року - 4079,11 грн.;

11. до 31.01.2016 року - 4079,11 грн.;

12. до 29.02.2016 року - 4079,11 грн.;

13. до 31.03.2016 року - 4079,11 грн.;

14. до 30.04.2016 року - 4079,11 грн.;

15. до 31.05.2016 року - 4079,11 грн.;

16. до 30.06.2016 року - 4079,11 грн.;

17. до 31.07.2016 року - 4079,11 грн.;

18. до 31.08.2016 року - 4079,17 грн.

Повний текст рішення складено 02.03.2015 року.

Суддя Н.О. Семенчук